2.3. Діяльність туристичних фірм Чернівецької області по використанню рекреаційно-туристичного потенціалу

Сприятливі кліматичні умови, велика кількість річок, джерел мінеральної води, поєднання мальовничих Прут-Дністровських лісостепових, передгірських і гірських ландшафтів, багаточисельність заповідних територій, пам'ятників історії, природи, архітектури і культури, відносно достатня забезпеченість транспортними сполученнями поряд зі своєрідним етно-культурними особливостями створюють у Чернівецькій області широкі реальні можливості для розвитку міжнародної туристичнорекреаційної діяльності.

Сьогодні на території області намічується 55 закладів туризму і рекреації з різними формами власності, ємність яких становить близько 8.2 тис. місць як  мають наступну структуру: 5780 місць або 70% відносяться до рекреаційних закладів (37 установ), та 2464 місць або 30% до туристичних (18 туристичних установ) (таб. 2.3.1*)

Крім цього в області зареєстровано 29 туристичних фірм і установ, які надають туристичні послуги. Сюди відносяться малі підприємства (18), спільні підприємства (2), товариства з обмеженою відповідальністю (6), асоціації (2) та інші установи. Ними в 1995 році надано туристичних послуг на суму 13,8 млн. гривень. Левова частка сум цих послуг належить Чернівецькій асоціації по іноземному туризму "Буковинаінтур" і склала 83,9% від загальної суми наданих туристичних послуг. Ця асоціація надає такі послуги, як міжнародний туризм, зарубіжний туризм, внутрішній туризм, екскурсійні послуги, самодіяльний туризм. За 1995 рік послугами цієї асоціації скористались 5.3 тис. чол., а загальна кількість людей, яким надано туристичні послуги в області склали 82,45 тис. чол. (таб. 2.3.2)

Таблиця 2.3.1.

Заклади туризму і рекреації Чернівецької області

Всі установи лікування, масового відпочинку та туризму здійснюють курортно-рекреаційне обслуговування як місцевих жителів, так і приїжджих з інших регіонів та із-за кордону.

Для організації міжнародного туризму в області існує 9 міжнародних прикордонних пунктів переїзду (таб. 2.3.3), якими в 1995 році скористувались 1.33 млн. чол. В області продовжується робота по збільшенню прикордонних пунктів пішого переходу.

Таблиця 2.3.3.

Міжнародні прикордонні переїзди (станом на 01.01.1996 р.)

Щільність курортно-рекреаційного фонду по Чернівецькій області становить 0,8 місця на 1 кв. км., в той час як в цілому по Україні - 1,1 місця. Але розміщуються заклади досить нерівномірно по території, чому сприяє фактор вибірковості території до ресурсного потенціалу та тяжіння до центрів промислового виробництва. Так, з 8 діючих тут санаторіїв-профілакторіїв, 5 розташовані у м. Чернівці. Поки що практично не представлені оздоровчі заклади та заклади відпочинку у Герцаївському, Кельменецькому та Путильському районах, хоча необхідні передумови для організації відпочинку та лікування існують: сприятливий клімат, гірські ландшафти, придатні для туристичних маршрутів, численні джерела лікувальних мінеральних вод. Санаторне лікування в межах Чернівецької області здійснюється у 6 санаторіях на 1080 ліжок для дорослих і дітей, які функціонують цілорічно (табл. 2.3.4). Дитячі санаторії мають різний лікувальний профіль: серцево-судинний, туберкульозний, гастроентерологічний, неврологічний та для лікування опорно-рухової системи. Майже половина, загального ліжкового фонду санаторіїв Чернівецької області орієнтована на лікування туберкульозу легень. Разом з цим, існує відчутний дефіцит закладів по лікуванню урологічних, гінекологічних та дерматологічних захворювань, органів травлення та обміну речовин.

Послуги для відпочинку на території Чернівецької області надають будинки відпочинку, дитячо-оздоровчі табори та санаторії-профілакторії, які збезпечують потреби населення області лише на 5% (260 місць, в тому числі 68 - цілорічного використання). Ситуація, що склалась, не відповідає інтересам області і вимагає здійснення прискореного розвитку різноманітних видів відпочинку шляхом створення спеціалізованих будинків відпочинку, оздоровчих таборів, санаторіїв-профілакторіїв, в тому числі для різних вікових категорій. Туристичне обслуговування на території Чернівецької області здійснюють туристичні бази, туристичні і звичайні готелі та спортивно-оздоровчі табори. Всього на території області діє 3 турбази на 955 місць та 4 туристичні готелі на 878 місць. Виключно готельні послуги надають також 10 районних готелів на 481 місце.

