Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.1. Поняття зайнятості населення

Розглянyвши у попередньому роздiлi проблеми визначення обсягу пропозицiї на ринку праці, можна зробити висновок про доцiльнiсть аналiзу трьох сфер зайнятостi: зайнятiсть працездатного населення (трудових ресурсiв); зайнятiсть економiчно активного населення (робочої сили); зайнятiсть населення на ринку працi, тобто зайнятiсть найманою працею.

Законодавство України про зайнятiсть розглядає саме першу із трьох зазначених сфер зайнятостi. Вiдповiдно до цього законодавства, зайнятiсть населення — це дiяльнiсть, пов’язана із задоволенням власних i суспiльних потреб. Зайнятiстю визнається дiяльнiсть не лише на державних пiдприємствах, а й в особистому, фермерському та iншому господарствi, садiвництвi; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; пiдприємництво i т. п., тобто дiяльнiсть, яка базується на правi вiльного володiння своєю здатнiстю до працi й правi власностi на засоби виробництва для виконання цих робiт.

Соцiально-економiчна система зайнятостi виконує три функцiї:

економiчну — як фактор створення суспiльного продукту;

доходну — як засiб одержання трудових доходiв;

суспiльну — як засiб задоволення потреби в працi.

Аналіз переліку категорiй населення, які законодавство України вiдносить до зайнятих, показує, що при цьому певною мірою враховувалась схема поділу економічно активного населення на зайнятих і безробітних. За цією схемою до зайнятого населення відносяться особи, яких не можна визнати безробітними. Отже, до зайнятого населення сучасне законодавство вiдносить громадян України, якi проживають на територiї України на законних пiдставах:

а) працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяль­ністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їхніх сімей, що беруть участь у виробництві;

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях;

г) які проходять службу в Збройних силах України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військо­вих формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;

д) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підви­щення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в ден­них загальноосвітніх школах і вищих закладах освіти;

е) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні й виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяль­ності посольств і місій.

Що стосується iнших країн, то i в них критерiї вiднесення населення до зайнятого рiзнi. Так, у США зайнятими вважаються: а) особи, якi протягом тижня працюють на момент статистичного опитування за плату або на власних пiдприємствах; б) особи, якi пропрацювали не менше 15 годин на тиждень безплатно на пiдпри­ємствах, що належать членам їхнiх сiмей; в) тимчасово непраце­здатнi й тi, хто перебуває у вiдпустках. Усiх зайнятих статистика дiлить на працюючих повний та неповний тиждень. У США, наприклад, до першої категорiї належать особи, якi пропрацювали 35 годин i бiльше протягом тижня, а до другої — тi, хто пропрацював вiд однiєї до 34 годин на тиждень. Зважаючи на це, використовуються такi показники зайнятостi: загальна чисельнiсть зайнятих, чисельнiсть зайнятих у розрахунку на повний робочий день, вiдпра­цьованi за певний перiод людино-години.

Перш нiж перейти до визначення поняття полiтики або концепцiї зайнятостi, з’ясуємо, що собою являє зайнятiсть з економiчних і соцiальних позицiй.

Зайнятiсть з економiчних позицiй суспiльства — це дiяльнiсть працездатного населення, пов’язана зі створенням суспiльного продукту або нацiонального доходу. Ця зайнятiсть щодо корисностi для суспiльства має вирiшальне значення. Вона визначає як економiчний потенцiал суспiльства, так i рiвень i якiсть життя населення загалом i добробут окремих громадян. Зайнятiсть з економічних позицiй можна розглядати як продуктивну зайнятiсть.

Продуктивна зайнятiсть — це така зайнятiсть населення, яка завдяки високопродуктивній працi створює необхiднi для розвитку суспiльства ресурси i дає кожному працiвниковi доход, не менший, нiж потрiбно для вiдтворення його фiзичних, iнтелектуальних i професiйних якостей, тобто, щонайменше, забезпечує просте вiдтворення робочої сили. За умов продуктивної зайнятостi за рахунок продуктивностi працi в сферi матерiального виробництва забезпечується заробiток кожному членові суспiльства на рiвнi або вище законодавчо встановленої вартостi мiнiмального споживчого бюджету (в тому числi пенсiонерам, дiтям, iнвалiдам, безробiтним, працюючим у невиробничих галузях, вiйськовослужбовцям, студентам, учням), а також рiзнi необхiднi державнi витрати для нормального, всебiчного розвитку суспiльства (витрати на утримання армiї, розвиток науки, культури, охорони здоров’я, розв’язання надзвичайних ситуацiй тощо).

