Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.2.3. Чинники світового впливу США у сфері закордонного інвестування

Протягом останнього десятиліття радикально змінилася роль США у світовій економіці, що спричинено рухом прямих зарубіж­них інвестицій. На базі прямих інвестицій, які здійснюють пере­важно ТНК, активно формується міжнародне виробництво, що об'єд­нує економіку США з економіками інших країн зв'язками, міцніши­ми за зовнішньоторговельні.

Мережу міжнародного виробництва, створену за допомогою пря­мих закордонних інвестицій, в економічній літературі зазвичай нази­вають другою економікою. Друга економіка США посідає особливе місце у світовій системі. За своїм виробничим, науково-технічним і фінансовим потенціалом вона значно випереджає аналогічні сфе­ри господарювання найважливіших конкурентів США у цій га­лузі: Західної Європи та Японії. Вже у середині 80-х років на 20 000 закордонних підприємств, контрольованих американським капіта­лом, працювало 6,5 млн робітників і службовців, що дорівнює одній чверті усієї робочої сили, зайнятої на підприємствах, які належать американським ТНК. Загальний обсяг продажу підприємств і фірм другої економіки США становив 32 % ВНП країни. Основу другої економіки утворюють закордонні промислові фірми, на які припа­дає більш ніж 70 % продажу усіх закордонних підрозділів США.

Інтенсивна взаємодія зарубіжних підприємств американських ТНК з господарськими структурами США проявляється у все тіснішій виробничій кооперації закордонних філій з материнськи­ми фірмами. Серед машинобудівельних компаній активно розвива­ються "глобальні конвеєри" з випуску уніфікованої продукції на світовий ринок, а також виробництво "замкненого циклу" (виго­товлення товарів для американського ринку на зарубіжних зби­ральних підприємствах із вузлів і деталей, які постачають з підприємств батьківських компаній). Створення "замкненого цик­лу" виробництва лише у 12 країнах, що розвиваються, забезпечує американським ТНК отримання додаткових прибутків у розмірі 2—3 млрд дол. щорічно. Головний виграш тут забезпечує відносна дешевизна робочої сили.

Розвиток міжнародної кооперації спричиняє трансформацію зов­нішньої торгівлі у внутрішньофірмову (рух товарів і послуг через кордон між підрозділами однієї компанії, розташованими у різних країнах). Так, створення на території країн, що розвиваються, зби­ральних цехів призвело до того, що більше ніж 10 % товарообороту США з цими країнами припадає на внутрішньофірмові поставки. Аналогічні зв'язки, часто масштабніщі, розвиваються Сполученими

Штатами з рядом промислово розвинених країн. Наприклад, у складі американського імпорту з ФРН частка таких поставок перевищує

20%.

Пряме закордонне інвестування набуло глобальних масштабів: збільшується кількість учасників цього процесу та посилюються їх позиції. Роль США у цьому процесі також продовжує зростати, але в зв'язку з розширенням клубу міжнародних інвесторів питома вага Сполучених Штатів знижується. Якщо у 1960 р. вартість закордонних прямих капіталовкладень, що належать США, дорів­нювала 32 млрд дол. і це становило більше ніж половину вартості прямих закордонних інвестицій, то у 1990 р. їхня вартість переви­щувала вже 700 млрд дол,, але частка у світовому обсязі становила 30 %, що, однак, набагато більше за частку будь-якої іншої країни (частка Японії — 10 %), Значна частина прямих інвестицій зосе­реджена у сучасних наукомістких галузях машинобудування.

Одночасно США як окрема країна стали найбільшим реципієн­том прямих іноземних капіталовкладень. На початок 1992 р, вартість американських прямих інвестицій за кордоном за ринко­вою оцінкою становила 802 млрд дол., а вартість іноземних прямих інвестицій у США — 654 млрд дол. Інтенсивне іноземне інвесту­вання в американську економіку є важливою ознакою сили остан­ньої. Підприємці інших країн, фінансуючи менш технологічні сек­тори економіки, тим самим дозволяють американському капіталу переходити у сучасніші сектори, підтримуючи цим стабільність усієї господарської системи країни. У спільному міжнародному економіч­ному просторі саме американський капітал залишається головним локомотивом.

