27.1. Комбікорми

Передовою практикою та науковими дослідженнями встановле­но, що переробка зерна на повноцінні комбікорми підвищує ефек­тивність його використання на 25 — 30 %. Одна тонна повноцінних спеціалізованих комбікормів порівняно з однією тонною звичайних концентратів забезпечує додаткове виробництво 250 — 300 кг моло­ка, 30 - 40 кг м'яса, 750 - 900 яєць. При цьому підвищується проду­ктивність тварин і птиці, скорочуються строки їх відгодівлі і витра­та кормів.

Нині в нашій країні велика кількість фуражного зерна згодову­ється тваринам просто у подрібненому стані, а не у вигляді збалан­сованих комбікормів, хоча для їх виробництва є всі можливості. У минулому в Україні побудовано понад 500 комбікормових підпри­ємств різних форм власності загальною продуктивністю більше 15 млн т комбікормів на рік, а також велику кількість цехів і уста­новок для виробництва трав'яного та м'ясо-кісткового борошна, су­хих кормових дріжджів, інших кормових добавок. Сьогодні це обла­днання лише частково завантажене.

Комбікорм — це складна однорідна суміш очищених і подрібне­них до необхідної крупності різних кормових засобів і мікродобавок, що виробляється за науково обґрунтованими рецептами і забезпечує повноцінну годівлю тварин і птиці. За призначенням і складом комбікорми поділяють на повнораціонні, концентрати, балансуючі добавки і премікси.

Повнораціонний комбікорм повністю забезпечує потреби тва­рин і птиці в поживних, мінеральних та біологічно активних речо­винах.

Концентрат — це комбікорм з підвищеним вмістом протеїну, мінеральних речовин і добавок. Згодовується із зерновими, сокови­тими або грубими кормами для забезпечення біологічно повноцін­ної годівлі тварин.

Балансуючі добавки бувають білкові, білково-вітамінні, білково-вітамінно-мінеральні. Це однорідна суміш подрібнених до необхід­ної крупності високобілкових кормових засобів і мікродобавок (міне­ральні речовини, вітаміни, лікувальні засоби та ін.), які використо­вуються для виготовлення комбікормів в умовах підприємств. Реце­пти добавок розробляють і використовують за вмістом поживних речовин в основних кормах.

Премікс — однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності мікродобавок і наповнювача, яку використовують для збагачення комбікормів і виробництва білково-вітамінних добавок.

Комбікорми виробляють у розсипному, гранульованому (у вигля­ді щільних грудочок певної форми і розмірів) і брикетованому ви­гляді (плитки геометрично правильної форми і розмірів). Для птиці виробляється комбікормова крупка шляхом подрібнення гранульо­ваного комбікорму.

Основними складовими комбікормів є: фуражне зерно злакових і бобових культур; кормові відходи елеваторів, борошномельно-круп'яних і харчових підприємств; грубі корми; трав'яне борошно; кормові дріжджі; продукти (відходи) олійно-екстракційного, крох-мале-патокового, бродильного, цукрового і гідролізного виробництв; корми тваринного походження; мінеральна сировина; продукти хі­мічної і мікробіологічної промисловості. Всього сировинна база ком­бікормової промисловості налічує понад дві тисячі кормових засобів, з яких більше 80 % виробляється безпосередньо у сільському госпо­дарстві.

Рецептура комбікормів розробляється галузевими науково-дослідними установами на основі узагальнення багаторічного нау­ково-господарського досвіду годівлі сільськогосподарських тварин, а також з урахуванням природно-кліматичних особливостей різних регіонів країни. Рецепти є письмовою вказівкою на виготовлення комбікормів. Їм присвоюють номери за видами тварин і птиці. На­приклад, для великої рогатої худоби встановлені такі номери: 60 — дійні корови, 61 — тільні і сухостійні корови, 62 — телята віком від 1 до 6 міс, 63 — молодняк віком від 12 до 18 міс, 65 — велика рогата худоба на відгодівлі і 66 — бугаї-плідники:

