Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

25.3. Наступний етап розслідування

Як правило, внаслідок слідчих дій, проведених на початковому етапі, з’ясовано основні обставини щодо події злочину: коли, де та в якій обстановці було вчинено зґвалтування; у чому виразилося фізичне та психічне насильство; чим погрожував насильник потерпілій та чи застосовував при цьому яку-небудь зброю; які ушкодження були спричинені потерпілій і чим; чи чинила вона опір, у чому це виявлялося; чи є сліди її опору на одязі та тілі ґвалтівника; чи був злочин закінчений, якщо ні, то чому; які сліди насильства залишилися на тілі та одязі потерпілої; чи була дефлорація; чи перебувала потерпіла в момент насильства у хворобливому або безпорадному стані; чи жила вона раніше статевим життям; хто міг бачити її та насильника на місці події до або після того, що сталося; чи знайома потерпіла з насильником, які в них стосунки; чи просив він її відмовитися від заяви про зґвалтування, що за це обіцяв, чим підтверджується цей факт та ін.

Крім цього, слідчий вже має свідчення про особу потерпілої та підозрюваного. Наступні дії слідчого пов’язані з перевіркою інформації та складанням розгорнутого плану розслідування. Особливості наступного етапу розслідування багато в чому залежать від того, наскільки повно досліджені на початковому етапі версії про обставини зґвалтування, стосунки та поведінку потерпілої і підозрюваного, позицію підозрюваного після пред’явлення йому постанови про притягнення як обвинуваченого та при допиті.

Типові ситуації наступного етапу розслідування пов’язані з тим, що обвинувачений:

1) визнає зустріч з потерпілою та факт статевих зносин з нею, але заперечує їх насильницький характер;

2) визнає знайомство з потерпілою, наявність між ними інтимних стосунків та заявляє, що статевий акт з нею був добровільним;

3) заперечує зустріч з потерпілою, посилаючись на алібі.

У першій ситуації завдання слідчого полягає у тому, щоб на підставі зібраних на початковому етапі розслідування фактичних даних побудувати версії, перевірка яких дозволить встановити:

1) з якою метою та з чиєї ініціативи зустрілись потерпіла та обвинувачений на місці події, чи утаювали вони цю зустріч від інших;

2) чи мали місце насильство з боку обвинуваченого та опір потерпілої;

3) чи настроювало їх знайомство та стосунки до статевого акту.

Для перевірки версій необхідно докладно проаналізувати обставини зустрічі та стосунки потерпілої з обвинуваченим. З цією метою слідчий повинен шляхом допиту обвинуваченого, потерпілої та свідків, на яких вони посилаються, встановити: чи давно вони знайомі та за яких обставин відбулося їхнє знайомство; чи виявлялась при колишніх зустрічах у кого-небудь із них схильність до зближення; як поводилась потерпіла у колі знайомих з обвинуваченим та іншими чоловіками; чи була вона раніше або у цей час близька з ким-небудь з них. Важливо також з’ясувати, з якою метою та з чиєї ініціативи відбулася зустріч на місці події, хто знав про цю зустріч та бачив їх перед нею.

Перевірка версій і пояснень потерпілої та обвинуваченого потребує ретельного аналізу слідів насильства на одязі та тілі як потерпілої, так і обвинуваченого, перевірки їх свідчень про виникнення цих слідів, відповідності їх висновкам судово-медичної та криміналістичної експертиз.

Важливо також проаналізувати, перевірити показання свідків, які чули крики потерпілої або бачили її з обвинуваченим на місці події. При розходженні показань потерпілої та свідків необхідно, якщо дозволяють умови, провести слідчий експеримент.

Перевірка версій та показань потерпілої і обвинуваченого, крім детального з’ясування характеру їх колишніх стосунків, повинна бути спрямована на всебічне вивчення обстановки події, що розслідується. Іноді при цьому з’ясовується, що потерпіла, йдучи на зустріч з обвинуваченим в умовлене місце, припускала можливість статевих зносин з ним. При цьому слід також з’ясувати, чи супроводжувалась ця зустріч сваркою або іншими діями, внаслідок яких могли виникнути виявлені ушкодження на одязі та тілі потерпілої і обвинуваченого, чим він може пояснити заяву потерпілої про зґвалтування.

Щодо другої ситуації (обвинувачений вказує на знайомство з потерпілою, визнає наявність інтимних стосунків між ними та добровільні статеві зносини) за кожним з фрагментів його пояснення необхідно висунути обґрунтовані версії та критично їх перевірити виїмкою і оглядом листів до потерпілої, з’ясуванням та вивченням інших доказів, на які він посилається (щоденники, фотокартки, подарунки тощо), а також допитом осіб, які добре знають обох та стосунки між ними протягом усього періоду знайомства. Встановлення факту інтимного зв’язку з обвинуваченим, який раніше приховувала потерпіла, може стати важливим підтвердженням правдивості його показань про добровільний характер статевого акту та підставою для побудови версій про можливу обмову потерпілої, а також її мотив.

Щодо третьої ситуації (обвинувачений заперечує факт зустрічі з потерпілою, посилаючись на алібі) необхідно ретельно, критично перевірити посилання на алібі, підтвердити або спростувати версію обвинуваченого про його перебування на місці події та факт статевих зносин з потерпілою із застосуванням насильства. У цих випадках перевірка посилань на алібі має схожість з перевіркою алібі при розслідуванні інших злочинів. Шляхом зіставлення показань обвинуваченого та потерпілої з результатами огляду місця події та інших слідчих дій повинна бути перевірена версія про перебування обвинуваченого на місці події. При цьому важливе значення може мати проведення очної ставки між ним та потерпілою, а також перевірка їхніх показань на місці події.

Важливим завданням наступного етапу розслідування зґвалтування є виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню цього злочину.