З цих позицій зрозумілим є переміщення у США банківського капіталу та інших видів фінансових ресурсів зі світового фінансо­вого ринку з початку 80-х років і донині. Цей капітал надходить у США на основі ринкових закономірностей. Сюди його приваблює висока дохідність, надійність розміщення, перспективи майбутньо­го зростання. Треба зауважити, наприклад, що в останні роки, а точніше з 1991 p., економіка СІНА стабільно зростає у середньому на 2,2 % — 3,6 % щорічно за майже постійних цін (0,1 % темп інфляції у 1997 р.) і мінімального безробіття (менш ніж 5 %, що практично відображає стан повної зайнятості). У світовій конку­ренції за фінансові ресурси Сполучені Штати перемагають завдяки своєму потужному потенціалу, який генерує економічне зростання на новій технологічній основі. В організаційному ж плані це перемі­щення забезпечується місткістю і високим ступенем розвитку внутрішнього фінансового ринку, здатного приймати і розміщува­ти 100—150 млрд дол. у рік з-за кордону.

Масштаби внутрішнього кредитного ринку є потужним чинни­ком впливу США на світовий рух грошових ресурсів. На початку 90-х років обсяг кредитних ресурсів, які розподіляє цей ринок, пере­вищував 1000 млрд дол. щорічно. Це значно більше, ніж розмір кредитного ринку будь-якої іншої з розвинених країн. За умов тісної взаємодії грошових ринків, фактичної їх інтеграції у світо­вий ринок кредитних ресурсів події на грошовому ринку США, зміни кредитно-грошової політики країни суттєво впливають на загальний стан справ у світовій економіці та її валютно-фінансовій галузі.

В основі інтернаціоналізації грошової політики США лежить міжнародна роль долара, який залишається головною резервною і розрахунковою валютою у світовій валютно-фінансовій системі. Інвалютні резерви центральних банків західних країн на три чверті складаються з доларів, у доларах здійснюється більше ніж полови­на розрахунків у світовій торгівлі, долар є мірою цінності багатьох найважливіших товарів на світовому ринку (наприклад, нафти).

Досі долар є єдиним еталоном, на який орієнтуються усі валюти розвинених країн. Причиною цього є потреба міжнародного обміну використовувати єдину універсальну розрахункову грошову оди­ницю, потреба, зумовлена все більшою єдністю товарного виробни­цтва у світовому господарстві. Ефективно задовольнити цю потребу в сучасних умовах може лише національна валюта країни, якій належить роль лідера у світовій економіці. Саме США й відповіда­ють цим вимогам.

Аналізуючи сучасний стан економіки США, перш за все, її безпе­речні переваги та успіхи, слід зауважити, що її тривале (протягом дев'яти років) економічне зростання привело до бурхливого зрос­тання внутрішнього попиту. Доходи американського бюджету пе­ревищують видатки. Але при цьому загальна заборгованість аме­риканських сімей і компаній банкам досягла рекордного рівня — 132 % ВВП. Це майже 10 трлн дол. За роки зростання значно зросли котировки акцій компаній Сполучених Штатів. За останні 5 років обсяг кредитів, наданих американським сім'ям лише для закупівлі акцій, зріс втричі. Серед компаній стало правилом ви­купляти власні акції, використовуючи їх для оплати праці робіт­ників. Курс акцій цим підтримується на завищеному рівні. У ви­падку виникнення проблем на фондових ринках країни негативні наслідки масового продажу акцій можуть бути дуже значними й відображатимуться на стані всієї економіки. А це, своєю чергою, може містити в собі неминуче погіршення ситуації для всієї світо­вої економіки.

На думку більшості експертів, у 70-ті — 80-ті роки економічній стабільності загрожувала передусім   інфляція.   Сьогодні такою

загрозою є заборгованість, що переходить межу розумних масштабів. При цьому не має значення, чи йдеться про заборгованість приват­ного сектору, як у США, або державного, як у Японії (про це мова піде далі). Важливим є те, що зростання заборгованості двох найбільш розвинутих економік, від яких значною мірою залежить динаміка розвитку світової економіки, стає найбільш актуальною проблемою сучасного етапу її розвитку. Очевидно, що успішне вирі­шення саме цієї проблеми значно впливатиме на майбутні успіхи розвитку як американської, так і світової економіки взагалі.