2.3.5.2. ВИКА ОЗИМА

Вика озима (Viсia villosa Broth.) — цінний бобовий компонент по­сівів озимого жита і озимої пшениці в зеленому конвеєрі. Суха маса вики озимої містить до 22 % протеїну, тоді як вики ярої 17 — 19 %. Морфобіологічні та екологічні особливості. У культурі поширені

два види вики ози­мої: волохата і пан-нонська (V. Pan-nonica). Вику озиму переважно в суміші з житом вирощують у Лісостепу України, в Центрально-Чорно-з емній зоні Росії, Бі­лорусі і країнах Бал-тії, на Північному Кавказі, в Середній Азії.

Стебло вики ози­мої тонке, полегле, дуже опушене, від 100-140 до 200 см завдовжки. Коріння стрижневе, добре роз­галужене, проникає у

ґрунт на глибину до 170 см. Сім'ядолі не виносить на поверхню. Ли­стя щільне, пірчасте, з вусиками, має 8—10 пар ланцетоподібних листочків. Суцвіття — багатоквіткова китиця на довгій квітконіжці. Квіток — до 30 розміром 1,2 — 2 см. Боби довгасто-ланцетоподібні, сплющені, 2 — 3 см завдовжки. Насінин у бобі 4 — 6. Вика озима — перехреснозапильна, вологолюбна, більш посухостійка, ніж яра. Од­норічна озима й зимуюча рослина (рис. 88). Цвіте переважно при ви­сіванні восени. Довго цвіте навесні і на початку літа. До скошування (в суміші з житом і пшеницею) минає 60 — 65 днів від початку весня­ного відростання. Може давати 1 — 2 отави. Добрий азотфіксатор. Уражується акацієвою вогнівкою й аскохітозом. Дає 250 - 400 ц/га корм. од., вихід перетравного протеїну 800-1200 кг/га, перетравної енергії в 1 кг зеленої маси 3,8 - 4,2 МДж. Можна вирощувати в су­мішах з кукурудзою і суданкою.

Використовують вику озиму так само, як і яру. У західних і пів­денних областях України подібно до волохатої вирощують вику паннонську, яка за біологією та поживністю мало відрізняється від волохатої. Стебла її коротші, квітки білі.

Вика озима не вибаглива до тепла. Насіння її проростає при те­мпературі 2 — 3 °С, сходи витримують заморозки до мінус 5 — 6 °С. Однак зимостійкість її недостатня. Вадою її є також недружне до­стигання бобів та сильне розтріскування їх при достиганні, що ускладнює збирання. Вибагливість до ґрунтів і вологи у вики озимої приблизно така сама, як у ярої.

Найпоширеніші сорти в Україні Дніпровська, Паннонська, Пол­тавська 25, Чернігівська 20, Придеснянська, Ставчанка, Чорномор­ська.

Технологія вирощування. У суміші з озимим житом або озимою пшеницею вику озиму висівають у полі, яке в польовій сівозміні відведено під зайнятий пар. Після збирання суміші поле парує і за­сівається озимими культурами. Вико-житню суміш можна висівати також у кормовій сівозміні, де після її збирання вирощують ще піс­ляукісні культури.

При сівбі вики озимої навесні її використовують як компонент суміші з вівсом, могаром і навіть соняшником.

Прийоми обробітку ґрунту під викосуміші такі самі, як і під зви­чайне жито чи озиму пшеницю.

Вика озима дуже добре реагує на внесення органічних і мінераль­них добрив, але, враховуючи її слабку морозо- та зимостійкість, на родючих ґрунтах треба обмежуватись внесенням під основний обро­біток ґрунту фосфорно-калійних добрив, а азотні використовувати для весняного підживлення.

При сівбі суміші часто висівають одночасно вику з озимим жи­том, однак краще висівати компоненти у два прийоми: спочатку ви­ку озиму, а жито — по її сходах упоперек рядків. У такому разі вика краще розвивається, менше випадає взимку, її частка в суміші ста­новить 25 — 30 до 40 %. З пшеницею пізньостиглих кормових сортів вику можна висівати одночасно або спочатку вику, а через 6-8 днів пшеницю. Можна також вирощувати суміші вики з тритикале при одночасній сівбі компонентів.

Оптимальна норма висіву вики озимої в умовах України 50 — 60 кг/га. Жито, пшеницю, тритикале висівають нормою 80 — 100 кг/га.

На зерно вику озиму краще висівати в суміші з невилягаючими сортами озимої пшениці. Спосіб сівби суміші звичайний рядковий з глибиною загортання насіння 3 — 4 см. При вирощуванні на корм вику озиму збирають у період цвітіння — до виколошування злаків. На насіння вику волохату збирають у період достигання нижніх бо­бів. Кращий спосіб збирання — роздільний, оскільки період дости­гання вики розтягнутий, тому суміш перед обмолотом підсушують у валках.