Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.2. Визначення майнових паїв

Розмір уточненого складу і вартості пайового фонду майна членів

колишнього сільськогосподарського підприємства використовується для

визначення майнових паїв.

Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємства необхідно:

а) затвердити Положення про порядок паювання майна;

б) скласти список осіб, які мають право на майновий пай;

в) визначити індивідуальні майнові паї.

У проекті положення про порядок паювання майна, котрий розробляє

комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі

реформування аграрного сектору економіки, визначено:

– право власності членів підприємства на пайовий фонд майна;

– критерії складання списку осіб, які мають право на майновий пай;

– дату, на яку проводиться розрахунок майнових паїв;

– методику розрахунку індивідуальних майнових паїв;

– порядок виділення майна в натурі співвласникам за їх бажанням у період

паювання майна.

Положення затверджують на загальних зборах членів підприємства, які є

співвласниками його майна.

До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени

підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається

право на майновий пай, зокрема: пенсіонери; особи, призвані для проходження

термінової військової або альтернативної служби; особи, призвані на військові

збори; особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у

навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних

навчальних закладах; особи, скеровані підприємством для навчання у

професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації; особи,

які підвищують рівень кваліфікації з відривом від виробництва; особи, обрані на

виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а

також профспілкових організацій; жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з

вагітністю та пологами; особи, які перебувають у відпустці по догляду за

дитиною; особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого

ушкодження здоров’я, що не було пов’язано з виконанням трудових обов’язків

на цьому підприємстві; особи, які припинили трудові відносини з

підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю

натурою, грошима або цінними паперами; спадкоємці померлих осіб, які мали

право на майновий пай. Список осіб, які мають право на майновий пай, складає

комісія і затверджують збори співвласників.

За рішенням зборів співвласників, до списку осіб, які мають право на

майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад такі, що

відпрацювали в господарстві тривалий період і вибули з поважних причин, а

також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не

були включені до списку. Внесення осіб до зазначеного списку здійснюється на

підставі заяви. Дату для складання списку осіб, які мають право на майновий

пай, визначають на зборах співвласників.

У списку осіб, які мають право на майновий пай, зазначаються такі дані:

прізвище, ім’я, по батькові; серія і номер паспорта, ким і коли виданий; місце

проживання; категорія (член підприємства, пенсіонер, працівник соціальної

сфери тощо).

Факт оформлення свідоцтва скріплюється гербовою печаткою та

стверджується підписом голови місцевої ради народних депутатів. Оформлені

свідоцтва реєструються в книзі обліку свідоцтв про право власності на

майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі

свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку. У випадку втрати чи

пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться

відповідний запис на бланку свідоцтва. Бланки свідоцтв належать до документів

суворого обліку, які виготовляються, зберігаються та анулюються у

встановленому законодавством порядку.

Обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних

сільськогосподарських підприємств здійснюється за методикою, що включає:

– порядок обчислення трудового внеску;

– порядок розрахунку розміру індивідуального майнового паю.

Обчислення трудового внеску здійснюється таким чином:

а) визначається календарний період для розрахунків трудових внесків;

б) узагальнюються відомості про розмір оплати праці всіх працівників

підприємства за календарний період;

в) визначається величина скоригованої заробітної плати всіх працівників

за весь період, прийнятий для розрахунку;

г) визначається норматив нарахування майнового паю на одиницю

скоригованої заробітної плати;

д) обчислюються індивідуальні трудові внески.

Норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої суми

оплати праці (Нз) визначається за такою формулою:

Нз = Пфз : Зскор,

де Пфз – пайовий фонд господарства; Зскор – загальна сума скоригованої

оплати праці по господарству за весь період, прийнятий для обчислення

індивідуальних майнових паїв.

Обчислюється розмір індивідуального майнового паю та частка кожного

працівника в загальній сумі пайового фонду за формулою:

Пі =Нзі × Зскгорі,

де Нзі – норматив нарахування пайового фонду на одиницю скоригованої

суми оплати праці конкретного працівника; Зскгорі – загальна сума

скоригованої оплати праці цього працівника.

Оскільки впродовж 1946 – 1965 р. оплата праці здійснювалась натурою, її

розмір залежав від кількості фактично відпрацьованих трудоднів. Різний рівень

кваліфікації або продуктивності праці відображався відповідною кількістю

трудоднів. Для розрахунку індивідуальних майнових паїв трудодні необхідно

перевести в грошовий еквівалент. Розрахунки з переведення трудоднів у

грошовий еквівалент здійснюють у два етапи. На першому – розраховується

щорічна середня кількість трудоднів одного працівника підприємства шляхом

ділення загальної кількості трудоднів, нарахованих у господарстві за рік, на

середньорічну кількість працівників. Другий етап розрахунку проводиться після

визначення середнього заробітку працівників за 1966 – 1990 р. Розрахунки з

переведення трудоднів у грошовий еквівалент наведено нижче.

