26.2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
Справа про розкрадання може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатньо даних, що вказують на ознаки злочину. У разі необхідності перевірити заяву або повідомлення про розкрадання до порушення справи у строк не більше десяти днів проводяться передбачені статтями 94, 97 КПК дії шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або службових осіб, або витребування необхідних документів. Такі дії мають перевірочний характер і спрямовані на виявлення ознак розкрадання і вирішення питання про достатність підстав для обґрунтованого порушення кримінальної справи або для відмови в її порушенні.
Відібрання пояснень і витребування документів може бути пов’язане з необхідністю проведення інвентаризації фінансової і господарської діяльності, отримання консультацій фахівців (бухгалтерів, товарознавців, технологів), вивчення нормативних матеріалів, що регулюють фінансову і господарську діяльність підприємства, організації, ознайомлення з особливостями їхньої діяльності.
При аналізі ознак, що вказують на розкрадання, вчинене певними особами, необхідно всебічно враховувати обставини, які вплинули на їх поведінку в сфері фінансово-господарської діяльності в обстановці виробничого ризику, необхідність виконання термінових робіт, усунення перешкод, які призвели до відступу від нормативів, що регламентують рух матеріальних цінностей, грошових коштів, оформлення документів та ін. Саме характер таких дій, їх наслідки суб’єктивно можуть сприйматися як очевидні ознаки порушень, пов’язаних з розкраданням. У зв’язку з цим важливо підкреслити, що вже на початку розгляду матеріалів, що вказують на ознаки розкрадань, як правило, відомі посадові, матеріально відповідальні особи, які розпоряджаються майном. У такій ситуації відсутність достатньо повного та об’єктивного врахування пояснень цих осіб з приводу виявлених порушень, з’ясування обставин, що призвели до них, і висування можливих для даної ситуації слідчих версій про характер події, мотиви дій осіб, яким ввірене майно, може призвести до необґрунтованого порушення справи про розкрадання.
Причинами прорахунків у подібних слідчих ситуаціях (як і в розслідуванні в цілому) стають помилки у збиранні, аналізі та об’єктивній оцінці фактичних даних, у тому числі протидоказів, що вказують на відсутність у даної особи мотиву для вчинення злочину.
Ознаки розкрадання, як відбиття різноманітних властивостей злочинів, є численними і різноманітними та вимагають певної систематизації, що забезпечила б повноту охоплення всіх значущих для розслідування слідів.
У криміналістиці ознаки розкрадання систематизуються на основі різних чинників: за формою прояву, змістом, місцем прояву. Залежно від цього при виявленні ознак даного виду злочинів можна виділити такі джерела:
1) виробничі підрозділи підприємств, де виготовляється (вирощується, заготовляється, переробляється) продукція, звідки надходить сировина, місця збуту готових виробів, реалізації товарів;
2) транспортні підприємства, що здійснюють перевезення сировини, готової продукції, товарів;
3) бухгалтерія підприємств, установ, організацій; планові, статистичні, технологічні підрозділи, їх вищі органи, а також суміжні структури;
4) контрольно-ревізійні органи;
5) органи державних інспекцій;
6) органи стандартизації і сертифікації, пробірного нагляду тощо;
7) контролюючі органи (Національний банк, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Державний комітет у справах захисту прав споживачів та ін.);
8) правоохоронні органи;
9) аудиторські фірми.
Виявлення ознак розкрадання у стадії перевірки повідомлень про вчинені злочини в порядку, передбаченому ст. 97 КПК, подамо у вигляді табл. 2.
Таблиця 2. Види перевірочних дій залежно
від встановлених ознак злочину
| Ознаки, що вказують | Перевірочні дії, що проводяться |
| 1 | 2 |
| Затримання з майном, | 1) Пояснення від осіб, при яких знаходилось майно (вивозилося, доставлялося тощо); |
| Виявлення у приміщеннях підприємства (виробничих, складських тощо) матеріальних цінностей, не відображених у документах | 1) Пояснення від матеріально відповідальних осіб; |
| Виявлення фактів незаконної реалізації або придбання значної кількості сировини, напівфабрикатів, готової продукції | 1) Пояснення від осіб, які беруть участь |
| Виявлення фактів свідомо неправильного визначення кількісних і якісних показників матеріальних цінностей, що приймаються, або тих, що відпускаються | 1) Пояснення від осіб, які беруть участь |
| Виявлення фактів прийому | 1) Пояснення від осіб, які здійснюють операцію «прийом— відпуск»: осіб, |
| Виявлення фактів перевезення матеріальних цінностей у кількості, що перевищує означену в супровідних документах | 1) Пояснення від осіб, які супроводжують майно, що перевозиться; |
| Виявлення фальсифікованих товарів | 1) Пояснення від матеріально відповідальних і службових осіб; |
| Виявлення фактів порушення технологічного процесу з метою отримання неврахованої продукції | 1) Пояснення від осіб, відповідальних |
| Надходження значного числа рекламацій, скарг, матеріалів органів Держкомітету у справах захисту прав споживачів, що може вказувати на недовкладання сировини, заміну її менш цінним компонентом та ін. | 1) Пояснення від осіб, відповідальних |
| Виявлення фактів використання бланків, що не відповідають встановленій формі (товарно-транспортних накладних, квитанцій та ін.), етикеток, ярликів з порушенням вимог про фірмове найменування знаків на товари і послуги | 1) Пояснення від осіб, відповідальних |
| Виявлення фактів завищення даних про обсяг і вартість виконаних робіт | 1) Пояснення від осіб, які встановлюють норми і обсяги робіт, їх вартість; осіб, які дали завдання на виконання робіт; осіб, які приймали та виконували роботи; |
| Виявлення фактів надлишкового списання у видаток матеріальних цінностей під виглядом втрат на природні відходи, псування, інші втрати | 1) Пояснення від осіб, відповідальних |
| Виявлення фактів незаконного придбання посадовою особою сировини з оплатою з особистих коштів для використання її з метою випуску неврахованої продукції | 1) Пояснення від особи, яка нелегально придбала сировину, та від осіб, які реалізували останню; |
| Виявлення фактів реалізації товарів у торгових підприємствах поза касою, без внесення | 1) Пояснення від працівників торгового підприємства (керівника, касирів, продавців); |
Здебільшого розкрадання вчиняється групою осіб, дії яких при відповідних підставах кваліфікуються за сукупністю з іншими злочинами. Ця обставина важлива з точки зору розширення можливостей розкриття розкрадань шляхом виявлення інших, пов’язаних з ними злочинів, ознаки яких здебільшого не завжди враховуються. Водночас такий всебічний підхід до дослідження обставин забезпечує розкриття не тільки розкрадань, а й інших злочинів, вчинення яких передує їм або спрямоване на приховання розкрадання.