2.4.2.2. КАВУН

Морфобіологічні та екологічні особливості. Рід Citrullus об'єднує п'ять видів, з яких в Україні вирощують два: столовий (C. edulis Pang.) і кормовий, або цукатний (C. colocinthoides Pаng.).

Корінь столового кавуна стрижневий, дуже розгалужений, про­никає в ґрунт на глибину 3 — 5 м і розростається в діаметрі до 7 м. Стебло сланке, являє собою довгу огудину (2 — 5 м) з 5 — 10 батогами, що опушені жорсткими волосками. Листки дуже розсічені на перистонадрізані частки, опушені. Квітки з п'ятьма пелюстками, роздільностатеві, жовті. Жіночі квітки більші за чоловічі, за­пилюються перехресно комахами. Плід — багатонасінна несправж­ня ягода на довгій плодоніжці, за формою куляста, овальна або довгаста (рис. 94) біло-зеленувата або темно-зелена, нерідко з мармуровим малюнком. Кора плода завтовшки від 0,5 до 2 см. М'якоть різна за консистенцією, карміново-червона, рожева, рідше біла або жовта, солодка чи малосолодка на смак. Насіння кавуна плоске, яйцеподібне, з рубчиком по краю і твердою шкіркою, 0,5 — 2 см завдовжки. Воно буває білим, жовтим, сірим, червоним, бру­натним і чорним, часто з плямистим малюнком. Маса 1000 насінин 60 - 150 г.

Кормовий кавун за зовнішніми ознаками дещо відрізняється від столового. Коренева система його могутніша, ніж у столового, лист­ки з більшими, але короткими частками. Квітки великі з блідо-жовтим вінчиком, чоловічі розміщені на довгих квітконіжках, жіно­чі — на вкорочених. Плоди різні за формою — кулясті або овально-довгасті, зелені або світло-зелені з темними смужками мармурового малюнка. М'якоть плода блідо-зелена, містить від 1,2 до 2,6 % цук­ру. Маса плода від 10 - 15 до 25 - 30 кг і більше. Насіння не має руб­чика, маса 1000 насінин 120 — 130 г і більше.

Столові й кормові кавуни легко перезапилюються, утворюючи міжвидові гібриди. Тому при розміщенні насінних ділянок треба дотримуватись просторової ізоляції не менше 2 км.

Кавун столовий — теплолюбна, жаровитривала, дуже посухос­тійка рослина. Висока посухостійкість кавунів пояснюється добре розвиненою кореневою системою, наявністю на листках і стеблах товстого шару кутикули. Крім основних коренів у кавунів при до­статньому зволоженні верхніх шарів ґрунту з вузлів огудини розви­ваються додаткові корені, які відіграють значну роль у забезпеченні рослин вологою та поживними речовинами.

Насіння кавунів починає проростати при температурі 12 — 14 °С. Сходи за сприятливих умов з'являються через 8—10 днів після ви­сівання. Заморозки мінус 1 °С згубно діють на них. Сприятлива тем­пература для росту стебла й листя 20 - 22 °С, для розвитку плодів 25 — 30 °С. Через 30 — 40 днів після висівання починається інтенсив­ний ріст батогів. Цвітіння середньостиглих сортів настає через 40 — 50 днів після появи сходів, а ще через такий самий період після цві­тіння починається дозрівання плодів. Біологічною особливістю ка­вунів є велика розтягнутість періоду зав'язування, формування і дозрівання плодів (40 — 60 днів). Кавун столовий — світлолюбна рос­лина короткого дня.

вологу й погано прогріваються.

Кормовий кавун порівняно зі столовим менш вибагливий до умов проростання.

В Україні районовано більше 30 сортів столового кавуна, які іс­тотно різняться між собою тривалістю вегетаційного періоду та ін­шими господарсько-біологічними ознаками. Найпоширеніші з ран­ньостиглих Борисфен, Борчанський, Голопристанський, Огоньок; із середньостиглих Астраханський 1, Таврійський, Красень, Десерт­ний; із середньопізніх Мелітопольський 60, Сніжок; з кормових ка­вунів Дисхим і Яксатовський та ін.

Технологія вирощування. В польових сівозмінах кращими попе­редниками для кавунів є озимі зернові культури, зернобобові сумі­ші, багаторічні трави. Для розміщення кавунів та інших баштанних культур непридатні поля, на яких у посівах попередніх сівозмінних культур застосовували гербіциди.