Розрахунок грошової вартості трудоднів

Наприклад, господарство “Світанок” вибрало календарний період обчислення

майнових часток із 1946 р. У першій колонці таблиці зазначаються роки, за які

обчислюються трудодні в господарстві загалом. У другу вносяться дані про

загальну кількість вироблених у господарстві трудоднів. У третій зазначається

середньорічна чисельність працівників у господарстві за відповідний рік. Дані,

що записуються в четвертій колонці, обчислюються шляхом ділення загальної

кількості трудоднів у господарстві на середню кількість працівників за

відповідний рік. У результаті отримуються дані про те, скільки трудоднів у

середньому за рік відпрацьовано одним колгоспником, що надалі буде

підставою для переведення трудоднів у грошовий еквівалент. Розрахунки в

п’ятій колонці роблять після заповнення іншої таблиці за період з 1966 по 1990

р., коли оплата праці здійснювалась грошима. Цей період є доволі тривалим з

нестабільними економічними умовами господарювання. Зокрема, на

господарства впливали й економічні чинники – інфляційні процеси в країні.

Тому всі дані з оплати праці, що використовуються для підрахунку

індивідуальних майнових, потрібно скоригувати за коефіцієнтами коригування

відповідно до схеми, поданої нижче.

Розрахунок коефіцієнтів коригування оплати праці

Середньорічна оплата праці одного працівника за відповідний рік

розраховується шляхом ділення річного фонду оплати праці на середньорічну

кількість працюючих за відповідний рік. Для визначення розміру трудового

внеску кожного члена господарства необхідно щорічну суму оплати праці

кожного працівника скоригувати на відповідний річний коефіцієнт. Він

розраховується діленням середньорічної оплати праці одного працівника за

відповідний рік на середню оплату праці одного працівника за період з 1966 по

1990 р.

Середньорічну оплату праці одного працівника за період з 1966 по 1990 р.

розраховують за такою формулою:

Ос = Фс/Пс,

де Фс – середній фонд оплати праці за період з 1966 по 1990 р.;

Пс – середньорічна кількість працюючих за 1966 – 1990 рр.

(1263533 : 1150 = 1098,7 крб.).

Середній фонд оплати праці розраховують як суму всіх фондів оплати

праці за весь період, поділену на кількість років, тобто:

Фс = S×Фі/п,

І = (1; п),

де S – сума; Фі – фонд оплати праці за відповідний рік; п – кількість років.

Так само розраховується і середньорічна кількість працюючих за цей

період (Пс):

Пс = S×Пі/п,

І=(1: п),

де S – сума; Пі – середньорічна кількість працюючих за відповідний рік;

п – кількість років.

Коефіцієнти коригування розраховують як співвідношення середньорічної

оплати праці одного працюючого за відповідний рік до середньорічної оплати

праці одного працюючого за 1966 – 1990 рр. за формулою:

Кі= Ос / Оі, і = ( 1; п),

де Кі – коефіцієнт коригування за відповідний рік; Оі – середньорічна

оплата праці одного працюючого за відповідний рік; Ос – середньорічна оплата

праці одного працюючого за 1966 – 1990 рр.

Приклад розрахунку коефіцієнтів коригування оплати праці наведено

вище. Так, у 1966 р. цей коефіцієнт становив 1,068 (1098,7 : 1028,4) (див.

розрахунок коефіцієнтів оплати праці).

Розрахувавши середню оплату праці за 1966 – 1990 р., переводять вартість

трудоднів за 1946 – 1965 рр. у грошовий еквівалент. Для цього робиться

припущення, що протягом 1946 – 1965 рр. економічні умови були стабільні, як й

оплата праці працівників після 1966 р., що дає змогу використати середню

оплату праці за 1966 – 1990 рр. для визначення умовної вартості одного

трудодня. Її розраховують за кожний рік (з 1946 по 1965 р.) шляхом ділення

середньої кількості трудоднів, зароблених одним працівником, на середню

оплату праці одного працівника за період з 1966 по 1990 р. Після визначення

умовної вартості одного трудодня за кожен рік періоду трудодні переводять у

грошовий еквівалент за формулою:

Оуі = Ос/Ті,

де Оуі – умовна вартість одного трудодня за відповідний рік; Ті – середня

кількість трудоднів, зароблених одним колгоспником за рік.

