2.2.4.5. ШАВЛІЯ МУСКАТНА

Господарське значення. Шавлію мускатну вирощують з метою виробництва ефірної олії, яка міститься в суцвіттях (0,11 — 0,3 %) та інших надземних частинах рослини. В плодах шавлії до 31 % жирної висихаючої олії. Головною складовою частиною ефірної олії є складні ефіри (50 - 77 %), серед яких переважають ліналілацетат (58 - 70 %), ліналоол (10 — 15 %) та інші речовини.

Ефірна олія шавлії мускатної має своєрідний приємний запах амбри, апельсину, бергамоту. Крім того, вона має фіксуючі власти­вості — закріплює в композиції речовини, які легко звітрюються, приємно пахнуть, та інші компоненти. Олію шавлії і продукти її пе­реробки використовують у парфумерно-косметичній, кондитерській, лікеро-горілчаній, тютюновій та інших галузях промисловості. З від­ходів переробки виробляють цінний продукт скляреол, який вико­ристовують для синтезу пахучих речовин із запахом амбри. Виси­хаючу жирну олію використовують для виробництва оліфи високої якості, що йде для анфлеражу та закріплення ефірних олій. Шавлія мускатна — добрий медонос.

Шавлію мускатну культивують недавно. Вперше її почали виро­щувати у Франції. В Україні шавлію вирощують з 1929 р. Основні площі розміщені в Запорізькій області і Криму. Середній урожай суцвіть шавлії в Україні становить 35 — 40 ц/га.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) — однорічна, дворічна і багаторічна трав'яниста рослина родини ясноткових (Lamiaceae). На промислових плантаціях вирощують переважно як дворічну культуру. Рослини з великими серцеподібними листками, висотою 100 — 150 см. В перший рік веге­тації у шавлії звичайно утворюється лише литкова розетка, а на другий — з'являються квітконосні пагони. Суцвіття — волоть з роз­галуженнями першого і другого порядків (рис. 69). Насіння шавлії дрібне. Маса 1000 насінин 3 - 5 г.

Ріст і розвиток шавлії складається з фаз: сходи, розетка, стеблу­вання, цвітіння, технічна стиглість сировини, достигання насіння.

Характерною біологічною особливістю шавлії мускатної є дуже повільний ріст на початку вегетації і тривале перебування у фазі розетки.

Шавлія мускатна характеризується порівняно високою холодо- і морозостійкістю. Оптимальна температура проростання 10 — 12 °С, сходи з'являються через 12 — 14 днів. Молоді сходи здатні витриму­вати температуру мінус 6-8 °С, а дорослі рослини у фазі утворення розетки — до мінус 28 °С.

Влітку сприятливі для шавлії підвищені температури, особливо під час цвітіння. Оптимальні умови для росту і розвитку шавлії складаються при температурі 23 - 30 °С.

Шавлія належить до посухостій­ких рослин, разом з тим вона чут­лива до зволоження, особливо в пе­ріод проростання насіння. Вона по­глинає води в 3,5, а плодова обо­лонка — в 40 разів більше за свою масу. Значну кількість вологи шав­лія потребує у весняний період, ко­ли рослини другого року життя роз­вивають сильну поверхню листків і формують суцвіття. У період дости­гання насіння шавлія витримує по­суху. Надмірна вологість ґрунту сприяє розвитку грибних захворю­вань.

До ґрунтів шавлія мускатна ма-ловибаглива. Її можна вирощувати навіть на бідних кам'янистих ґрун­тах, але кращими для неї є чорно­земи і карбонатні суглинисті ґрун­ти, менш придатні легкі піщані.

Шавлія вибаглива до світла, особливо на початку розвитку. Мо­лоді рослини погано витримують затінення. Світлова стадія відбу­вається при тривалості світлового дня не менш як 14 — 16 год.

Шавлія мускатна — перехреснозапильна рослина. Запилюється комахами, переважно джмелями і дикими бджолами. На посівах другого року життя у південних районах України цвітіння почина­ється на початку липня і закінчується у серпні. Насіння достигає наприкінці вересня.

