2.3.5.7. ЧИНА

Чина (Latirus sativa L.) — однорічна бобова рослина. Стебло в неї дуже розгалужене і менше вилягає, ніж у вики. Чина — посухостій­ка рослина, тому її культура має найбільше значення в південних районах. Але її успішно можна вирощувати і в Лісостепу.

Зелена маса чини має солодкий присмак, багата на азотисті ре­човини — містить 4,2 — 5,2 % протеїну. Сіно й зелену масі чини по­їдають велика рогата худоба, вівці та свині (коні траву чини й сіно їдять неохоче).

За дослідними даними, при згодовуванні зеленої трави чини ко­ровам у них значно підвищуються надої, жива маса.

Як посухостійку бобову культуру чину можна висівати в чистому посіві або в суміші з ячменем замість вики в посушливих районах півдня України. В Лісостепу чина з вівсом дає майже такі самі вро­жаї зеленої маси й сіна, як і вико-вівсяна суміш.

Добрива, особливо органічні, значно підвищують врожайність чини. Гній, внесений навіть за 3 — 4 роки до сівби чини, підвищує її врожай на 20 - 30 %.

Сіють чину рано навесні, пізні посіви дають менші врожаї зеле­ної маси. Чину на зелений корм сіють звичайним рядковим спосо­бом у чистому вигляді або в сумішах з вівсом, ячменем. Небажано сіяти її з пізніми ярими — кукурудзою, суданкою, могаром. Спосте­рігається негативний взаємовплив компонентів сумішей.

Норма висіву при чистому посіві в районах Лісостепу 160 — 180, в Степу 140 — 160 кг/га. У сумішах з вівсом, ячменем висівають в Лі­состепу чини 100 кг, вівса 60 — 70, ячменю 80 — 100 кг; в Степу — відповідно 80, 50 — 60 і 60 — 80 кг. Насіння чини загортають на гли­бину 5 — 6 см, а в підсохлий верхній шар ґрунту на 6 — 7 см з одночасним коткуванням. До появи сходів при необхідності (ґрунтова кірка) проводять боронування легкими борінками.

На зелений корм чину і її суміші з вівсом і ячменем починають використовувати на початку утворення бобів, а закінчують для ве­ликої рогатої худоби та овець наприкінці молочної стиглості зерна. Свиням згодовують її у фазі воскової стиглості. Найкращий спосіб використання чини чистого посіву та в сумішах — підкошування і згодовування зеленої маси з годівниць. При випасанні на пні багато чини затоптується худобою. При випасанні чино-злакові суміші ви­користовують на 50 — 65 %, а при підкошуванні й згодовуванні з го­дівниць — на 95 — 98 %. На силос й сінаж чину і суміші косять у фа­зах повної молочної та на початку воскової стиглості насіння.