Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

2.2.4.2. КОРІАНДР

Господарське значення. В насінні коріандру міститься від 0,8 до 1,6 % ефірної олії, головною складовою частиною якої є терпеновий спирт ліналоол (60 — 80 %), що є вихідним продуктом для синтезу ряду пахучих речовин із запахом лимона, троянди, фіалки, конва­лії, цитронелолу, цитронелалю, іонону, метиліонану, іралії та ін., які використовуються в парфумерно-косметичній та харчовій про­мисловості. У насінні коріандру міститься також від 18 до 28 % жир­ної олії, яку використовують у миловарній і текстильній промисло­вості, а також у поліграфічному виробництві. Насіння коріандру застосовують у харчовій промисловості як пряну приправу при кон­сервуванні риби, солінні огірків тощо. Шрот коріандру містить близь­ко 6 % жиру та до 30 % білків і використовується на корм худоби і птиці. Коріандр — медоносна рослина.

Це давня культура Серед­земномор'я. В Україну завезе­ний з Росії на початку ХІХ ст. Є провідною ефіроолійною культурою. Найбільш поши­рений у Запорізькій, Микола­ївській, Кіровоградській об­ластях. Середня врожайність насіння 12 — 15 ц/га.

Морфобіологічні та еко­логічні особливості. Коріандр (кишнець, кинза) (Corian-drum sativum L.) — однорічна трав'яниста рослина родини селерових (Apiaceae). Плід — двосім'янка кулястої або яй­цеподібної (2 — 5 мм в діамет­рі) форми, складається з двох однонасінних напівплодиків (рис. 67). Кожний напівпло-дик має по два канальці, які містять ефірну олію. Ефірна олія міститься також в інших частинах рослини.


Стебла, листя, зелені плоди мають неприємний запах клопів. У міру достигання плоди легко обсипаються і набувають приємного запаху. Маса 1000 насінин коріандру 5,5 - 8 г.

Коріандр — перехреснозапильна рослина. Протягом вегетації проходить такі фази: сходи, розетки, стеблування, цвітіння і дости­гання. Вегетаційний період триває 80 — 120 днів.

Коріандр середньовибагливий до тепла. Насіння його проростає при 4 — 6 °С, дружні сходи з'являються при температурі не нижче 10 °С і витримують заморозки до мінус 8—10 °С. Підвищені темпе­ратури в період вегетації зумовлюють зниження врожайності і вміс­ту олії в сировині.

Потреба в ґрунтовій волозі в різні фази вегетації у коріандру не­однакова. Для набухання і проростання насіння поглинає воду, маса якої становить 120 — 125 % до його маси. В період від сходів до стеб­лування коріандр витрачає мало вологи і добре витримує ґрунтову посуху. Поглинання вологи збільшується на початку стеблування і досягає максимуму у фазі цвітіння. У фазі формування і достигання насіння витрата води поступово зменшується. Транспіраційний кое­фіцієнт становить близько 600.

Коріандр належить до світлолюбних рослин довгого дня. При за­тіненні зменшується галуження рослин, знижується їх продуктив­ність.

До ґрунтів коріандр вибагливий. Кращими для нього є ґрунти, які мають глибокий гумусовий шар, добру структуру, великий запас поживних речовин, нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Най­краще росте на чорноземах. Непридатні для нього важкі глинисті, піщані та солонцюваті ґрунти. При врожаї 12-15 ц/га коріандр ви­носить із ґрунту 60 - 70 кг азоту, 16-17 кг фосфору і 40 - 60 кг ка­лію. Близько 80 % цієї кількості поживних речовин засвоюється в період стеблування і цвітіння.

Сорти коріандру, районовані в Україні: Кіровоградський, Янтар, Осканит та ін.