Загальна мережа всіх туристичних закладів області становить біля 2 тис. місць, в тому числі біля 700 місць цілорічного відвідування, що складає 35% від загальної кількості. Співвідношення цілорічних та сезонних місць в туристичних закладах не відповідає науково обгрунтованим нормативам, а існуюча матеріально-технічна база туристичних закладів не задовільняє вимог поточного часу.

Таблиця 2.3.4

Заклади санаторного лікування Чернівецької області

Організацією і управлінням туристичної діяльності на території області займається обласне підприємство "Чернівці-турист" у відомі якого знаходяться: туристичний комплекс "Турист" (в складі готелю "Турист" та бюро подорожей та екскурсій), 3 туристичних бази ("Черемош", "Чернівці", "Буковина"), один притулок, 2 бюро подорожей та екскурсій (м. Хотин та м. Новодністровськ).

За останні роки загальна кількість туристичних закладів не скоротилось, але основні економічні показники їх діяльності суттєво погіршились. Так, кількість чоловік, що отримали послуги на туристичних базах, зменшилась за останні чотири роки на порядок, в туристичних готелях - в 2 рази, у звичайних готелях - майже втричі. Спортивні оздоровчі бази не надавали послуг зовсім. Відповідно до цього зменшились прибутки.

Одним із визначальних факторів, що забезпечує ефективне функціонування туристично-рекреаційного комплексу, є рівень господарчого комплексу території, зокрема виробничої і невиробничої сфери. В Чернівецький області виділяються три галузі, безпосередньо пов'язані з формуванням туристично-рекреційного комплексу: легка, харчова і будівельних матеріалов. Легка промисловість представлена більш як 70 підприємстами трикотажного (23%), лляного (27%) та швейного виробництва загальний обсяг їх товарної продукції перевищує 2% українського обсягу. Підприємства легкої промисловості постачають закладам ТРК білизну, спортивне взуття, одяг, художні вироби та інше. У тогівлю надходять також вироби фабрики художніх сувенірів "Буковина", ім.Федьковича (м.Чернівці), ім. Крупської (м. Хотин), коврових виробів (м.Путила).

Для промисловості будівельних матеріалів області, характерна рівномірність розміщення підприємств по території. Вони виробляють будівельні матеріали, що використовуються для спорудження рекреаційних об'єктів. Заводи виготовляють цеглу, черепицю, кераміку, м'яку покрівлю, залізобетонні вироби і бетонні конструкції, асфальт, бетон та інше.

Не менш важливою для регіону і функціонування ТРК є харчова промисловість з профілюючими галузями: м'ясомолочною, цукровою, плодоовочевою, хлібопекарною. Саме сільське господарство і харчова промисловість області найбільш сталі у народногосподарському комплексі країни.

Певні труднощі в забезпеченні продуктами харчування туристично-рекреаційних закладів (особливо гірських районів) створюють ті обставини, що майже половина всієї продукції харчової промисловості виробляється в Чернівцях. Крім Чернівців, значними центрами харчової промисловості є Хотин, Сторожинець, Новоселиця, Вашківці.

Значним фактором формування туристичних і рекреаційних потоків і перевезення туристів і рекреантів у середині туристично-рекреаційного комплексу є транспорт. На його розвиток впливає прикордонне розташування Чернівецької області та реальний попит, що складається з потреб суб'єктів підприємницької діяльності та населення області на послуги транспорту і зв'язку.

Залізничний транспорт обслуговує сполучення в межах регіону (місцеві перевезення у напрямку Коломия - Чернівці - Ларга - Окниця), а також її зв'язок з іншими регіонами України та зарубіжними країнами (напрямок Тернопіль - Чернівці - держкордон з подальшим виходом на Румунію). На залізничних станціях Глибока-Буковинська і ВадулСірет обладнаних перевантажувальними пристроями, здійснюються перевантажувальні операції експортних вантажів з вітчизняної на європейську колію і навпаки - імпортних вантажів з європейської на вітчизняну.

