Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.3. Національні туристичні організації

Ключові слова та поняття

національні туристичні організації, суб'єкт управління туризмом (керуюча підсистема), об'єкт управління (керована підсистема), структура управління Тризмом, Всеукраїнський союз асоціацій підприємств та організацій туристичної галузі, Львівська туристична агенція

 

З метою підтримки економічної стабільності розвитку туристичної індустрії та збільшення надходжень іноземної валюти створюються національні туристичні організації.

Оскільки важливість туризму для національної економіки і задоволення соціальних потреб очевидна, то його розвиток є важливою справою як для туристичної індустрії, так і для подорожуючих. Тому основними видами діяльності національних туристичних організацій є просування туризму в Україні, а також бажання розширити співробітництво уряду і приватної індустрії туризму. Управління цією діяльністю в широкому плані представляє собою процес вироблення і здійснення управлінських рішень. Управління туризмом на регіональному рівні означає вплив суб'єкта управління на об'єкт управління.

На регіональному рівні до суб'єктів управління туризмом (керуюча підсистема) відносяться Уряд України, Державна туристична адміністрація, місцеві органи влади, комітети (департаменти) по туризму та ін.

Об'єктом управління (керована підсистема) е туристичні організації, фірми, процес туристичного обслуговування громадян в даному регіоні тощо.

Управління здійснюється через циркуляцію відповідної інформації між суб'єктом і об'єктом управління. 


Структури управління туризмом в областях та регіонах України різноманітні. Так, наприклад, в квітні 2000 р. у рамках проекту TASIC "Підтримка місцевого розвитку та туризму в Карпатському регіоні" - PRUK-9802, що фінансується Європейським Союзом, обласні державні адміністрації Львівської, Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей підписали спільний протокол про поєднання зусиль для популяризації Карпатського регіону України як туристичного. Згідно з цією угодою чотири облдержадміністрації спільно випускатимуть рекламні матеріали про регіон, сприятимуть покращенню якості туристичних інформаційних послуг та представлятимуть регіон на виставках й інших подібних акціях.

У липні 2000 року в Києві було створено Всеукраїнський союз асоціацій підприємств та організацій туристичної галузі України (Укрсоюзтур), в який увійшло 46 ініціативних груп з 21 області України. Основними цілями створеного союзу є вплив на зміну податкової політики держави відносно сфери туризму, питання сертифікації готелів та пунктів харчування, курортна сфера, її проблеми та перспективи розвитку, цінова політика і створення пільгових тур пакетів під час несезонного часу відпочинку, спрощення процедури отримання візи на в'їзд в Україну, питання рекламно-інформаційної діяльності тощо.

У Львові в 2000 році створено Львівську туристичну агенцію (ЛТА) за підтримки приватного сектору та Львівської міської ради з метою просування туристичного продукту Львова на міжнародному та українському ринках, а також управління новим туристично-інформаційним центром. У цей же час започатковано асоціацію музеїв та галерей Карпатського регіону, завданням якої є сприяння співпраці між музеями в інформаційній та рекламній сферах, представляти інтереси її членів перед органами влади, реалізовувати спільні проекти.

На виконання доручень Кабінету Міністрів України створена Державна акціонерна компанія "Україна туристична" та створено автоматизований інформаційно-рекламний центр "Українська Туристична Інформаційна система" (УТІС), що увійшов до мережі Інтернет з регіональними представництвами у містах Одесі та Львові. Всі наведені приклади, крім ілюстрації про різноманітність структур управління, розвитком туризм) в Україні, свідчать про активізацію діяльності туристичної індустрії.

Але сьогодні існує цілий ряд перешкод на шляху розвитку туризму в Україні, основними з яких є:

несприятливе податкове законодавство;

недостатня законодавча база;

недостатня позитивна інформації для про Україну;

бюрократія;

недостатньо налагоджені відносини взаємодії між навчальними

закладами та туристичною галуззю;

самоізоляція туристичних агентств;

рівень безпеки туристів;

низький рівень сервісу;

візово-реєстраційний режим для іноземців та затримки і перегони у місцях перетину кордону;

зупинки водіїв туристичних автобусів та мікроавтобусів працівниками державтоінспекції;

нестача інвестицій;

низький рівень інфраструктури;

негативний імідж України;

відсутність розробленої маркетингової стратегії.

Наприклад: існуючі на даний час правила для іноземців, які перебувають на Україні більш ніж два дні, вимагають їхньої реєстрації у відділі віз і реєстрації Міністерством внутрішніх справ. З особи, яка не зареєструвалась, працівники міліції при виявленні можуть стягнути штраф до 85 гривень. Головною проблемою тут є те, що більшість з тих, хто прибуває в Україну, дізнаються про правила реєстрації лише при затриманні міліцією при виїзді з країни. Однак багато іноземців, яких затримали за декілька хвилин до відльоту, свідчать про те, що з них було стягнуто набагато більше, ніж 85 гривень. Так, у жовтні 1999 року в аеропорту Бориспіль було затримано громадянина США Майкла Дакія. Коли він заповнював митні документи на виліт з України, до нього підійшов працівник міліції, перевірив документи і проінформував про існування так званої ''проблеми". Його відвели в окрему кімнату, де повідомили, що він порушив законодавство і це може коштувати йому від 85 до 2000 тис. гривень. Оскільки до відльоту літака лишались лічені хвилини, Майкл вирішив "проблему", заплативши 850 гривень. Він покинув Україну, за його власними словами, "заляканим, з почуттям страху, безпомічним та пограбованим".

Це аж ніяк не сприяє розвитку туризму в Україні і робить її непривабливою для туристів у порівнянні з сусідніми країнами. Митний та паспортний контроль, заповнення декларацій, підрахування кількості валюти з точністю до одного долара, помножені на непривітність та надмірну підозрілість службовців все це займає дуже багато часу, нервує та відбиває у туриста бажання приїжджати в Україну вже на самому кордоні. Крім того, існує мовний бар'єр, відсутність англомовного персоналу в окремих готелях та основних місцях відвідування туристами, інструкцій з безпеки, дороговказів, карт та інших інформаційних матеріалів на різних мовах.

Таким чином, для ефективного розвитку туристичної індустрії в Україні необхідно вирішити першочергові проблеми, які можна сформулювати наступним чином:

покращання законодавчої бази з туризму;

краще інформаційне забезпечення;

покращання рівня підготовки кадрів туристичної індустрії та більша орієнтація навчання на потреби галузі;

утворення асоціації комерційного сектору та налагодження тіснішої співпраці між громадським та комерційним секторами;

приватизація підприємств;

забезпечення державною політикою покращання транспортних послуг;

покращання роботи рятувальної служби;

створення сприятливого клімату для залучення інвестицій, особливо для "зеленого туризму";

покращання стану аеропортів відповідно до міжнародних стандартів;

створення туристичної маркетингової організації;

розвиток освітньої системи: більша орієнтація на практику; наближення навчального процесу до міжнародних стандартів; зміцнення відносин між училищами, університетами та готельними школами;

скасування візового режиму для громадян країн, що утворюють основний туристичний ринок.