Нумерують рецепти двома числами, з яких перше означає вид і групу тварин, друге — порядковий номер рецепта для даної вироб­ничої групи тварин і птиці. Обидва числа ставлять поряд через ти­ре. Між знаком № і числом (або після числа) ставлять літерні знаки: ПК — повнораціонний комбікорм; К — комбікорм-концентрат; БВД (БВМД) — білково-вітамінні (мінеральні) добавки; ЗМЦ — замін­ник цільного (незбираного) молока; П — премікси. Наприклад: № ПК 1 — 123 — повнораціонний комбікорм для курок-несучок з порядковим реєстраційним номером 123.

Рецепти комбікормів і кормових сумішей, що відповідають вимо­гам місцевих споживачів і постачальників сировини, в кожній зоні можуть бути свої.

Вимоги до якості комбікормів для різних видів і груп тварин та птиці регламентують відповідними стандартами.

Технологічний процес виробництва комбікормів на господарсь­ких та міжгосподарських комбікормових підприємствах здійснюєть­ся за Правилами організації і ведення технологічного процесу на комбікормових заводах. Крім інших технологічних операцій, прави­ла передбачають:

• очищення сировини від органічних, мінеральних та металомаг-
нітних домішок;

• відокремлення плівок від зернівок вівса та ячменю;

• подрібнення компонентів;

• дозування і змішування компонентів;

• гранулювання або брикетування комбікормів;

• зберігання і відпуск готової продукції.

Встановлено також типорозмір цехів і агрегатів різної продукти­вності (за розсипними комбікормами): 1 — 2, 4 — 5, 8—10, 15 — 16 і більше тонн за годину.

Побудовані в минулі роки господарські і міжгосподарські комбі­кормові заводи і цехи були устатковані обладнанням ОКЦ продук­тивністю 15, 30 та 50 т за зміну. Нині тут переважають агрегати ОЦК продуктивністю 4 і 8 т комбікормів за годину. Ринок техноло­гічного обладнання для виробництва комбікормів заповнений мало­габаритними комбікормовими агрегатами як вітчизняного, так і за­рубіжного виробництва. На рис. 37. наведено технологічну схему виробництва розсипних комбікормів агрегатом УМК-Ф-2 «Харків-чанка» продуктивністю до 4 т/год.

Рис. 37. Технологічна схема виробництва комбікормів агрегатом УМК-Ф-2:

1 — норія; 2 — сепаратор; 3 — магнітна колонка; 4 — розподільний шнек;

5 — рейкова засувка; 6 — оперативні бункери; 7 — наддозаторні бункери;

8 — дробарка; 9 — похилий шнек; 10 — бункер готового корму; 11 — циклон;

12 — вентилятор; 13 — бункер для зберігання БВД; ЗС — зернова сировина;

ТБ — трав'яне борошно; БВД — білково-вітамінні добавки; ГК — готовий комбікорм;

АС — аспіраційна система; АВ — аспіраційні відходи

Гранулювання комбікормів збільшує їх об'ємну масу, знижує самосортування й розпилення продукту. В гранулах краще зберіга­ються вітаміни, мікроелементи, антибіотики, що сприяє кращому їх засвоєнню організмом тварин і птиці, а в результаті — підвищенню

їх продуктивності. Гранульовані комбікорми виробляють для всіх видів тварин, птиці і риб. Виробляють гранули циліндричної форми діаметром 4,7; 7,7; 9,7; 12,7 та 19 мм. Для гранулювання застосову­ють установки типу ДГ, Б6-ДГВ та ін. До складу установок входять гранулятор, охолоджувальна колонка, подрібнювач, сепаратор.

