20.1. Поняття інтенсивності й економічного типу розвитку аграрних підприємств і методика його визначення

20.1. Поняття інтенсивності й економічного типу розвитку аграрних підприємств і методика його визначення

В умовах ринкової економіки конкурентоспроможними можуть бути лише ті підприємства, які досягають високого рівня ефективності виробництва. В сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства, ця проблема може бути вирішена завдяки переходу на інтенсивний тип розвитку економіки.

У нашій агроекономічній науці поняття інтенсивності розкривалося відповідно до марксистсько-ленінського вчення про інтен­сивний та екстенсивний типи відтворення. Стосовно сільського господарства інтенсивність трактувалася як концентрація капіталу на одній і тій самій земельній площі, замість розподілу його між ділянками, розташованими одна біля одної. Кількісний вираз інтенсивності вбачався в показниках вартості всього майна: землі, будівель, знарядь і машин, худоби в розрахунку на одиницю земельної площі. У вченні про інтенсивність важливе місце зай­має положення про те, що збільшити в значних розмірах вкладення капіталу в землю можна за умови впровадження нових машин, удосконалених систем рільництва, нових способів утримання худоби, перевезення продуктів і т. п. Зазначене положення є вкрай важливим, оскільки величина вкладень є функцією рівня розвитку продуктивних сил. А це означає, що для кожного історичного етапу обсяг вкладень має свою межу, перехід за яку може призвести до зниження ефективності виробництва. Проте трак­тування інтенсивності лише як подальшої концентрації капіталу на одній і тій самій земельній площі з позицій сучасного стану розвитку сільського господарства є не повним.

З економічної точки зору, збільшувати обсяг виробництва валової продукції і прибутку з гектара сільськогосподарських угідь можна нарощуванням до оптимального розміру авансованого капіталу і поліпшенням ефективності його використання. Можливе також різне поєднання цих двох факторів. Більше того, як переконують сучасні дані про сільське господарство розвинутих країн Заходу, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва досягається нерідко при зниженні виробничих витрат на одиницю площі. Тому виправдано інтенсивність трактувати з урахуванням не лише розміру авансованого капіталу, а й досягнутих результатів виробництва, насамперед виходу валової продукції як матеріальної основи формування кінцевого показника ефективності — прибутку. Іншими словами, під інтенсивністю слід розу­міти концентрацію до оптимального рівня авансованого капіталу на гектар земельних угідь, що забезпечує випереджаюче збільшен­ня виробництва продукції з цієї площі і підвищення ефективності використання вкладених ресурсів. Завдання полягає в тому, щоб визначити ступінь впливу авансованого капіталу й ефективності його використання на приріст валової продукції. Значення результатів такого аналізу важко переоцінити, оскільки йдеться про визначення економічного типу розвитку підприємства (типу відтворення). Економічний тип розвитку — це поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції.

Залежно від ступеня впливу кожного з названих факторів на приріст валової продукції розрізняють такі економічні типи розвитку підприємств: інтенсивний, екстенсивний, зрівноважений, переважно-інтенсивний (інтенсивно-екстенсивний) і переважно екстенсивний (екстенсивно-інтенсивний).

Якщо приріст продукції підприємство одержує лише завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу, то в ньому сформувався інтенсивний тип розвитку як найефективніший серед інших названих типів відтворення. Більше того, з насиченням ресурсів до оптимального рівня — це єдино можливий тип розвитку, якому розумної альтернативи немає. При високому рівні розвитку продуктивних сил і впровадженні досягнень науково-технічного прогресу у виробництво можлива така модифікація цього типу розвитку, за якої збільшення виробництва продукції і підвищення прибутковості досягаються при зменшенні розміру авансованого капіталу на одиницю земельної площі.

Екстенсивний тип розвитку має місце тоді, коли підприємства отримують приріст продукції лише за рахунок приросту ресурсів. За недостатній забезпеченості господарства ресурсами найчастіше спостерігається переплетіння інтенсивного й екстенсивного типів відтворення. Це — об’єктивний процес розвитку виробництва. У даному випадку істотного підвищення ефективності можна досягти за умови, коли інтенсивний тип відтворення переважає над екстенсивним, тобто коли має місце переважно інтенсивний тип розвитку, за якого частка приросту продукції за рахунок поліпшення використання авансованого капіталу перевищує частку її приросту, одержану завдяки збільшенню його розміру.

