2.4. Форми, види і типи лізингу

Відповідно до українського законодавства розрізняють два типи лізингу: внутрішній і міжнародний.

При здійсненні внутрішнього лізингу лізингодавець, лізингоодержувач і продавець (постачальник) є резидентами України. Якщо предмет лізингу знаходиться у власності резидента України, договір міжнародного лізингу регулюється законодавством України.

При здійсненні міжнародного лізингу  лізингодавець чи лізингоодержувач є нерезидентом України. Якщо предмет лізингу знаходиться у власності нерезидента України, то договір міжнародного лізингу регулюється національними законами в області зовнішньоекономічної діяльності.

У межах довготермінової оренди розрізняють два види лізингових операцій: фінансовий і оперативний.

Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший того, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору.

Після закінчення терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або придбавається ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, менший того, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної на день укладення договору.

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю та може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Розрізняють три форми лізингу:

- зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;

- пайовий лізинг - це здійснення лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;

- міжнародний лізинг - це договір лізингу, коли суб'єкти лізингу перебувають під юрисдикцією різних держав, або майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

Розрізняють довго-, середньо- та короткотерміновий лізинг:

-          довготерміновий - лізинг, що здійснюється протягом трьох і більше років;

-          середньотерміновий - здійснюється протягом півтора – три роки;

-          короткотерміновий - здійснюється здебільшого до півтора року.

У господарській практиці сучасних розвинутих країн застосовуються різні види лізингу, кожен з яких характеризується специфічними особливостями. Найбільш розповсюдженими є:

        оперативний (сервісний) лізинг (operating lease)

        фінансовий (капітальний) лізинг (Financial lease)

        зворотній лізинг (sale and lease back)

        частковий лізинг (за участю третьої сторони) (leveraged lease)

        прямий лізинг (direct lease)

        сублізинг (sub-lease)

Втім, усі існуючі види угод є різновидами двох базових форм лізингу – оперативного або фінансового. Розглянемо детально механізм дії найбільш розповсюджених видів лізингу:

Оперативний (сервісний) лізинг (Рис. 8).

1-       заявка на обладнання;

2-       плата за обладнання;

3-       передача обладнання;

4-       орендні платежі;

5-       повернення обладнання після закінчення терміну контракту;

1 Закон України “Про лізинг”  від 16 грудня 1997 року

 

Рис. 8. Оперативний лізинг

Оперативний (сервісний) лізинг – це угода про поточну оренду. Як правило, термін такої угоди менший від періоду повної амортизації орендованого активу. Таким чином, передбачена контрактом орендна плата не покриває повної вартості активу, що викликає необхідність здавати його в лізинг кілька разів.

Найхарактернішою рисою оперативного лізингу є право лізингоодержувача (орендаря) на дострокове припинення контракту. Подібні угоди можуть передбачати надання різних послуг щодо монтажу і поточного технічного обслуговування обладнання, що здається в оренду. Звідси й друга, часто вживана назва цієї форми лізингу – сервісний. Вартість послуг, що надаються, включається в орендну плату або сплачується окремо.

До основних об'єктів оперативного лізингу відносяться швидко застаріваючі види обладнання (комп'ютери, копіювальна і множильна техніка, різні види оргтехніки і т.д.) і технічно складні, що потребують постійного сервісного обслуговування (вантажні і легкові автомобілі, повітряні авіалайнери, залізничний і морський транспорт).

Очевидно, що в цілому умови оперативного лізингу більш вигідні для орендаря. Зокрема, можливість дострокового припинення оренди дозволяє вчасно позбутися морально застарілого обладнання і замінити його більш високотехнологічним і конкурентноздатним. Крім того, при виникненні несприятливих обставин орендар може швидко припинити даний вид діяльності, достроково повернувши відповідне обладнання власнику, та істотно скоротити витрати, пов'язані з ліквідацією чи реорганізацією виробництва.

У випадку реалізації разових проектів чи замовлень оперативний лізинг звільняє від необхідності придбання і подальшого утримання обладнання, що надалі не знадобиться.

Використання різних сервісних послуг, що надаються лізингодавцем або виробником обладнання, дозволяє скоротити витрати на поточне технічне обслуговування і утримання відповідного персоналу.

До недоліків оперативного лізингу відносять: більш високу, ніж при інших видах лізингу, орендну плату; вимоги про внесення авансів і передоплат; наявність у контрактах умов про виплату неустойок у випадку дострокового припинення оренди; інші умови, покликані знизити і частково компенсувати ризик власників майна.

Фінансовий (капітальний) лізинг (Рис. 9)

 

1-       заявка на обладнання;

2-       плата за обладнання;

3-       передача обладнання;

4-       орендні платежі.

