2.3.3. 3. ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА
Грястиця збірна (Dactulis glomerаtа L.) — верховий нещільноку-щовий злак озимого типу. Має велику кількість вегетативних пагонів і прикореневих листків. Розвинена мичкувата коренева система проникає в ґрунт на глибину 1 — 1,5 м. Облистненість дуже висока, листя велике, шорстке, язичок довгастий. Маса листя в першому укосі перевищує масу стебел. У другому укосі травостій складається з видовжених вегетативних стебел, маса листя в 2 — 3 рази більша за масу стебел. Суцвіття грястиці — лапчаста волоть (рис. 82). Насіння злегка зігнуте, має короткий (1,5 — 2 мм) остюк, довжина насінини 4,5 - 6 мм, маса 1000 насінин 1,2 - 1,4 г. Високоврожайна рослина: 50 - 70 ц/га сіна, 350 - 400 ц/га зеленої маси. Поширена в Лісостепу, на Поліссі, в Нечорноземній зоні, в гірських районах, на заплавних, низинних, суходільних луках. Добре росте при задовільному зволоженні. Погано витримує затоплення талими водами, підтоплення. Добрий компонент люцерни, еспарцету в кормових сівозмінах і на схилах.