2.4. Альтернативи прогнозування
Раніше відмічалось, що відсутність прогнозів негативно впливає на обгрунтованість планів, а отже і на ефективність управлінських рішень. Розглянувши питання необхідності прогнозів, слід одночасно розглянути можливі альтернативи прогнозування. Зупинимося на деяких можливих варіантах.
Відсутність прогнозу. Цей варіант означає, що спеціаліст, який приймає рішення, діє "навмання". По суті рішення приймаються безвідносно від їх майбутніх наслідків - сприятливих і несприятливих. Зовнішні умови практично не є стабільними, а рішення виходять з незмінності зовнішніх умов. Якщо ж зміни, як це нерідко буває, відбуваються швидко, динамічно, то наслідки прийнятих рішень не важко передбачити. Поняття "відсутність прогнозу" не слід сприймати буквально. Спеціаліст просто виходить з того, що зовнішні умови будуть постійні, чи змінюватись не в значній мірі.
Принцип "може трапитись все що завгодно". В цьому випаду виходять з фатальності подій, тобто з того, що нічого неможливо вчинити, щоб вплинути на майбутнє в бажаному напрямку, а тому не доцільно передбачити майбутнє.
Всі фірми, що свою політику управління базують на цьому принципі, приречені на невдачу.
Принцип "славетне минуле". Це консервативний підхід, надії на те, що принципи управління, які забезпечували значні досягнення у діяльності підприємств в минулому, будуть працювати і в майбутньому.
Пристрасть ідеалам "славетного минулого" і віра в те, що це "славетне минуле" неодмінно забезпечить "славетне майбутнє", рано чи пізно приведе підприємство до фатальних наслідків, оскільки цей принцип не враховує динамізм суспільного розвитку.
Прогнозування крізь шори. Названий принцип характеризується такими поняттями, як "вище, швидше, дальше" або "більше і краще". Такий підхід, хоча і має перевагу над іншими альтернативами прогнозування, надмірно прямолінійний і не припускає можливі орієнтації в інші напрямки, використання інших, більш ефективних методів, а в кінцевому результаті може поставити підприємство в глухий кут.
Принцип "рішучих дій". Цей принцип виходить з того, що прогнозувати не є доцільним, а діяти слід тоді, коли з'являються проблеми. Підприємство в таких випадках функціонує без добре осмисленої стратегії, що базується на прогнозах; розвиток тому проходить зигзагоподібно, міри приймаються в кризових ситуаціях, крім того в надії, що вистачить часу на їх розробку, обгрунтування та прийняття.
Такий спосіб управління, хоча і існує, навряд чи забезпечить підприємству стабільний розвиток, адаптацію до зовнішнього середовища, що постійно змінюється, посилення конкурентних можливостей.
Прогнозування за допомогою "генія". Цей підхід не альтернатива прогнозуванню, оскільки він передбачає підготовку прогнозу. Суть цього підходу полягає в пошуку генія і одержання від нього інтуїтивного прогнозу. Цим самим виключається використання раціональних і точних методів одержання прогнозів, і, якщо такі існують, то ними не можна зневажати.
Перевагою раціональних і точних методів прогнозування є те, що прогнози грунтуються на використанні загальноприйнятого інструментарію, доступні для вивчення і можуть бути перевірені будь-яким спеціалістом, що має відповідну підготовку.
Прогноз за допомогою "генія" повинен бути прийнятий на віру, і не може бути перевірений навіть іншим "генієм".
З поданого матеріалу слід зробити висновок: всілякі спроби замінити раціональні науково обгрунтовані прогнози інтуїтивними методами, вольовим підходом, нарешті, відмова від розробки і використання прогнозу в процесі прийняття рішень рано чи пізно приведуть до негативних результатів.