2.3.6.1. МОГАР

Могар (головчасте просо, мишій) — нещільний кущ 60 — 140 см заввишки із прямостоячими порожнистими стеблами. Коренева сис­тема добре розвинена, заглиблюється в ґрунт на 1,5 — 2 м. Листкові

пластинки світло- або темно-зелені, до моменту дозрівання іноді антоціаново забарвлені; великі, голі, без вушок, з голими піхвами, які вкриті з країв густо-війчастим опушенням. Суцвіття — колосоподібна волоть, між колосками багато щетинок. Зер­нівка яйцеподібна, плівчаста, жовта, солом'яно-жовта, оранже­ва, чорна. Маса 1000 насінин 1,5 — 3 г. Теплолюбна, одноукісна рослина. На одиницю сухої ре­човини витрачає вологи у 2 — 3 рази менше, ніж інші кормові рослини. Насіння достигає через 95—110 днів, на сіно скошують через 65 - 70 днів (рис. 89).

Перспективний вид — могар каліфорнійський. Стебло у нього пряме, добре облистнене. Коре­нева система мичкувата, глибо­ко проникає в ґрунт. Листя дов­ге, широке. Суцвіття — колосо­подібна волоть, слабкоостиста, вгорі поникла. Насіння кругле,

жовте. Маса 1000 насінин 1,5 — 2 г. Однорічна, середньопосухостійка і посухостійка, теплолюбна рослина. Насіння зберігає схожість 5-6 років. Погано росте на важких, вологих ґрунтах низини, а також на солонцюватих. Цінна кормова рослина. Врожайність у Степу до 200, в Лісостепу до 300 ц/га.

Могар — пізня яра рослина. Тому її сіють одночасно з кукуру­дзою або навіть дещо пізніше. Спосіб сівби звичайний рядковий. Норма висіву 6 — 8 млн схожих насінин на 1 га. Глибина загортання насіння 3 — 4 см з обов'язковим одночасним коткуванням і борону­ванням легкими борінками (типу ЗОР-07). Ними ж проводять 1 — 2 до- і післясходових боронування, які спрямовані переважно проти мишію і плоскухи. Рослина за природою еутотроф, тобто добре росте на родючих ґрунтах. Тому перед висіванням слід обов'язково внести 60 - 90 кг/га д. р. азоту, по 45 кг/га д. р. фосфору і калію. Скошують у період викидання суцвіть.