2.6. Пожежна безпека

Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибелі людей.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ:

— необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях), газом, бензином, несправність електрообладнання і т. д.;

— аварії, катастрофи на підприємствах (недотримання правил пожежної безпеки);

— природні явища (удар блискавки, самозагоряння торфу і т. ін.).

Найчастіше пожежі з фатальними наслідками виникають при порушенні правил безпеки і від необережного поводження з вогнем (несправність електрообладнання, необережність при курінні, перебування у нетверезому стані та Ін.)

Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка — електричний розряд між статично зарядженою хмарою та землею. Сила струму блискавки досягає 200 кА, напруга 150мВ. Час розряду блискавки до 1 сек., а температура — 5000-10000° С. Особливо небезпечним є прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'єкта. Крім прямого удару (первинний прояв, блискавки), виникає вторинний прояв у вигляді електростатичної і магнітної індукції, а також занесення високих потенціалів у будинки. Для захисту від удару блискавки застосовують блискавковідводи.

В Україні 1996 року 80 відсотків усіх пожеж сталися внаслідок необережного поводження з вогнем мешканців житлових будинків; з них 90 відсотків призвело до загибелі людей. Усього в країні внаслідок необережного поводження з вогнем загинуло 1800 чоловік, з них — 42 дитини. Щодня в Україні виникає до 120 пожеж, в яких гине в середньому до 7 чоловік. По Львівській області сталося 1035 пожеж, в яких загинуло 59 чоловік. За половину 1997 року трапилося 598 пожеж. Вогонь знищив 93 будівлі, 14 тонн технічних та зернових культур. Збитки становили 7 млн. гри. У вогні загинуло 50 осіб, з них двоє дітей, ще 37 травмовано.

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення безпеки підприємств, установ покладено на керівників або уповноважених ними осіб. Обов'язки власників підприємств або уповноважених ними осіб, а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки обумовлено статтею 5 Закону України «Про пожежну безпеку». Згідно з цим законом вони зобов'язані:

1. Розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.

2. Відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати контроль за їх виконанням.

803. Організовувати навчання працівників щодо пожежної безпеки.

4. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням.

5. Проводити службове розслідування випадків пожеж. Посадові та фізичні особи, що винні у порушенні цих правил, несуть адміністративну,    кримінальну чи іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У банківських установах слід організувати вивчення всіма працівниками правил пожежної безпеки і дій на випадок виникнення пожежі. Осіб, які не пройшли інструктаж з пожежної безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працівник зобов'язаний виконувати ці вимоги, а також вживати заходів щодо усунення порушень правил пожежної безпеки, ліквідації пожеж і загорянь.

Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Загальні вимоги пожежної безпеки:

+   Кожний працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися, працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації. 4  Легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати у спеці­ально відведених місцях, у межах їх потреби відповідно до норм. 4   Мастильні матеріали, легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатися окремо від інших матеріалів і речовин, у спеціальних ємкостях.

4  Забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Після використання їх треба винести з приміщення у спеціально відведене місце. Не захаращувати ними підвальні або горищні приміщення.

*  У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону телефоном 01 та керівництву розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

Правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожеж є такими. Головна небезпека, від якої гинуть люди на пожежі, — це дим і гаряче повітря, тому у задимленому приміщенні дихати треба тільки через мокру Щільну тканину. У задимленому приміщенні слід пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб полум'я залишити без кисню. Якщо Дим у під'їзді (коридорі), треба передусім вияснити, що трапилось, а потім якнайшвидше залишити приміщення через основні та запасні виходи. З

81другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простинях або кабелях, якщо є небезпека для життя.

ШЛЯХИ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ

При виникненні пожежі вже на першій стадії виділяється теплота, токсичні продукти згоряння, можливі обвалення конструкцій. Тому слід враховувати необхідність евакуації людей у визначені строки. Показником ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будинок загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли тривалість евакуації людей з окремих приміщень і будинку в цілому менша критичної' тривалості пожежі, що становить небезпеку для людини. Критичною тривалістю пожежі вважається час досягнення при пожежі небезпечних для людини температур і зменшення вмісту кисню у повітрі. Не вважаються евакуаційними виходи, що пов'язані з механічним приводом (ліфти, ескалатори), сходи, які не розташовані у сходових клітках. Евакуаційних виходів з приміщень кожного поверху має бути не менше двох. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей — 0,8 м. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися у напрямку виходу зі споруди. У кожному приміщенні (поверху) слід вивісити план евакуації людей і матеріальних цінностей (див. рис. 5).

Первинні засоби пожежогасіння — це вогнегасники, пісок, ковдри, лопати, сокири та ін. Вогнегасні засоби наведено в табл. 15. Широко застосовують пінні, порошкові та вуглекислотні вогнегасники.