Автомобільний транспорт використовує сітку шляхів, що рівномірно покриває територію Чернівецької області і забезпечує щорічно перевезення більше 50 млн. т. вантажів та 90 млн. пасажирів. Обслуговують пасажирські перевезення 29 автостанцій області. В мережі автомобільних доріг, які проходять по території області, чітко розмежовуються магістальні та місцеві автодороги. Магістральними автодорогами здійснюються міжрайонні, міжобласні транспортні потоки, а також зв'язки з ближнім зарубіжжям. Завдяки створенню єдиної системи управління автодорожними рухом на території Чернівецької області всі районні центри та пункти отримали надійний зв'язок з районами формування рекреаційних потоків. Загальна протяжність автомобільних доріг Чернівецької області досягла майже 3 тис. км, забезпеченість автошляхами, що припадає на 1000 кв. км. території області в 1,3 вища середньодержавного рівня.

Важливе значення для посилення туристично-рекреаційного потенціалу області буде мати реалізація проекту Південної Трансєвропейської автомагістралі, яка через автошляхи Одеса - Кишинів - Брест, Чернівці - Нишанковичі та Порубне - Васильковича, забезпечить зв'язки області зі Східною та Західною Європою. Розвинута транспортна інфраструктура Чернівецької області створює реальні передумбви для формування та функціонування туристично-рекреаційного комплексу. В разі збільшення обсягів вантажно-пасажирських перевезень всі види транспорту мають достатній резерв для підвищення пропускної спроможності.

Зв'язок в регіоні представлений телефонною, телеграфною мережею та поштою. На поточний час у користуванні господарських утворень та громадян знаходяться більше 100 тис. телефонних апаратів, у тому числі в сільській місцевості - 33 тис. Зараз у Чернівцях створено фірму "Букінфоком", яка включена в систему УКРПАК, але для ефективного її використання необхідні значні кошти для створення в області розгалуженої мережі зв'язку. В 1993 р. в Чернівцях зусиллями спільного українсько-американсько-німецько-голандського підприємства УТЕЛ здана в експлуатацію телефонна станція, що дало можливість швидкого телефонного зв'язку практично з усіма країнами світу.

Економічна діяльність у сфері туризму і рекреації полягає в ефективному використанні наявної матеріально-технічної бази ТРК, сприянні її розширеному відтворенню, збільшенні частини виробленого в галузі національного доходу та віддачі інвестованих економічних ресурсів, забезпеченні зайнятості населення та найповнішого задоволення потреб у послугах туризму і рекреації.

Підприємства сфери туризму і рекреації діють, як правило, на засадах самофінансування, самозабезпеченості та мають на меті отримання прибутку. Виняток становлять лише ті заклади, що не є самостійними суб'єктами підприємництва, а входять в якості структурних підрозділів до складу підприємств (об'єднань) та знаходяться на їх балансі. В минулому році в Україні функціонувало 197 самостійних закладів відпочинку одно-дводенного перебування на 16 тис. місць. У санаторіях, закладах рекреації, на туристичних маршрутах і базах лікувались, відпочивали 5084 тис. чол., з яких 4782 тис. користувались тривалим лікуванням і відпочинком, 247 тис. - одно-і дводенним відпочинком, 55 тис. - на туристичних маршрутах вихідного дня, 934 тис. чол. Приймало участь у різноманітних екскурсіях. Порівняно з 1989/1990 pp. кількість самостійних закладів скоротилась на 44 одиниці, та на 20% зменшились їх можливості по обслуговуванню населення. Аналогічна картина має місце і в Чернівецькій області. Виходячи з цього, для підвищення ефективності функціонування туристично-рекреаційного комплексу області необхідно туристичні об'єкти привести до рівня, який допускав би можливість їх відвідування іноземними туристами, а також високий рівеьь рентабельності, а саме:

• збереження природних об'єктів в їх первісному вигляді;

• відтворення пам'ятників історії, культури і культового паломництва;

• регенерація середовища населених місць, в яких або біля яких знаходяться об'єкти відвідування;

• впорядкування території навколо об'єктів відвідування, включаючи зручні під'їзди та підходи;

• організація охорони пам'ятників, регулювання забудови та інші.

Перспективні об'єкти відвідування туристів вимагають проведення наступних заходів:

А) Об'єкти паломництва і культові об'єкти.

1. Місто Чернівці:

• повне відновлення кафедрального православного собору, та собору Параскеви П'ятниці. Поновлення кафедральної синагоги (темиля), організація служби в семінарській церкві Буковинських митрополитів;

• повне відновлення будинку раввінату общини Фрідманів в Садгорі та впорядкування єврейського цвинтаря в Садгорі.

2. Село Біла Криниця Глибоцького району:

• повна відбудова комплексу історичних і культурних будівель;

• впорядкування захоронень першосвятителів та митрополитів;

• будівництво музею культури старообрядництва. Реставрація Успенського собору.