Примітка: не треба ототожнювати поняття «мiнiмальний споживчий бюджет» і «межа малозабезпеченостi». Мiнiмальний споживчий бюджет (МСБ) — це законодавчо встановлена в державi середньодушова для статевовiкових груп населення мiсячна вартiсть набору продуктiв харчування, непродовольчих товарiв, сплати необхiдних послуг, лiкiв, предметiв побуту, в тому числi довготривалого користування, задоволення в установлених межах культурно-освiтнiх потреб, що розрахована на пiдставi науково обгрунтованих норм i нормативiв споживання, якi забезпечують вiдтворення i розвиток особистостi з урахуванням нацiональних особливостей. Межа малозабезпеченостi встановлюється на перiод кризового стану економiки i фактично значно менша, нiж розрахунковий МСБ. Так, МСБ, встановлений в Українi в серпнi 1991 р., налічував понад 250 видiв товарiв і послуг для 13 статевовiкових груп населення. Межа ж малозабезпеченостi встановлює лише вартiсть набору з 22 основних видiв продовольчих товарiв.

Аналiз продуктивної зайнятостi дає змогу зробити такi висновки:

чим вище економiчне навантаження на працюючих у сферi матерiального виробництва, тим вищою має бути продуктивнiсть працi в цiй сферi, щоб забезпечити продуктивну зайнятiсть населення, а отже, належний рiвень життя;

зниження продуктивностi суспiльної працi нижче вказаного рiвня означає, що зайнятiсть населення на макрорiвнi не є продуктивною i тому необхiдно або знижувати вартiсть МСБ i загальнодержавних витрат, або взагалi змiнювати МСБ та межу малозабезпеченостi;

подальший розвиток суспiльства i належний рiвень життя всiх членів суспiльства можна забезпечити лише за умов продуктивної зайнятостi за рахунок впровадження новiтнiх технологiй i прогресивної технiки. Тiльки за таких умов можна збiльшувати вартiсть МСБ, чисельнiсть зайнятих у невиробничiй сферi, запроваджувати додатковi пiльги, збiльшувати пенсiї, рiзноманiтнi дотацiї i загалом змiцнювати соцiальний захист населення.

Зайнятiсть із соцiальних позицiй — це, наприклад, зайнятiсть такими видами корисної дiяльностi, як навчання в загальноосвiтнiх школах, iнших денних навчальних закладах, служба в армiї, зайнятiсть у домашньому господарствi, виховання дiтей, догляд за хворими i людьми похилого вiку, участь у роботi громадських органiзацiй.

Цi два види зайнятостi належать до корисної дiяльностi й пов’язанi з поняттями економiчно активного i економiчно пасивного населення. За межами економiчної та суспільно корисної дiяльностi залишаються тi, хто з рiзних об’єктивних або суб’єктивних причин не змiг знайти для себе корисну сферу дiяльностi, що не суперечить закону.

Отже, зайнятiсть як соцiально-економiчна категорiя синтезує сукупнiсть вiдносин щодо участi людей в суспiльному виробництвi й пов’язана із забезпеченням масштабiв, умов i форм включення людей в суспiльно корисну працю, з процесами формування, розподiлу i використання трудових ресурсiв. Зайнятiсть вказує на рівень забезпечення працездатного населення робочими мiсцями в системi кооперацiї суспiльної працi, а також рiвень соцiального захисту в реалiзацiї права на працю. Враховуючи весь спектр вiдносин, якi проявляються i перетинаються в змiстi поняття «зайнятiсть», його можна визначити як сукупнiсть економiчних, правових, соцiальних, нацiональних та iнших вiдносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими мiсцями та їхньою участю в суспiльно кориснiй дiяльностi, що приносить їм заробiток або доход (прибуток).