Технологія вирощування. Посіви коріандру розміщують після озимих хлібів, зернових бобових і удобрених просапних культур, не слід розміщувати їх після культур, які пізно звільняють поля (со­няшник, цукрові буряки, суданська трава) і виносять з ґрунту бага­то поживних речовин та вологи. З метою запобігання ураженню ра-муляріозом коріандр можна повертати на попереднє поле не раніше як через 4-5 років.

Важлива роль у підвищенні врожайності коріандру належить ор­ганічним та мінеральним добривам. При розміщенні посівів коріанд­ру після удобрених гноєм озимих під зяблеву оранку вносять повне мінеральне добриво 45 — 60 кг/га д. р. Якщо під попередник органіч­них добрив не вносили, їх треба внести під коріандр (20 — 30 т/га). Під час сівби ефективним є внесення фосфору в рядки з розрахунку 10 - 15 кг/га д. р.

Система основного обробітку ґрунту після зернових культур по­лягає в лущенні і ранній зяблевій оранці на 25 — 30 см. Після про­сапних культур оранку проводять на глибину 22 — 25 см. Рання оранка забезпечує вищі врожаї порівняно з пізньою. Весняний пе­редпосівний обробіток ґрунту складається з шлейфування, борону­вання та культивації в один—два сліди з одночасним боронуванням.

Сіють коріандр рано навесні в перші дні польових робіт. Перед сівбою насіння протруюють ТМТД (4 кг/т) або іншими протруюва­чами. Ефективним засобом прискорення з'явлення сходів є сівба пророщеним насінням. Сівбу проводять звичайним рядковим спосо­бом або широкорядним з шириною міжрядь 45 см. На чистих від бур'янів полях, а також при застосуванні гербіцидів (пропаніду і його аналогів) перевагу має звичайний рядковий спосіб сівби. На забур'янених полях, а також в посушливих умовах слід застосовува­ти широкорядну сівбу.

Норма висіву при звичайній рядковій сівбі і застосуванні до- і після-сходових боронувань становить 25 — 30 кг/га, або 3,4 — 3,6 млн схожих насінин на 1 га. На полях, де будуть застосовуватись вказані вище гербіциди, оптимальна норма висіву 16 — 18 кг/га, або 2,2 — 2,4 млн схожих насінин на 1 га. При широкорядній сівбі висівають 12 — 16 кг, або 1,7 — 1,8 млн схожих насінин на 1 га. Насіння загортають на глибину 3 — 4 см.

Догляд. Після сівби посіви коткують кільчастими або рубчастими котками. Подальший догляд за посівами зводиться переважно до бо­ротьби з бур'янами, які знищують гербіцидами або агротехнічними заходами. Під передпосівну культивацію застосовують гербіциди (за препаратом): трефлан (6-8 л/га), лінурон (4-6 кг/га), пропазин (3-6 кг/га); у фазі 2 — 3 справжніх листків коріандру — лінурон (4 — 8 кг/га), прометрин (4 — 8 кг/га). Якщо неможливо використати гербі­циди, бур'яни знищують до- і післясходовими боронуваннями. На широкорядних посівах коріандру проводять 2-3 міжрядних обробіт­ки ґрунту. Щоб поліпшити запилення, на посіви коріандру в період цвітіння вивозять пасіки з розрахунку по дві бджолосім'ї на кожний гектар площі.

Збирання. Плоди коріандру достигають неодночасно, до того ж вони обсипаються. Тому збирати врожай потрібно своєчасно і в стис­лі строки. Для прискорення достигання в період побуріння 40 — 50 % зонтиків посіви обробляють хлоратом магнію в дозі 5—10 кг/га д. р. Через 3 — 5 днів збирають врожай прямим комбайнуванням.

При роздільному збиранні коріандр скошують жатками при до­стиганні плодів: на технічні цілі 30 — 40 %, на насіння 60 — 70 %. Після підсихання валків і зниження вологості насіння до 10 — 13 % їх підбирають і обмолочують переобладнаними зерновими комбай­нами. Насіння очищають і додатково просушують, щоб вологість його під час зберігання була не вище 12 %.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+