2.4. Контрольні та ліцензійні функції Національного банку України

2.4. Контрольні та ліцензійні функції Національного банку України

Важливе значення держави при здійсненні банківської діяль­ності має організація всебічного контролю за роботою кредитних установ. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську
діяльність» це завдання вирішується таким чином: по-перше, Національний банк здійснює контроль за додержанням юридичними особами банківського законодавства та власних нормативних актів; по-друге, перевіряє законність та доцільність утворення комерційних банків шляхом їх реєстрації та видачі ліцензій на проведення банківських операцій; по-третє, встановлює для комерційних банків економічні нормативи.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для комерційних банків такі економічні нормативи:

Мінімальний розмір статутного фонду. Встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн ЕКЮ за офіційним курсом грошової одиниці України[1].

Граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів. Визначається за спеціальною методологією. Це співвідношення не повинно бути менш 8 %.

Показники ліквідності балансу комерційного банку. Встановлюються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов’язаннями банку з урахуванням термінів їх погашення, а також можливості реалізації активів.

Розмір обов’язкових резервів, що розміщуються у Національному банку. Встановлюються в процентному відношенні до всіх зобов’язань банку або будь-якої їх частини (за зобов’язаннями комерційного банку цей розмір становить 16,5 % суми залучених коштів).

Максимальний розмір ризику на одного позичальника. Встановлюється в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. При визначенні ризику враховується вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, поруки та інші зобов’язання.

Важливою функцією Національного банку України є перевірка діяльності комерційних банків шляхом контролю за додержанням ними банківського законодавства. Безпосередньо функцію контролю виконують департамент банківського нагляду Національного банку України, Кримське республіканське та обласні управління Національного банку України.

У разі порушення суб’єктами банківської діяльності законодавства, економічних нормативів, строків та технології виконання бан-
ківських операцій, допущення несанкціонованої емісії, невиконання
нормативних актів Національного банку, неподання звітності чи подання недостовірної звітності, збиткової діяльності, створення становища, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку, пе­решкоджання антимонопольним діям чи праву клієнта вільно вибирати банк Національний банк має право застосовувати такі заходи:

підвищити норми обов’язкових резервів;

відкликати ліцензію на здійснення окремих чи всіх банківських операцій;

усунути керівництво суб’єкта банківської діяльності від управління;

призначити тимчасову адміністрацію для управління суб’єктом банківської діяльності;

у безспірному порядку стягнути штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та застосовувати інші економічні санкції відповідно до законодавства;

прийняти рішення про виключення з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ та про реорганізацію чи ліквідацію. Крім того, Національний банк вправі вилучити з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх у безспірному порядку з кореспондентських рахунків банків. Рішення Національного банку про виконання ним контролю за банківською системою можуть бути оскаржені до арбітражного суду.

Для виконання банківських операцій Національний банк видає комерційним банкам ліцензії (ст. 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Банківська ліцензія — це документ, що підтверджує право комерційного банку займатися всіма або окремими банківськими операціями.

Порядок і умови надання ліцензії на здійснення банківських операцій і видів діяльності комерційним банкам та їх установам, а також порядок і умови, за яких НБУ може відмовити в наданні ліцензії та відкликати її, визначається спеціальним Положенням про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України 6 травня 1998 р. Ліцензування являє собою порядок надання дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій комерційному банку, який з моменту реєстрації НБУ набує статусу юридичної особи. Ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою залучення на ринок банківських послуг України комерційних банків та банківських установ, умови діяльності яких відповідають встановленим НБУ обов’язковим вимогам та діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів.

