29.4. Особливості розслідування службової недбалості
Такі злочини розглядаються як невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ст. 367 КК).
Злочинна службова недбалість є діянням, вчиненим з необережності, здебільшого у сфері службової діяльності, і є значною суспільною небезпекою. Іноді за службовою недбалістю криються навмисні злочини.
Невиконання службових обов’язків виявляється в бездіяльності особи в умовах, коли вона була зобов’язана і могла здійснити дії, що належать до кола її службових обов’язків.
Неналежне виконання службових обов’язків виявляється у діях службової особи, хоча і здійснюваних у рамках службових обов’язків, але виконаних не відповідно до інтересів служби.
При розслідуванні таких злочинів слід, крім загальних обставин розслідування службових злочинів, додатково встановити:
1) у чому полягає факт службової недбалості;
2) чи є такий факт поодиноким або має місце тривала бездіяльність;
3) чи належать до службових обов’язків дії, невиконання яких призвело до службової недбалості;
4) освіту, кваліфікацію і професійний досвід обвинуваченого, чи могла службова особа передбачати настання певних наслідків у результаті невиконання або неналежного виконання своїх службових обов’язків;
5) підстави та обставини призначення на цю посаду даної особи;
6) види майна і характер заподіяних збитків;
7) норми природного убутку сировини, готової продукції, товарів;
8) умови їх збереження і відповідність технології збереження нормативним вимогам;
9) які наслідки службової недбалості, у чому виражається істотна шкода, заподіяна злочином;
10) кому конкретно заподіяний істотний збиток;
11) чи міг обвинувачений вжити необхідних заходів для усунення або запобігання шкоди.
У певних випадках розслідування службової недбалості може починатися з огляду матеріальних цінностей, яким заподіяний збиток, місця їхнього збереження з метою встановлення їхньої кількості, характеру, ступеня ушкодження, умов збереження тощо.
При розслідуванні злочину висуваються версії щодо характеру і розміру збитків, причин, що призвели до таких наслідків, причинних зв’язків між ними і допущеними порушеннями, ролі окремих службових осіб у вчиненні злочину. Перевіряється також версія про те, чи не була використана ситуація, що виникла внаслідок допущеної службової недбалості, для вчинення іншого злочину або його приховування.
При розслідуванні цього злочину необхідно допитати свідків для з’ясування ставлення службової особи до своїх обов’язків, її особистих якостей, поведінки, що впливали на виконання службових обов’язків, реагування її на недоліки в діяльності установи, організації, на факти систематичного недбалого, несумлінного виконання нею службових обов’язків.
Допит обвинуваченого повинен бути спрямований на ретельну фіксацію пояснень службової особи з приводу кожного факту службової недбалості, а також в усіх обставинах із посиланнями на документи та інші джерела доказів. Необхідно перевірити посилання обвинуваченого на його неосвіченість, необережність потерпілих, невідворотність шкідливих наслідків, неналежні з об’єктивних причин умови збереження матеріальних цінностей, про що раніше він повідомляв тощо.
У певних випадках розслідування службової недбалості вимагає проведення судових експертиз: судово-товарознавчої, судово-технологічної — для встановлення правильності збереження товарів та їхнього транспортування; судово-технічної — для розв’язання питань щодо причин псування устаткування, судово-економічної — для встановлення розмірів заподіяних збитків, криміналістичної — для дослідження документів тощо.