В Україні до районованих сортів шавлії мускатної належать: Вознесенська 24, Однорічна, С-785, С-1112, Кримська пізня та ін.

Технологія вирощування. Шавлію мускатну розміщують у спеці­альних сівозмінах. Кращі попередники для неї — озима пшениця, а також однорічні трави на зелений корм, які рано скошують.

У південних районах під шавлію мускатну обов'язково вносять азот (N60-90) і фосфор (Р60-90). У перший рік її життя у фазі утворення розетки посіви підживлюють азотно-фосфорними добривами з роз­рахунку N30Р30. На другий рік життя рано навесні у період віднов­лення вегетації рослини підживлюють підвищеними дозами азоту й фосфору (N30-50Р50-60).

Основний обробіток ґрунту полягає в лущенні стерні та наступ­ній оранці на глибину 27-30 см. На дуже забур'янених ділянках під шавлію застосовують пошаровий обробіток — багаторазові без-полицеві й полицеві розпушування на різну глибину. Щоб знищити багаторічні кореневищні бур'яни (гумай, пирій повзучий), поле дискують уздовж і впоперек на глибину 10 — 12 см для подрібнення кореневищ. Після проростання кореневищ бур'яни загортають гли­боко у ґрунт плугом з передплужником.

Передпосівну культивацію проводять на глибину 5 — 6 см з одно­часним боронуванням шлейф-боронами.

Сівба. У південних районах практикують підзимну сівбу. Сіють тоді, коли температура ґрунту знизиться до 4 - 6 °С з таким розра­хунком, щоб насіння не проросло до настання холодів. За таких умов сівби сходи з'являються навесні при температурі 10 — 12 °С на глибині залягання насіння.

Сіють широкорядним способом з міжряддями 60 - 70 см. Норма висіву 8—12 кг/га, що забезпечує густоту посівів у перший рік веге­тації 300 — 400 тис. рослин на 1 га, у другий рік 150 — 200 тис. Гли­бина загортання насіння 3 — 4 см. Під час сівби вносять у рядки фос­фор (Р5-10).

Догляд за посівами шавлії починають з досходового боронування легкими боронами за 8 — 10 днів до сходів. У фазі 1 — 2 пар листків проводять перше розпушування міжрядь на глибину 6 — 8 см. На­ступні міжрядні культивації здійснюють в міру необхідності, а після змикання рядків їх припиняють.

Для боротьби з бур'янами навесні в досходовий період вносять також гербіциди — лінурон (2-4 кг/га), нортрон (4-6 л/га), кото-ран (2,5 - 2,75 кг/га) та ін.

Після збирання врожаю на плантації першого року життя решт­ки шавлії скошують на низькому зрізі і вивозять за межі поля.

На плантаціях другого року життя навесні проводять боронуван­ня впоперек рядків у два сліди. Наступні розпушування ґрунту в міжряддях проводять у міру необхідності і припиняють їх при зми­канні рядків шавлії.

Основні шкідники посівів шавлії мускатної — шавлієвий довго­носик, шавлієвий комарик, шавлієвий кліщ, озима совка; найпоши­реніші хвороби — борошниста роса, несправжня борошниста роса і фузаріозне в'янення. Проти шавлієвого довгоносика застосовують 2 %-й розчин метафосу, проти кліщів — мелену сірку (25 кг/га). Проти борошнистої роси застосовують 1 %-й розчин бордоської ріди­ни. В період цвітіння обробку шавлії пестицидами припиняють, щоб не погіршити якість олії.

Збирають суцвіття шавлії на 6 — 8-й день після початку масового цвітіння, коли в 2 — 3 нижніх кільцях центрального суцвіття побуріє насіння. Суцвіття скошують на рівні верхніх листків за сухої тихої погоди в ранішні й вечірні години. Скошують суцвіття звичайними силосними або переобладнаними зерновими комбайнами. Скошену масу негайно транспортують на переробку. Переробляють її в сві­жому вигляді, оскільки суцвіття шавлії через 3 год після збирання втрачають близько 40 % ефірної олії.