2.2.3.12. АРАХІС

Господарське значення. В насінні арахісу міститься від 45 до 60 % високоякісної харчової невисихаючої олії (йодне число 90 — 103), 30 — 35 % білка і 18 — 20 % вуглеводів. За смаковими якостями вона є добрим замінником дорогої прованської (оливкової) олії, яку добу­вають з плодів маслини. Використовується в їжу, для виготовлення вищих сортів консервів, маргарину, а також в кондитерській, кон­сервній, рибній, парфумерній, миловарній промисловості. З насіння арахісу виготовляють понад 60 різних кондитерських виробів, а в підсмаженому вигляді використовують як ласощі.

Арахісова макуха містить до 45 % білка і 8 % олії і використову­ється в кондитерській промисловості для виготовлення халви, печи­ва, шоколаду, кави, цукерок та інших виробів. Листя і стебла арахі­су після збирання врожаю можна використовувати на корм худобі, за кормовими якостями вони не поступаються сіну люцерни й ко­нюшини. Як просапна бобова культура арахіс є добрим попередни­ком для багатьох польових культур.

З давніх часів арахіс почали культивувати народи Південної Америки. В Європу завезений на початку XVI ст. В Україні вперше з'явився наприкінці XVIII ст.

У світі арахіс за посівними площами серед олійних культур за­ймає третє місце і висівається майже на 15 млн га. Більша частина посівів арахісу розміщена в тропіках і субтропіках Азії, Африки, Америки. В Україні врожайність у середньому становить 14 — 16 ц/га, а в умовах зрошення на Брилівській дослідній станції в середньому за 7 років становила по 25,7 ц/га.

Незважаючи на високу цінність продукції арахісу, посіви його в Україні займають незначні площі. Основною перешкодою щодо розширення їх є трудомісткість виробничих процесів.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Арахіс, або земляний горіх (Arachis hipogeae L.), — однорічна трав'яниста рослина ви­сотою 60 — 70 см з розгалуженим густо облистненим стеблом (рис. 63). Належить до родини бобових (Fabaceae). Квітки (жовті, оранжеві, по 1 — 3, рідко по 5 — 15 у китицях) надземні, після запліднення утво­рюють гінофори для проникнення плодів у землю і підземні (клейс-тогамні), що дають основний урожай.

Арахіс — теплолюбна рослина, насіння починає проростати при 10 - 12 °С. Сходи пошкоджуються заморозками мінус 0,5 - 1 °С. Оп­тимальна температура для росту рослин 25 — 28 °С. Найбільша по­треба в теплі спостерігається у період цвітіння і плодоутворення. При температурі нижче 12 °С плоди не розвиваються. Осінні замо­розки мінус 0,5 °С пошкоджують рослини, при мінус 3 °С рослини гинуть, а свіжовикопані й невисушені боби втрачають схожість; при мінус 4 °С боби стають непридатними для переробки.

Арахіс — вологолюбна рослина. Проте в період від сходів до цві­тіння може рости в умовах посухи, а в період плодоутворення дуже вибагливий до вологи ґрунту. Критичний період за вимогами до во­логи починається з 30 — 40-денного віку рослин (друга половина черв­ня) і триває до 3 місяців (до середини серпня). В цей час арахіс вима­гає постійного зволоження верхнього 20-сантиметрового шару ґрун­ту. Наприкінці вегетації потреба у воді зменшується, але переси­хання верхнього шару ґрунту призводить до зниження врожаю.

До родючості й механічного складу ґрунтів арахіс високовимогли-вий. З урожаєм бобів 1 т/га і бадилля 2 т/га виносить з ґрунту 80 — 85 кг азоту, 10 - 20 кг фосфору і 30-45 кг калію. Кращими для нього є наносні ґрунти, чорноземи, сіроземи, каштанові легкого механічного складу. Малопридатні засолені, запливаючі, важкі суглинисті, а також перезволожені ґрунти.

Вегетаційний період арахісу 115 - 130 днів, у середньо- і пізньо­стиглих сортів до 150 — 170 днів. Сходи з'являються на 8 — 10-й день після сівби. Через 25 — 30 днів після сходів настає цвітіння, яке три­ває до збирання. На одній рослині протягом вегетації утворюється

до 600 і більше квіток. Першими формуються квітки в нижній час­тині стебла. Квітка живе 1 — 2 дні. Одночасно з цвітінням в ара­хісу наростає вегетативна маса, формуються боби. Таке суміщен­ня фаз розвитку зумовлює під­вищені вимоги рослин до вологи, поживних речовин, особливо в період масового цвітіння і плодо­утворення. Від цвітіння до дости­гання плодів минає 45 — 50 днів.

