20.1. Виготовлення хрусткої картоплі (чіпсів)
Чіпси одержують шляхом обжарювання та одночасного висушування в олії нарізаної тоненькими кружками картоплі. За органолептичними показниками, це золотисто-жовтого кольору, хрусткої консистенції продукт, який містить 4 % білка, 35 — 40 % жиру, 50 — крохмалю, до 2 — солі, до 5 % — води. Енергетична цінність 100 г чіпсів у середньому становить 2,5 МДж.
Для переробки беруть бульби, які містять не більше 0,4 % цукрів. При більшому його вмісті в процесі обжарювання картоплі між цукрами та амінокислотами відбувається реакція мелаїдиноутворення
3 утворенням темнозабарвлених продуктів. При недостатньому вмі
сті цукру в картоплі (0,1 %) її треба довше жарити для того, щоб во
на набула золотистого забарвлення, що часто призводить до її пе
режарювання.
Підготовка бульб полягає у калібруванні (діаметр не менше
4 см), митті, очищенні, інспектуванні з ручним доочищенням, рі
занні на кружки завтовшки 0,8 — 1,7 мм (для рівномірного обжарю
вання), видаленні крохмалю та цукру (промиванням), підсушуванні
від зайвої вологи, обжарюванні. Обжарюють у спеціальних печах на
соняшниковій, арахісовій або кукурудзяній олії при температурі
160 — 180 °С протягом 3 — 4 хв. Олію періодично міняють, дрібні час
точки продукції видаляють. Картоплю охолоджують на конвеєрі,
інспектують, зважують і пакують на фасувальних автоматах у паке
ти з целофану масою 50 г. Продуктивність ліній 100 — 400 кг/год
хрусткої картоплі. Витрата сировини на 1 т готового продукту: 3,5 т
картоплі; 450 кг олії; 17 кг солі. Строк зберігання чіпсів становить
4 — 5 діб при температурі 18 — 20 °С, 4 — 5 тижнів при температурі
1-2 °С.
Жарену заморожену картоплю виготовляють як напівфабрикат для виготовлення різних страв. Для цього її достатньо підігріти з невеликою кількістю олії (жиру). Використовують як окрему страву, на гарнір до м'ясних та рибних страв. Технологічна схема її приготування передбачає миття, очищення парою чи лугом, доочищення, різання на шматочки розміром 9x6 мм, промивання, бланшування при 90 — 95 °С протягом 8—10 хв, підсушування гарячим повітрям, обжарювання на вібраційному конвеєрі у спеціальних печах спочатку при 180 — 185 °С протягом 4 хв, а — потім 1 хв (у наступному відділенні) при 160 — 155 °С. При повільному обжарюванні картоплі м'якоть відстає від шкірочки, а при дуже швидкому — обсушується поверхня при напівсирій м'якоті.
Після обжарювання картоплю ставлять у морозильні апарати (камери) на 12 хв, де вона замерзає при температурі мінус 40 °С.
Заморожену картоплю фасують у картонні пакети з парафінованого картону і зберігають при температурі не вище мінус 17 °С. Готовий продукт має світло-коричневе забарвлення, містить до 10 % жиру (залежно від ступеня готовності). На підприємствах громадського харчування картоплю залишається тільки підігріти.
При консервуванні картоплі найчастіше виявляються такі її вади, як розсипчастість і потемніння м'якоті. Розсипчастість під час варіння та стерилізації характерна для картоплі з дуже великими крохмальними зернами, які можуть утворюватись за нерівномірних умов зволожування у вегетаційний період та нестачі калію чи за малої кількості кальцію і магнію у ґрунті, перетворення протопектину на пектин внаслідок надмірної теплової обробки.
Потемніння м'якоті картоплі буває неферментативним і ферментативним. Перше спостерігається при утворенні темнозабарвле-них продуктів у місці прикріплення столонів внаслідок взаємодії тривалентного заліза з ортогідрофенолом, який виділяється з хлорогенової кислоти під час варіння картоплі, друге — при використанні механічно пошкоджених бульб.
Щоб запобігти потемнінню, картоплю обробляють 1 %-м розчином кальцію хлориду, а для стабілізації вмісту у ній вітаміну С використовують сірки оксид. У сушеній картоплі вміст останнього допускається не більше 0,04 %, а в пюре — не більше 0,015 %.
Сушені продукти з картоплі при неправильному зберіганні можуть темніти, відволожуватись або пошкоджуватись комірними шкідниками внаслідок порушення герметичності упаковки. Тому найкраща упаковка для них — з жорсткої жерсті, яка, крім того, перешкоджає механічному подрібненню продукту. Зберігати продукцію треба в сухих приміщеннях з відносною вологістю повітря 60 — 65 % та температурою не вище 10 °С.