Комерційні банки мають право здійснювати банківські операції тільки після отримання відповідної ліцензії НБУ. Діючими правилами НБУ встановлені різні умови і документи, необхідні для отримання ліцензії новоствореними або діючими банками. Так, для розширення ліцензії діючі банки подають до НБУ такі документи:

клопотання про розширення ліцензії на здійснення банківських операцій (з переліком операцій, які банк бажає виконувати) за підписом Голови Правління банку;

балансовий звіт банку та звіт про прибутки і збитки на останню звітну дату;

бізнес-план на наступний рік;

висновок зовнішнього аудитора про діяльність банку за звітний рік, що передує зверненню банку до НБУ, має містити інформацію:

про достовірність даних бухгалтерської звітності банку на дату складання звіту;

відповідність бухгалтерської звітності вимогам нормативних документів НБУ;

відповідність результатів фінансово-господарської діяльності банку його звітності;

дотримання банком вимог чинного законодавства України та нормативних актів НБУ;

правильність оголошення прибутку, що підлягає оподаткуванню;

зловживання керівних осіб банку, якщо такі мали місце;

факти допущення діяльності та операції, на здійснення яких банк не має ліцензії НБУ, якщо вони мали місце;

стан системи та оцінку роботи внутрішнього аудиту комерцій­ного банку;

іншу інформацію за згодою з комерційним банком;

висновок регіонального управління НБУ про фінансовий стан банку, його технічну готовність та забезпеченість кваліфікованими спеціалістами для виконання відповідних операцій та ін.

Рішення щодо можливості надання ліцензії банкам здійснюється протягом одного місяця з дня отримання НБУ клопотання на отримання ліцензії та всіх необхідних документів. НБУ може відмовити банку в наданні ліцензії, якщо за результатами розгляду поданого пакета документів, а для діючого банку — також аналізу діяльності за період, що передує його зверненню до НБУ, встановлено, що надана недостовірна або неповна інформація про здійснення операцій може негативно вплинути на діяльність банку, або якщо банк не дотримав умов, передбачених правилами НБУ.

Рішення про відмову в наданні ліцензії повідомляється банку письмово із зазначенням причин відмови. Ліцензія набуває чинності з моменту прийняття відповідного рішення Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ та оформлення належлим чином на спеціальному бланку за підписом заступника Голови Правління НБУ. За надання банками ліцензій та дозволів їх філіям на здійснення банківських операцій встановлена плата у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Порядок відкликання ліцензій на здійснення банківських операцій визначається НБУ.

Ліцензія на здійснення банківських операцій (окремих чи всіх) мо­же бути відкликана за поданням регіонального управління НБУ у разі:

виявлення недостовірних даних, на підставі яких було надано ліцензію;

затримки початку здійснення діяльності, на яку надана ліцензія, більше ніж на один рік з моменту надання ліцензії;

виникнення становища, що загрожує інтересам кредиторів та вкладників банку;

виявлення порушень банком вимог банківського і антимонопольного законодавства та нормативних актів НБУ;

наявності збиткової діяльності банку упродовж 3 місяців
поспіль;

систематичного порушення економічних нормативів, які встановлені НБУ, упродовж 3 місяців підряд або 6 місяців протягом року;

здійснення операцій, на які не було надано ліцензії;

надання недостовірної інформації та звітності або несвоєчасного їх подання;

невиконання у встановлений термін вимог НБУ щодо діяльності банку та умов, на підставі яких була надана ліцензія.

Відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій є крайнім заходом НБУ, якому мають передувати інші заходи запобіжного характеру відповідно до чинного законодавства.

Рішення Правління Національного банку України про відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій повідомляється всім банкам України і сповіщається у центральній пресі.

Контрольні запитання

Дайте характеристику правової природи Національного банку України.

Які основні завдання Національного банку України?

Кому підзвітний Національний банк України?

У чому проявляється подвійна правова природа Національного банку України?

Які специфічні права Національного банку України?

Яка мережа установ НБУ?

Що означає поняття «економічні нормативи»?

Які заходи застосовує НБУ до комерційних банків?

Який мінімальний розмір статутного фонду встановлює НБУ для комерційних банків?

Які підстави скасування ліцензії на проведення банківських операцій?