2.3.7.5. РЕДЬКА ОЛІЙНА
Редьку олійну (Raphanus sativum d. var. oleifera Metrg.) довго відносили до малопоширених рослин. Проте з середини 70-х років її використовують у весняних післяукісних та післяжнивних посівах у системі зеленого конвеєра. Її можна підсівати до кукурудзи на зелений корм у фазі 3 — 4 листків. Це трав'яна однорічна рослина. Висота стебла її 120 см. Листя кулясто-перисте, квітки блідо-фіолетові або білі. Стручки 5 — 6 см завдовжки з носиком, насіння світло-коричневе, округле. Маса 1000 насінин 8 - 12 г.
Це вологолюбна рослина з коротким вегетаційним періодом (40 — 50 днів від сівби до цвітіння). Навіть у післяукісних і післяжнивних посівах у Лісостепу і на Поліссі формує до 300 ц/га високобілкової зеленої маси. Слабко уражується шкідниками і хворобами. Холодостійка. Редьку олійну можна згодовувати усім видам тварин і птиці в сумішах із злаковими — вівсом, кукурудзою, суданською травою. Містить 12 - 14 % сухої речовини, 26-29 % сирого протеїну, сірку, фосфор, кальцій, каротин.
Серед сортів цієї культури поширені Райдуга, Тамбовчанка та ін.