Таблиця 15 Вогнегасні засоби

Клас поже­жі	Характеристика горючого середовища або об'єкта	Вогнегасні засоби
А	Звичайні тверді горючі матеріали (дерево, вугілля, папір, гума, текстиль та Ін )	Всі види вогнегасних засобів (насамперед вода)
В	Горючі рідини та матеріали, які плавляться при нагріванні  (бензин, лаки, спирти, мазут, мастила, стеарин, каучук, синтетичні матеріали)	Розпилена вода, всі види пін, рідини на основі галоїдолкидів, порошки
С	Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні та Ін )	Газові суміші  Інертні гази (С02 та Ін ) галощовуглеводні, порошки, вода (для охолодження)
Д	Метали та їх сплави (калій, натрій, алюміній, магній та Ін)
Е	Електроустановки, які перебувають під напругою	ГалощовуглеводнІ, дюксиц вуглецю

82

Дії у риз

Умовні позначення: телефон пожежний кран О    вогнегасник •>    основний маршрут ~->   запасний маршрут

І лро зяй-]я^}*шля ла^з^іі у

ДО га

Рис. 5. Схема евакуації при виникненні пожежі

Пінний вогнегасник ОХП -10 (див. рис. 6) складається із зварного сталевого корпусу, який містить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Усередині встановлено поліетиленовий посуд з кислотним складом сірчаної кислоти, шток підіймається на 180° і відриває горловину посудини. Щоб вогнегасник запрацював, його повертають догори дном і спрямовують струмінь у джерело вогню. Перед використанням вогнегасника важіль запуску повертають на 180° , проколоють мембрану 1 прочищають отвір сприскування. При змішуванні кислотного і лужного (з екстрактом лакриці) розчинів утворююється піна. Довжина струменя

83

.1

піни — 6м, час дії — 60 сек. Цей вогнегасник не можна застосовувати для гасіння електроустановок, що перебувають під напругою.

Використовуються також вогнегасники ОХВП-10 (хімічні із зарядом повітряно-механічної піни), ОВП-10 (повітряно-механічної піни) та ін.

Порошкові вогнегасники ОП-1 «Момент» (рис. 7, 8), ОП-5, ОП-88, ОП-10А, ОП-10, ОП-50 (пересувний) та ін. застосовуються для гасіння магнію та його сплавів, лужних металів, алюмінію, металоорганічних сполук, а також тоді, коли не можна подавати воду, піну або вуглекислий газ. Головним складником цих порошків є фосфороамонійні солі, карбонат натрію.

8        9

10

11

Рис. 6. Вогнегасник хімічний пінний ОХП-10 1 — корпус; 2 — стакан; 3 — клапан; 4 — шайба упорна; 5 — пружина; 6 —

сприск; 7 — кільце ущільнювальне; 8 • запуску; 11 — ручка.

84

кришка; 9 — шток; 10 — важіль

з

4

5

6

7

8

9

10

11

13     12

Рис. 7. Вогнегасник порошковий ОП-1 «Момент» 1 — корпус; 2 — кришка стакана; 3 — сітка; 4 — фільтр; 5 — прокладка гумова; 6 — стакан; 7 — балон з робочим газом; 8 — пружина; 9 — голка; 10 — кронштейн; 11 — гайка накидна; 12 — ковпачок; 13 — розпилювач; 14 — кнопка; 15 — головка, 16 — шайба ущільнювальна; 17 — кільце ущільнювальне.

85

13

14

15

16

17

Рис. 8. Вогнегасник порошковий ОП-1В «Момент-2» 1 — корпус; 2 — трубка сифонна; 3 — балон з робочим газом; 4 — пружина; 5 — гайка накидна; 6 — головка; 7 — насадка-розпилювач; 8 — кільце ущільнювальне; 9 — голка; 10 — важіль запуску й керування клапаном; 11 — ковпак; 12 — вісь; 13 — гвинт; 14— кільце ущільнювальне; 15— кільце ущільнювальне; 16 — пробка; 17 — клапан.

86Ручні вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5 (рис. 9) складаються із сталевого балона Із запорнимдіоксидом вуглецю під тиском 7 МПа. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота викидається з балона по сифонній трубці, випаровується у раструбі і надходить до місця горіння у вигляді снігу. Довжина струменя —2..З м, час дії — ЗО..40 сек. Вогнегасники можуть бути застосовані для гасіння пожеж в електроустановках під напругою. Не можна перевертати вогнегасники під час дії. вентилем. Балон заповнений зрідженим

15

Рис. 9. Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2 і ОУ-5

1 ~ корпус; 2 — трубка сифонна; 3 — головка; 4 — запобіжна мембрана; 5 — гайка; 6 — розтруб; 7 — шайба; 8 — кільце ущільнювальне; 9 — запобіжна чека; 10 — важіль керування клапаном; 11—ручка; 12 — кулачок; 13 — шток; 14 — клапан; 15 — пружина.