21.6. Методика визначення «чутливості» прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
21.6. Методика визначення «чутливості» прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
При використанні даної методики слід брати до уваги ту обставину, що ціни і врожайність у розрахунках беруться як прогнозні величини, які в реальному житті часто набувають інших значень. Тому виникає необхідність у визначенні «чутливості» одержуваного від конкуруючих культур прибутку від змін ціни та їх урожайності з наступним урахуванням одержаних результатів при прийнятті альтернативних господарських рішень. Методика ґрунтується на визначенні рівнів ціни і врожайності відповідної культури, за яких досягається така сама прибутковість, що
забезпечується іншою культурою.
Припустимо, що підприємство поставило за мету визначити чутливість одержуваного умовно чистого прибутку від вівса (УЧП2) відносно одержуваного умовно чистого прибутку від ячменю (УЧП1), виходячи з таких вихідних даних:
| Урожайність, ц/га | Ціни | Змінні витрати на 1 ц, грн | Умовно чистий |
Ячмінь | 35 | 45 | 22 | 805 |
Овес | 31 | 40 | 16 | 744 |
Завдання полягає в тому, щоб визначити, за якого рівня ціни на овес або рівня його врожайності досягається такий самий умовно чистий прибуток на 1 га від цієї культури, як від ячменю.
Щоб одержати відповідь на поставлене питання, необхідно записати механізм розрахунку умовно чистого прибутку по обох культурах у формалізованому вигляді, а потім прирівняти їх і розв’язати рівняння почергово для ціни і врожайності.
Умовно чистий прибуток для ячменю (УЧП1) і вівса (УЧП2) можна представити такими формулами:
УЧП1 = (У1 · Ц1) – ( ЗВ1 · У1), (21.6)
УЧП2 = (У2 · Ц2) – (ЗВ2 · У2), (21.7)
де У1, У2 — урожайність з 1 га відповідно ячменю і вівса, ц; Ц1 , Ц2 — ціна реалізації за 1 ц цих культур; 3В1, ЗВ2 — змінні витрати на 1 ц відповідно ячменю і вівса.
Прирівняємо УЧП2 до УЧП1:
(У1 · Ц1) – (Зв1 · У1) = (У2 · Ц2) – (ЗВ2 · У2) = У2(Ц2 –ЗВ2). (21.8)
Розв’яжемо рівняння для врожайності вівса, за якої УЧП2 =
= УЧП1:
(21.9)
Якщо в наведену формулу підставити фактичні дані, одержимо: У2 = 33,54 ц/га. Як бачимо, щоб досягти умовно чистого прибутку від вівса в сумі 805 грн, тобто нарівні УЧП ячменю, необхідно, щоб урожайність його зросла з 31 до 33,54 ц/га за того самого рівня ціни і змінних витрат. І дійсно: 33,54 · 40 – 16 ·
· 33,54 = 805 грн.
Тепер розв’яжемо рівняння для ціни на овес, за якої УЧП2 дорівнюватиме УЧП1 і за умови сталості інших факторів — урожайності й змінних витрат. Розв’язуємо в два етапи. На першому з формули (21.8) визначається сума прибутку, що повинна бути в складі ціни, за якої досягається поставлена мета, а саме:
(21.10)
Підставивши в праву частину формули фактичні дані, одержимо, що , тобто сума прибутку на 1 ц повинна становити 25,97 грн. Звідси ціну на овес, за якої УЧП2 = УЧП1, можна розрахувати за формулою:
. (21.11)
Використовуючи ці дані, одержимо: що = 41,97 грн (25,97 +
+ 16), тобто повинна бути вищою від базового рівня на 1,97 грн (41,97 – 40). За такої ціни УЧП від вівса зрівняється з УЧП від ячменю [(31 · 41,97) – (31 · 16) = 805].
Одержаний результат треба оцінювати з позицій імовірності збільшення ціни і підвищення врожайності до визначених рівнів. Зрозуміло, що ймовірність підвищується, коли для досягнення однакового умовно чистого прибутку вимагається відносно невелике підвищення ціни й урожайності оцінюваної культури. За таких умов порівнювані культури вважаються рівноцінними, але лише з позицій прибутковості. Остаточне рішення приймається з урахуванням інших факторів (вимог сівозмін, взятих договірних зобов’язань, наявності кадрів необхідної кваліфікації тощо).