Основний обробіток ґрунту під кавуни залежить від поперед­ника. Після озимих проводять лущення стерні на 8 — 10 см. Ділян­ки, засмічені багаторічними й коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, гірчак), з появою їх розетки повторно лущать на глибину 10 - 12 см. Наступну зяблеву оранку проводять через 20 - 25 днів після лущення плугом з передплужником на глибину 27 — 35 см. Рано навесні поле боронують у два сліди, потім культивують на глибину 14 — 16 см з одночасним боронуванням. Передпосівну куль­тивацію проводять на глибину загортання насіння. В роки з посуш­ливою весною і при відсутності бур'янів на легких за механічним складом ґрунтах першу культивацію можна замінити боронуванням у два сліди.

Добрива значно підвищують урожайність кавунів та інших баш­танних культур. Під зяблеву оранку рекомендується вносити орга­нічні добрива (гній, перегній-сипець) 25 — 30 т/га. На каштанових і чорноземних ґрунтах під баштанні вносять азотно-фосфорні добри­ва, а на супіщаних, крім того, й калійні N60-90Р90-135К60. Хороший ефект дає внесення добрив у рядки під час сівби: гранульованої аміачної селітри — 0,2, гранульованого суперфосфату — 0,4 і ка­лійної солі — 0,2 ц/га.

Готувати насіння починають за 1 — 2 місяці до сівби: протруюють препаратом ТМТД з розрахунку 4-8 кг/т. Якщо такої обробки на­сіння не зробили, то за 1 — 2 дні до висівання його треба замочити в 0,1 %-му розчині формаліну.

Для стимуляції насіння до активних фізіологічних процесів його прогрівають на стелажах при температурі 50 °С протягом двох го­дин; прогрівають на сонці протягом 7 — 10 днів, замочують у воді кімнатної температури (22 — 25 °С) до повного набухання і накльо­вування, замочують у розчинах мікроелементів тощо. Слід зважати на те, що насіння, яке піддавали тій чи іншій обробці, треба швидко висіяти у вологий і теплий ґрунт, інакше воно може загинути швид­ше, ніж необроблене насіння.

Для знищення бур'янів перед висіванням кавунів та інших баштан­них вносять у ґрунт гербіциди: котофор (3,7 кг/га), дуал (1,6-3 л/га), трефлан (2-3 л/га), пінітран (1,5 - 2 л/га). Гербіциди заробляють у ґрунт боронами в два сліди. Сіяти кавуни можна починати не рані­ше як через 10 — 12 днів після внесення гербіцидів, інакше можлива гіпертрофія проростків баштанних і подальше відставання рослин у рості й розвитку.

Сіють кавуни, коли встановиться середньодобова температура 12 — 15 °С і мине небезпека похолодання. Використовують для цього зернові або інші сівалки. Схема висіву 1,4 — 2,1 х 0,7 — 1,4 м, залеж­но від скоростиглості сорту. Норма висіву 4—5 кг/га (4 — 5 схожих насінин на 1 м рядка), глибина загортання 5-6 см.

Догляд за посівами кавунів починають з досходового боронуван­ня легкими або середніми боронами. Боронування впоперек рядків доцільно провести і після з'явлення сходів баштанних. Коли на рос­линах розвинеться 5 — 6 листків, їх проривають. Протягом вегетації посіви обробляють культиваторами (при потребі), закінчуючи цей обробіток на початку інтенсивного росту огудини.

Заслуговують на увагу заходи, які прискорюють достигання ка­вунів: замочування насіння в янтарній кислоті чи у воді, прищипу­вання пагонів, внесення у ґрунт підвищених доз фосфорних добрив, застосування плівкового укриття тунельного типу в поєднанні з роз­садним і безрозсадним способами вирощування. Вирощування роз­садою дає змогу одержати достиглі плоди на 12 - 18 днів раніше, ніж при сівбі насіння безпосередньо у відкритий ґрунт, і водночас підвищує врожай. На Херсонській селекційній дослідній станції баштанних культур приріст урожаю при розсадному способі виро­щування становив 50 — 65 %.

Важливим заходом підвищення врожайності кавунів, як і інших баштанних культур, є поливи. Найвищі врожаї одержують, коли поливами підтримують передполивний поріг вологості ґрунту на рівні 75 — 80 % НВ. Найефективніші поливи у період до зав'язуван­ня плодів.

Збирають кавуни у період повного достигання. Зривають з пло­доніжками, щоб плоди краще зберігалися. Масовий збір плодів ре­комендується проводити валкоутворювачами УПВ-8 або косинцями, що змонтовані на тракторах. Зберігають плоди в буртах, перекла­даючи соломою, або в сухих приміщеннях, які перед завантаженням знезаражують і провітрюють. Найкраще зберігаються кавуни при температурі 1 - 3 °С. Кормові кавуни за належних умов зберігання не втрачають своїх кормових якостей до січня—лютого.

Агротехніка столових і кормових кавунів аналогічна.