Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.4.9. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції будівництва

4.9. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції будівництва

Основним методом обліку витрат на виконання будівельно-монтажних робіт є облік за будівельними контрактами (замовленнями). Облік витрат за контрактами здійснюють за наростаючим підсумком до завершення виконання контракту. Витрати за будівельним контрактом, які підлягають відображенню у собівар­тості звітного періоду, мають складатися лише з тих витрат, що пов’язані із обсягом конкретно виконаної на цьому об’єкті роботи, визнаної доходом. Витрати, пов’язані із виконанням робіт, які ще не визнано доходом, підрядник відображає у складі незавершеного виробництва.

Зведений облік витрат на виконання будівельно-монтажних робіт здійснюють на субрахунку рахунка 23 «Виробництво» (наприклад, субрахунок 230 «Виконання будівельно-монтажних робіт (будівельних контрактів)») безпосередньо в журналі 5 або 5а або машинограмі, що його замінює. На рахунку 23 «Виробниц-
тво» в журналі витрати групують відповідно до визначених об’єк­тів калькулювання. У цих регістрах об’єднано аналітичний і синтетичний обліки витрат, а також відображено вартість робіт, виконаних власними силами будівельної організації й вартість робіт, прийнятих від субпідрядних організацій. Записи в журналі ведуть на підставі первинних документів, попередньо згрупованих у відомостях розподілу матеріалів і заробітної плати (за каль­куляційними об’єктами) і різних інших рахунках. На підставі
записів у журналі визначають фактичну собівартість зданих забудовникові робіт. Головним регістром обліку виконання будівель­но-монтажних робіт у натуральній і вартісній формі є Журнал обліку виконаних робіт (типова форма № КБ-6), який веде відповідальна особа підрядника. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за обсягами й вартістю виконаних робіт. Під час складання Журналу використовують дані первинних бухгалтерських документів і зведених регістрів з обліку витрат будівельного виробництва.

На собівартість продукції відносять розподілені загальновиробничі витрати:

Дебет рахунка 23               Кредит рахунку 91

Витрати відокремлених допоміжних і другорядних виробництв обліковують на окремих аналітичних субрахунках 232 «Допоміжні виробництва» рахунка 23, у журналі 5 або 5а, лист-
ках-розшифровках або в машинограмах, які їх замінюють, у розрізі видів цих виробництв.

Калькуляційною одиницею у будівництві вважають окремий будівельний об’єкт, на який є кошторис або кошторисно-фінансо­вий розрахунок. Одиницями калькулювання можуть бути також м2 житлової площі, одне ліжко-місце, одне шкільне місце тощо.

Прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, загальновиробничі розподілені витрати відображають за дебетом рахунка 23 «Виробництво», за кредитом рахунка 23 — суми фактичної вироб­ничої собівартості виконаних робіт (у дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації»). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних виробництв рахунка 23 із виконання некапітальних робіт у кореспонденції із дебетом рахунків 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» й субрахунків обліку витрат основного виробництва списують собівартість виробів і робіт, виготовлених у допоміжних та другорядних виробництвах.

Відображення в бухгалтерському обліку підрядної організації опе­рацій, пов’язаних із будівництвом об’єктів, наведено у додатку 2.3.