Переважно екстенсивний тип розвитку формується в тих під­приємствах, де має місце зворотне співвідношення ступеня впливу цих факторів. Такий тип розвитку виправданий, коли підприємству необхідно в короткі строки збільшити виробничі ресурси, насамперед за рахунок розширення пасивної частини основних виробничих фондів, віддача від яких настає з певним запізненням (лагом).

За умови, що приріст продукції досягається однаковою мірою за рахунок приросту авансованого капіталу і підвищення ефектив­ності його використання, виникає зрівноважений тип розвитку.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб визначити частку приросту продукції за рахунок кожного з названих факторів і цим самим визначити економічний тип розвитку підприємств, оцінити результати господарювання, окреслити пріоритети їх розвитку на перспективу. Суть механізму такого визначення зводиться до наступного.

З економічної точки зору, обсяг виробництва валової продукції (ВП) можна виразити як добуток розміру авансованого капіталу на досягнутий рівень ефективності його використання, тобто:

Звідси темп приросту продукції можна визначити з виразу:

,

а абсолютний приріст її — через різницю між чисельником і знаменником наведеної формули:

,

де Рj1, Рj0 —величина авансованого капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь відповідно у звітний і базовий періоди; — узагальнюючий показник ефективності використання авансованого капіталу відповідно у звітний і базовий роки, що визначається діленням валової продукції на його величину, тобто Ψ = ВП : АК.

Для розрахунку впливу факторів — розміру авансованого капіталу і досягнутого рівня ефективності його використання — на приріст валової продукції потрібно загальний індекс, що визначає темп збільшення продукції, розчленувати на два часткових:

Перший частковий індекс показує відносний приріст продукції в результаті збільшення розміру авансованого капіталу на гек­тар сільськогосподарських угідь, а другий — завдяки підвищенню ефективності його використання. Абсолютний вплив цих фак­торів на приріст продукції визначається відніманням від чисельників часткових індексів їх знаменників. Розрахунок зроблено правильно, якщо витримується рівність:

Цей вираз скорочено можна записати так: DВП = DВПак + DВП.

Звідси питому вагу першого (екстенсивного) і другого (інтенсивного) факторів можна визначити за формулами

Дак = (ВПак : ВП) · 100;

Д = (ВП: ВП) · 100.

Якщо в підприємстві не досягнуто оптимальної величини авансованого капіталу, найефективнішим є переважно інтенсивний тип розвитку. Переважно екстенсивний тип економічно є прийнятним, але все ж він значно менш ефективний порівняно з інтенсивно-екстенсивним типом. Серед підприємств, яким притаманний цей тип відтворення, в кращому стані перебувають ті з них, де розрив між частками екстенсивного та інтенсивного факторів мінімальний.

Найменш ефективним типом розвитку є екстенсивний, що має чотири різновиди: перший — виробництво продукції збільшується пропорційно зростанню авансованого капіталу за незмінного рівня ефективності його використання; другий — виробництво продукції зростає меншими темпами, ніж авансований капітал, що призводить до зниження ефективності його використання; третій — збільшення авансованого капіталу відбувається за сталого обсягу виробництва продукції, внаслідок чого істотно знижується рівень ефективності використання ресурсів; четвертий, найбільш загрозливий — зростання розміру авансованого капіталу супроводжується зменшенням виробництва валової продукції з одиниці земельної площі.

Сформований у підприємствах тип відтворення впливає на результати виробництва і найважливіші характеристики відтворювального процесу, отже, і на можливості подальшого прискорення темпів економічного зростання. Тому на кожному підприємст­ві, враховуючи стан розвитку його економіки і специфічні умови функціонування, повинна бути обґрунтована і реалізована система заходів, що забезпечує найбільш прийнятний на найближчу перспективу економічний тип розвитку господарства.