2.3.4. БАГАТОРІЧНІ МАЛОПОШИРЕНІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ
Серед кормових культур є значна кількість таких, що не набули поширення. Причиною цього є недостатня вивченість їх дії на продуктивність, здоров'я тварин, відтворення поголів'я. Знання хімічного складу і продуктивності культур недостатньо для їх об'єктивної оцінки. Друга причина полягає у відсутності насіння. Має значення також певний консерватизм в інтродукції нових культур. Відіграє роль і недостатня опрацьованість технології вирощування.
Серед малопоширених багаторічних культур — борщівник Сос-новського, спориш Вейріха, сільфія пронизанолиста, рапонтик (маралячий корінь), живокіст шорсткий. Все це високобілкові культури. Їх використовують переважно для заготівлі силосу. Іноді ці культури називають новими. Насправді вони не нові, оскільки їх вивчали у ВІР ще в повоєнний період. У 1947 р. їх детально описав П. Ф. Медведєв. Широко відомі дослідження кафедри рослинництва Московської сільськогосподарської академії, Інституту землеробства УААН та інших дослідних установ і вузів з вивчення нетрадиційних кормових культур.
Борщівник Сосновського належить до родини зонтичних. Поживність силосу з нього висока — 100 кг відповідає 14— 15 корм. од. і містить 90—110 г перетравного протеїну. Силос добре поїдається тваринами. Урожайність борщівника 500 — 700 ц/га. Висота рослин 2 — 2,5 м. Листки міцні, 80 — 100 см завдовжки і до 70 см завширшки. Може вегетувати 6-8 років. Рослина еутотрофна — потребує родючих ґрунтів або внесення органічних і мінеральних добрив. Висівають під зиму у вересні—жовтні по 6 — 8 кг/га широкорядним способом. При весняній сівбі насіння слід обов'язково стратифікувати. Сік борщівника містить фурокумарини, що спричинюють опіки. Тому під час збирання його на силос треба додержувати правил техніки безпеки.
Спориш Вейріха — багаторічна рослина. Її можна вирощувати на одному місці до 10 років. Силос з нього добре поїдають тварини; 100 кг силосу відповідає 15 — 16 корм. од. і містить до 150 г протеїну. Висівають пізно восени широкорядним способом. Норма висіву насіння 4 — 6 кг/га.
Рапонтик (маралячий корінь) — багаторічник, росте на одному місці 7—10 років. Урожайність зеленої маси 350 — 400 ц/га. Висівають восени широкорядним способом при нормі висіву насіння 7—10 кг/га. Силос дуже добре поїдають тварини. При цьому поліпшується відтворення стада, знижується відсоток яловості корів.
Живокіст шорсткий належить до родини шорстколистих. Розмножується насінням і вегетативно. Його можна використовувати для приготування силосу, зеленого корму, трав'яного борошна. Росте на одному місці понад 10 років. Врожайність зеленої маси на 2 — 3-й і в наступні роки 500 — 700 ц/га і більше. Добре поїдають її усі види тварин. Містить багато білків, вітамінів, солей, мінеральних речовин і мало клітковини. Поживність — на рівні поживності борщівника, а вміст протеїну значно вищий (такий, як у люцерни) — 180 — 200 г на 1 корм. од. Врожаї підвищуються при внесенні органічних (40 — 60 т/га) і мінеральних добрив.
Сильфія пронизанолиста належить до складноцвітих (айстрових). Її використовують з другого року життя. Висота стеблостою до З м, листя велике (до 35 см), розсічене. За достатнього зволоження дає 600 - 800 ц/га зеленої високопродуктивної маси за 2 - 3 укоси. Силосувати краще в сумішах з іншими культурами. Сіють її, як і інші культури, восени широкорядним способом. На одному місці за умови підживлення повною мінеральною сумішшю (N60-90Р60К60) і розпушування міжрядь росте понад 10 років.