Комбікорми гранулюють сухим і вологим способами. Найпоши­реніше сухе гранулювання, за якого розсипний комбікорм обробля­ють сухою парою при температурі 130- 140 °С, що подається у змі­шувач під тиском 0,35 — 0,40 МПа. Нагрітий до 50 — 70 °С і зволоже­ний до 15 — 18 % комбікорм надходить у камеру пресування, де пре­сувальними роликами продавлюється крізь робочі канали матриці, на виході з яких гранули відрізаються нерухомим ножем. Після преса гранули мають температуру 70 — 80 °С. Потоком повітря вони спрямовуються в охолоджувальну колонку, на виході з якої їх тем­пература має бути не більш як на 10 °С вищою за температуру на­вколишнього середовища.

При вологому гранулюванні комбікорм зволожується до 30 — 35 % водою при температурі 70 - 80 °С, після чого гранули обов'язково підсушуються, внаслідок чого дорожчає їх виробництво. Охолоджені (підсушені) гранули пропускають через сепаратори для відокрем­лення дрібних борошнистих часточок і подають на склад готової продукції.

Замість пари і води можна використовувати при гранулюванні комбікормів також рідкі в'яжучі речовини — мелясу, гідрол та ін.

Найвигіднішим є виробництво крупних гранул діаметром 9,7 — 19 мм. При виготовленні гранул менших розмірів значно знижуєть­ся продуктивність пресів і збільшуються витрати електроенергії. Тому комбікорми для молодняку птиці, курок-несучок і риби вироб­ляють у вигляді крупки певного гранулометричного складу. Для цього гранули надходять на подрібнювачі різних типів з наступним сортуванням на просівній машині з двома ситами. Схід з верхнього сита — крупні частинки, які повертаються на подрібнення, з ниж­нього — готова крупка, а прохід — борошнистий продукт спрямову­ється на повторне гранулювання.

Зберігають сировину за видами і якістю з урахуванням міні­мального її переміщення у процесі зберігання і можливості подачі для виробництва будь-якого виду сировини. Не допускається змішу­вання різних видів сировини, потрапляння в неї вологи, скла та ін­ших домішок. Зернову і гранульовану сировину розміщують пере­важно у місткостях силосного типу; сировину, що має низьку сип­кість, — на складах підлогового типу або в силосах, обладнаних пристроями для випуску; сировину тваринного походження, сухі

кормові дріжджі, трав'яне і хвойне борошно та ін. — у тарі до подачі у виробництво; сировину мінерального походження (крейду, сіль та ін.) — на критих складах ізольовано від інших видів сировини; рід­ку сировину — в цистернах, бочках, спеціально обладнаних для приймання і відпуску, до подачі у виробництво.

Комбікорми розсипні і гранульовані, а також білково-вітамінні добавки зберігають переважно на складах силосного типу, а якщо таких немає, то на складах підлогового типу насипом або в тарі. У сховищах окремо зберігають кожний вид комбікорму за рецептами і видачею їх споживачам, не допускаючи їх змішування і самосорту-вання.

Комбікорми, затарені у мішки, зберігають за рецептами у штабе­лях прямокутної форми висотою не більше 14 рядів. Мішки склада­ють зашивкою всередину штабеля. Починаючи з десятого ряду, їх складають у вигляді піраміди, для чого ширину і довжину кожного ряду зменшують на 0,25 м. Складають мішки у перев'язку трійни­ком або п'ятериком. Між штабелями залишають проходи по 1,25 м, щоб можна було проводити завантажувально-розвантажувальні ро­боти. Між стінами складу і штабелями, а також між сусідніми шта­белями для спостереження за станом і циркуляцією повітря зали­шають проходи по 0,7 м. Рекомендують укладати на складах підло­гового типу комбікорми вологістю не вище 13 % — на висоту до 4 м; вище 13 % — до 2,5 м.

Збагачені комбікорми на складах підлогового типу зберігаються без погіршення їх якості протягом 2 міс, якщо температура повітря не вище 25 °С, а відносна вологість повітря до 70 %. При порушен­ні режимів зберігання комбікорми треба перевіряти на токсич­ність.

На складах силосного типу комбікорми можна зберігати не біль­ше 20 діб. При періодичному переміщенні продукту з одного силосу в інший строк зберігання подовжується до 40 діб.

Кожна партія комбікормів має ярлик установленої форми.