Рис. 63. Арахіс:

а — загальний вигляд (1 — гінофори; 2— плоди-боби); б— плоди й насіння (1 — суціль­ний біб, 2— поздовжній розріз бобу, 3— насіння)

В Україні краще вирощувати сорти з прямостоячою формою ку­ща: Перзуван 46/2, Жолудь, Закатали 294/1, Грузинський місцевий, Українська Валенсія.

Технологія вирощування. Посіви арахісу розміщують після ози­мих зернових культур, висіяних після удобреного чорного пару, а також після удобреної кукурудзи або інших просапних культур.

Високий ефект дає внесення під арахіс 20 — 30 т/га гною разом з фосфорними і фосфорно-калійними добривами (Р40К30), а також пов­не мінеральне добриво N40Р40К40. На зрошуваних землях арахіс підживлюють перед цвітінням (N40Р30) і в період масового плодоут­ворення (N60Р30).

Основний обробіток ґрунту включає одне або два лущення, зале­жно від складу ґрунтів, та зяблеву оранку, глибина якої після зер­нових культур на чистих від бур'янів полях становить 20 — 22 см, а при наявності багаторічних бур'янів та при сівбі арахісу після просапних культур 25 — 30 см.

Весняний обробіток ґрунту полягає в боронуванні зябу, першій культивації на глибину 8 — 10 см і передпосівній на 6 — 8 см з одно­часним боронуванням.

Для сівби арахісу використовують як вилущене насіння, так і бо­би. Проте, за даними Херсонської селекційної дослідної станції баш­танництва, урожайність арахісу при сівбі насінням буває вищою на 2 — 6 ц/га, ніж при використанні цілих або роздроблених бобів.

Перед сівбою насіннєвий матеріал протруюють ТМТД (4 кг пре­парату на 1 т). В день сівби насіння обробляють ризоторфіном.

Сіють арахіс, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 14 — 15 °С. Спосіб сівби широкорядний з міжряддями 70 см. На 1 м рядка висіва­ють 10 — 12 насінин або 4 — 6 бобів, що відповідає нормі висіву насіння 50 - 80 кг/га, бобів — на 25 - 30 % більше. Оптимальна густота стояння рослин, залежно від сорту й умов зволоження, 100 — 120 тис./га. Гли­бина загортання насіння 6 — 8 см, у посушливих умовах 8—10 см. Висівають арахіс сівалками із спеціальним пристосуванням.

Догляд. Услід за сівбою поле коткують кільчастими котками. До появи сходів проводять боронування легкими зубовими боронами. У фазі 2-3 листків застосовують післясходове боронування. Подаль­ший догляд за посівами складається з культивації міжрядь: перша на глибину 12 — 14 см, друга на 8 — 10 см, третя і наступні — на 6 — 8 см.

У період масового цвітіння і утворення гінофор рослини підгор­тають, найкраще — відразу після випадання дощу або чергового поливу. Глибина підгортання 8—10 см.

Вирощування арахісу в умовах зрошення забезпечує підвищення врожаю в 2 — 3 рази порівняно із суходолом. Протягом вегетаційного періоду посіви арахісу поливають 8-10 разів з інтервалами 10 - 20 днів, а в період плодоутворення — частіше. Поливна норма 500 — 600 м3 на 1 га. За місяць до збирання врожаю поливання арахісу припиняють.

До збирання арахісу приступають, коли боби легко відокремлю­ються від гінофор, а насіння — від стулок бобів, і набувають харак­терного для сорту забарвлення. На півдні України звичайно арахіс збирають у другій половині вересня — першій декаді жовтня дво­фазним способом. Спочатку арахісозбиральна машина підрізає ко­рені, витягує рослини, обтрушує їх від землі і укладає у валок. Піс­ля просушування валки підриває і обмолочує комбайн з пристосу­ванням. Затягувати строки збирання не можна, бо свіжі боби й на­сіння за осінніх заморозків втрачають схожість, стають гіркими й непридатними для їжі.

Вологі боби сушать при температурі не більше 40 °С, потім очи­щають на ворохоочищувачі і зберігають при вологості 8 %.