Рис. 9. Фінансовий лізинг

Фінансовий (капітальний) лізинг – довгострокова угода, що передбачає повну амортизацію орендованого обладнання за рахунок плати, внесеної орендарем. Оскільки подібні угоди не допускають можливості дострокового припинення оренди, правильне визначення величини періодичної плати забезпечує власнику повне відшкодування понесених витрат на придбання і утримання обладнання, а також необхідну норму прибутковості. При цій формі лізингу усі витрати щодо монтажу та поточного обслуговування майна здійснює, як правило, орендар. Часто подібні угоди передбачають право орендаря на викуп майна після закінчення терміну контракту за пільговою або залишковою вартістю.

На відміну від оперативного, фінансовий лізинг істотно знижує ризик власника майна. По суті, його умови подібні до одержання довготермінового банківського кредиту, оскільки передбачають повне погашення вартості обладнання (позики); внесення періодичної плати, що включає вартість обладнання і дохід власника (виплата позики – основна і процентна частини); право оголосити орендаря банкрутом у випадку його нездатності виконати угоду і т.д.

До об'єктів фінансового лізингу належить нерухомість (земля, будинки і спорудження), а також довготермінові засоби виробництва.

Фінансовий лізинг служить базою для утворення двох інших форм довготермінової оренди – зворотній і частковий (за участю третьої сторони).

 Зворотний лізинг (Рис. 10)

 

 

1-       обладнання;

2-       орендні платежі;

Рис. 10. Зворотний лізинг

 

Зворотний лізинг являє собою систему двох угод, при якій власник продає обладнання у власність іншій стороні з одночасним висновком договору про його довготермінову оренду в покупця. Покупцями, зазвичай, є комерційні банки, інвестиційні, страхові чи лізингові компанії. У результаті проведення такої операції змінюється власник обладнання, а його користувач залишається колишнім, одержавши у своє розпорядження додаткові кошти фінансування. Інвестор же, по суті, кредитує колишнього власника, одержуючи, як забезпечення, право власності на його майно. Подібні операції часто здійснюються в умовах ділового спаду для стабілізації фінансового стану підприємств.

Частковий лізинг (за участю третьої сторони) (Рис. 11)

Частковий лізинг – різновид фінансового лізингу, що передбачає участь в угоді третьої сторони – інвестора. Як правило, ним є комерційний банк, страхова чи інвестиційна компанія. У цьому випадку лізингова фірма, попередньо уклавши контракт на довготермінову оренду обладнання, придбаває його у власність, оплативши частину вартості за рахунок позикових коштів. Як забезпечення отриманої позики, використовується придбане майно (як правило, на нього оформляється заставна) і майбутні орендні платежі. При цьому лізингова фірма користується податковими пільгами, стосовно амортизації обладнання і погашення боргових зобов'язань. Основними об'єктами даної форми лізингу є дорогі активи, такі, як родовища корисних копалин, обладнання для видобувних галузей і т.д.

Прямий лізинг передбачає, що орендар укладає з лізинговою фірмою угоду про придбання необхідного обладнання і передачу його в оренду. Часто угода про оренду може бути укладена безпосередньо з фірмою-виробником. Найбільш відомими виробниками, що надають свою продукцію за умовами лізингу, є IBM, Xerox, GATX, а також багато авіаційні, суднобудівних та автомобільних компаній. Серед них, лідери світового автомобільного ринку – концерни “Даймлер-Крайслер” і BMW є засновниками ряду провідних лізингових компаній, через які здійснюють збут продукції в багатьох країнах світу.

1-       заявка на обладнання;

2-       позика без права регресу на орендаря;

3-       плата за обладнання;

4-       платежі за позикою;

5-       обладнання;

6-       орендні платежі;

Рис. 11. Частковий лізинг

 

 

Прямий (двосторонній) лізинг (Рис. 12)

 

Виробник                  1                                 Орендар

(лізинговий підрозділ)

                                                                       2

 

1-       обладнання;

2-       орендні платежі;

Рис. 12. Прямий лізинг

1-       обладнання;

2-       орендні платежі;

3-       орендні платежі’.

Рис. 13. Сублізинг

Сублізинг - особливий вид відносин, що виникають у зв'язку з переуступкою прав користування предметом лізингу третій особі, та оформляється договором сублізингу.

Особа, що здійснює сублізинг, приймає предмет лізингу в лізингодавця за договором лізингу і передає його в тимчасове користування  лізингоодержувачу за договором сублізингу. Згідно з чинним законодавством переуступка лізингоодержувачем третій особі своїх зобов'язань щодо виплати їй лізингових платежів не допускається.

При передачі предмета лізингу в сублізинг обов'язково оформляється письмова згода  лізингодавця. При сублізингу основний орендодавець має першочергове право на одержання орендних платежів. У договорі обумовлюється, що у випадку банкрутства третьої особи орендна плата надходить основному орендодавцю.

Відмінною рисою міжнародного сублізингу, як різновиду міжнародного лізингу, є переміщення предмета лізингу через митний кордон України на термін дії договору.