Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

20.1. Виготовлення хрусткої картоплі (чіпсів)

Чіпси одержують шляхом обжарювання та одночасного висушу­вання в олії нарізаної тоненькими кружками картоплі. За органо­лептичними показниками, це золотисто-жовтого кольору, хрусткої консистенції продукт, який містить 4 % білка, 35 — 40 % жиру, 50 — крохмалю, до 2 — солі, до 5 % — води. Енергетична цінність 100 г чіпсів у середньому становить 2,5 МДж.

Для переробки беруть бульби, які містять не більше 0,4 % цукрів. При більшому його вмісті в процесі обжарювання картоплі між цук­рами та амінокислотами відбувається реакція мелаїдиноутворення

3 утворенням темнозабарвлених продуктів. При недостатньому вмі­
сті цукру в картоплі (0,1 %) її треба довше жарити для того, щоб во­
на набула золотистого забарвлення, що часто призводить до її пе­
режарювання.

Підготовка бульб полягає у калібруванні (діаметр не менше

4 см), митті, очищенні, інспектуванні з ручним доочищенням, рі­
занні на кружки завтовшки 0,8 — 1,7 мм (для рівномірного обжарю­
вання), видаленні крохмалю та цукру (промиванням), підсушуванні
від зайвої вологи, обжарюванні. Обжарюють у спеціальних печах на
соняшниковій, арахісовій або кукурудзяній олії при температурі
160 — 180 °С протягом 3 — 4 хв. Олію періодично міняють, дрібні час­
точки продукції видаляють. Картоплю охолоджують на конвеєрі,
інспектують, зважують і пакують на фасувальних автоматах у паке­
ти з целофану масою 50 г. Продуктивність ліній 100 — 400 кг/год
хрусткої картоплі. Витрата сировини на 1 т готового продукту: 3,5 т
картоплі; 450 кг олії; 17 кг солі. Строк зберігання чіпсів становить
4 — 5 діб при температурі 18 — 20 °С, 4 — 5 тижнів при температурі
1-2 °С.

Жарену заморожену картоплю виготовляють як напівфабрикат для виготовлення різних страв. Для цього її достатньо підігріти з невеликою кількістю олії (жиру). Використовують як окрему страву, на гарнір до м'ясних та рибних страв. Технологічна схема її приго­тування передбачає миття, очищення парою чи лугом, доочищення, різання на шматочки розміром 9x6 мм, промивання, бланшування при 90 — 95 °С протягом 8—10 хв, підсушування гарячим повітрям, обжарювання на вібраційному конвеєрі у спеціальних печах споча­тку при 180 — 185 °С протягом 4 хв, а — потім 1 хв (у наступному відділенні) при 160 — 155 °С. При повільному обжарюванні картоплі м'якоть відстає від шкірочки, а при дуже швидкому — обсушується поверхня при напівсирій м'якоті.

Після обжарювання картоплю ставлять у морозильні апарати (камери) на 12 хв, де вона замерзає при температурі мінус 40 °С.

Заморожену картоплю фасують у картонні пакети з парафінованого картону і зберігають при температурі не вище мінус 17 °С. Готовий продукт має світло-коричневе забарвлення, містить до 10 % жиру (залежно від ступеня готовності). На підприємствах громадського харчування картоплю залишається тільки підігріти.

При консервуванні картоплі найчастіше виявляються такі її ва­ди, як розсипчастість і потемніння м'якоті. Розсипчастість під час варіння та стерилізації характерна для картоплі з дуже великими крохмальними зернами, які можуть утворюватись за нерівномірних умов зволожування у вегетаційний період та нестачі калію чи за малої кількості кальцію і магнію у ґрунті, перетворення протопек­тину на пектин внаслідок надмірної теплової обробки.

Потемніння м'якоті картоплі буває неферментативним і фер­ментативним. Перше спостерігається при утворенні темнозабарвле-них продуктів у місці прикріплення столонів внаслідок взаємодії тривалентного заліза з ортогідрофенолом, який виділяється з хло­рогенової кислоти під час варіння картоплі, друге — при викорис­танні механічно пошкоджених бульб.

Щоб запобігти потемнінню, картоплю обробляють 1 %-м розчи­ном кальцію хлориду, а для стабілізації вмісту у ній вітаміну С ви­користовують сірки оксид. У сушеній картоплі вміст останнього до­пускається не більше 0,04 %, а в пюре — не більше 0,015 %.

Сушені продукти з картоплі при неправильному зберіганні мо­жуть темніти, відволожуватись або пошкоджуватись комірними шкідниками внаслідок порушення герметичності упаковки. Тому найкраща упаковка для них — з жорсткої жерсті, яка, крім того, перешкоджає механічному подрібненню продукту. Зберігати проду­кцію треба в сухих приміщеннях з відносною вологістю повітря 60 — 65 % та температурою не вище 10 °С.