3. Село Репуженці Заставнівського району:

• відновлення, реставрація і впорядкування території діючого монастиря.

4. Місто Вижниця:

• відбудова комплексу раввінату Хагерів та впорядкування єврейського цвинтаря.

Б) Історико-архітектурні пам'ятники.

1. Місто Чернівці:

• проведення комплексних робіт по регенерації історичної частини міста і пристосування її для відвідування туристів;

• створення єдиної системи впорядкування, міський дизайн, рекламу;

• проведення реставраційних робіт в палаці Буковинських митрополитів;

• впорядкування міських та приміських рекреаційних зон;

2. Місто Хотин:

• завершення реставраційних робіт в Хотинській фортеці;

• пристосування частини споруд фортеці під концертний зал та ресторан з національною стравою;

• впорядкування міста та території фортеці;

3. Історико-культурні об'єкти по основних туристичних коридорах:

• впорядкування території, реставрація та відновлення історичних пам'ятників.

В) Пам'ятники природи, заповідники.

1. Зона Буковинських Карпат:

• впорядкування туристичних стежок місць відпочинку;

• обладнання лижних трас, гірськолижних спусків;

2. Дністровський каньон:

• створення річного маршрутного коридору;

• будівництво пристаней та стоянок в найбільш екзотичних природних місцях;

Г) Реабілітаційно-пізнавально-розважальні комплекси.

1. Комплекс на базі карстової печери "Золушка" в с. Подвірне Новоселицького району.

2. Іподром та комплекс розваг біля села Ропча Сторожинецького району.

Всі витрати пов'язані з будівництвом, реставрацією, впорядкуванням та відновленням туристичних об'єктів повинні бути віднесені на рахунок зацікавлених організацій, туристичних фірм, спонсорів та пожертвувань. Так, наприклад: витрати на об'єкти паломництва та культові об'єкти повинні проводитись за рахунок Чернівецького епіскопату, релігійних общин та національних товариств.

Важливе місце тут відводиться туристичним організаціям, які займаються міжнародним туризмом.

Вже на етапі проведення цих робіт необхідно створити спеціальний фонд з обов'язковим відрахуванням усіма туристичними організаціями.

Пропонується наступний порядок вирахування частини прибутку, яка піде в спеціальний фонд:

Відомо, що в кожній туристичній організації прибуток ділиться на економічні фонди (фонд матеріального заохочення, виробничого розвитку та соціального розвитку).

Відношення суми цих фондів до прибутку складає норматив створення економічного фонду:

, (2.3.1)

де Не. ф. - норматив економічного фонду,

Еф - сума економічних фондів,

П - прибуток.

Сума відрахувань в спеціальний фонд визначається, як різниця між прибутком і сумою економічного фонду туристичної організації.

Але для того, щоб туристична індустрія, як в окремо взятому регіоні, так і в цілому по країні зайнялала відповідне місце в економічному розвитку, необхідно вирішити на держівному рівні ряд першочергових завдань. А саме:

• створити службу обліку і охорони ресурсів (складання карт ресурсів кожної області, оцінка цих ресурсів в балах, визначення першочерговості їх освоєння, розробка системи заходів по охороні природних ресурсів і відновленюю пам'ятників культури).

• створити службу обміну попиту та реклами (оскільки особливості географічного положення, природних умов унікальність культурної спадщини і національних моментів визначають необхідність визначення попиту і рекламування в кожному конкретному регіоні);

• розробити національну програму розвитку індустрії туризму кожної області і планів капітального будівництва;

• вирішити питання підготовки туристичних кадрів (курси школи, технікуми, інститути) та управління підприємствами готельного господарства, харчування, виробництва;

• скоординувати роботу туристичних організацій з транспортними агенствами, культурними установами. Особливу увагу необхідно звернути на відношення з місцевим бюджетом;

• підприємства індустрії туризму повинні відраховувати частину прибутку в місцевий бюджет на благоустрій району. В числі першочергових наукових проблем необхідно провест розрахунки необхідності всіх соціальних і вікових груп населення в туризмі, лікуванні і т.д;

• провести оцінку економічної ефективності туризму, рекреаційну оцінку території;

• виявити території найбільш сприятливі для розвитку туризму і лікування;

• розробити класифікацію місць відпочинку по їх значимості, природним умовам, функціональним ознакам;

• виявити методи обгрунтування норм одночасного навантаження на різні природні комплекси.