2.3.6.3. СУДАНСЬКА ТРАВА

Кущ у суданської трави (трав'яного сорго) (Sorghum sudanense Stapf.) прямий або напіврозгалужений, стебла великі, світло-зелені, неопушені, 1,5 — 3 м заввишки, 3—12 мм завтовшки із 5 — 12 міжву­злями (рис. 90). Серцевина їх суха, губчаста. Коренева система дуже розгалужена, проникає углиб на 3 м і більше. Листя широколінійне з чітко вираженою світлою жилкою, 30 — 70 см завдовжки, 2 — 3,5 см завширшки. Язичок короткий у вигляді білої плівки. Суцвіття — волоть пряма, овально-пірамідальна, гілчаста, розлога (30 — 45 см), перед дозріванням темно-солом'яного кольору. Квітки двох видів — гермафродитні й одностатеві чоловічі. Зерно плівчасте, велике, ова-льно-еліптичне, темно-коричневе, вимолочується погано. Маса 1000

насінин 12 — 16 г. На сіно використовують через 55 — 65 днів після сівби, повний цикл розвитку триває 95 - 120 днів. Ду­же посухостійка рослина, слабко уражується хворо­бами. Добре відростає пі­сля скошувань. Вибагли­ва до родючості ґрунту. Врожайність з 2 - 3 укосів 400-600 ц/га, при зро­шенні 700 - 800 ц/га, вміст сухої речовини — відповідно 90 - 120 і 140 -160 ц/га; 80 - 100 і 120 -140 ц/га корм. од.; вихід протеїну 600 - 700 і 1000 -1200 кг/га. Використову­ється насамперед на сіно й зелений корм. По ота­вах після двох скошувань можна випасати рогату худобу й овець (проте не після заморозків і похо­лодання, коли в рослинах утворюється синильна ки­слота).

Заслуговують на увагу і поширені гібриди судан­ської трави з сорго — соргосуданкові, які за врожайністю і посухостійкістю не поступаються суданській траві і навіть переважають її. Серед сортів можна назва­ти Новатор 151, Укевос та ін.