За цією формулою розраховують усі коефіцієнти переведення трудоднів у

грошовий еквівалент (див. розрахунок коефіцієнтів коригування оплати праці,

п’ята колонка). Наприклад, умовна вартість одного трудодня за 1946 р.

дорівнює 4,38 умовних карбованців (1098,7 : 250,8).

Третій період починається з 1991 р. до того моменту, коли в господарстві

прийнято рішення про паювання майна. Він характеризується гіперінфляцією і

швидкою зміною економічних умов.

Щоб звести заробітки працівників до єдиної бази зіставлення, за базу для

розрахунку використовується середня річна оплата праці одного працівника за

1966 – 1990 рр. Схема розрахунку коефіцієнтів коригування за цей період

аналогічна тій, що використовується для попереднього періоду.

Наприклад, коефіцієнт коригування за 1991 р. становить 0,713 (1098,7 :

1539,9), за 1992 р. – 0,481 (1098,7 : 2286,3) і т. д.

Наступним кроком має бути визначення індивідуальних трудових внесків

працівників, які мають право на отримання майнового паю (див. розрахунок

індивідуальних трудових внесків за 1946 – 1965 рр.).

Розрахунок індивідуальних трудових внесків за 1946 – 1965 рр.

Так, в кожній колонці під роком подано відповідний коефіцієнт

коригування. Умовну оплату праці кожного працівника за рік у грошовому

еквіваленті розраховано як добуток кількості трудоднів і відповідного

коефіцієнта коригування. Наприклад, умовна оплата І. А. Іванова. за 1947 р.

дорівнює 867,3 ( 4,13 х 210). В останній колонці підраховано підсумкову умовну

оплату праці кожного члена КСП за цей період. Аналогічно розраховується

трудовий внесок за період з 1966 по 1999 р.

Розрахунок скоригованої оплати праці за 1966 – 1999рр.

Для визначення розміру індивідуальних майнових паїв розраховують

норматив нарахування паю. Для цього підраховується загальна скоригована

оплата праці кожного працівника і загальна сума по господарству. Якщо дані

про фактичний заробіток були у карбованцях, то при коригуванні оплати праці

на відповідні економічні умови або переведенні трудоднів у грошовий

еквівалент отримане значення оплати праці буде в умовних вартісних одиницях

(умовних гривнях).

Норматив нарахування паю – це вартість майна господарства (в

грошовому вираженні), що припадає на 1 умовну гривню скоригованої оплати

праці (Н). Формула розрахунку така:

Н = Пф / Зскор,

де Пф – пайовий фонд господарства; Зскор – загальна сума скоригованої

оплати праці по господарству за весь період обчислення індивідуальних

майнових паїв.

Розрахунок індивідуальних майнових паїв

Після закінчення підрахунків списки колишніх членів КСП із визначеними

майновими паями оприлюднюються і після врегулювання всіх спірних питань

результати паювання затверджують на зборах співвласників.

Якщо положенням про порядок паювання майна, затвердженими зборами

співвласників як критерій визначення трудового внеску, передбачено

використовувати загальну суму оплати праці за всі роки роботи на підприємстві

та загальний стаж роботи, то визначення розмірів індивідуальних майнових паїв

здійснюється в такій послідовності:

а) збори співвласників затверджують розміри часток уточненого пайового

фонду у відсотках, які розподіляються між співвласниками за кожним із

критеріїв;

б) обчислюється вартість частини майна пайового фонду, що підлягає

розподілу між співвласниками за кожним із критеріїв;

в) на підставі архівних даних визначається трудовий стаж (кількість

повних років, місяців) роботи кожного зі співвласників і загальна кількість

відпрацьованих років (місяців) усіма співвласниками;

г) визначається норматив нарахування пайового фонду на одиницю

скоригованої суми оплати праці та на один рік (місяць) трудового стажу;

д) розраховується розмір майнового паю кожного співвласника як сума

частин пайового фонду, нарахована за нормативами на одиницю оплати праці та

на один рік трудового стажу.

На визначені таким чином майнові паї видаються свідоцтва про право

власності.

СВІДОЦТВО

про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства

(майновий сертифікат)

Серія __________________________ № _________

Видано_______________________________________________________

(назва сільської, селищної, міської ради)

_____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові громадянина)

паспорт_________ серії_____________ № _________________виданий_____________________________

( назва органу, дата)

який має право на пайовий фонд майна колективного сільського господарства_____________________

_____________________________________________________________

(назва підприємства, в т. ч. реорганізованого місцезнаходження)

відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників

“_____“__________200__р.

Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на

“_____”__________200__р. становить ____________ гривень, частка____________________________

_______________________________________________________________________________________

( прізвище, ім’я, по батькові власника паю)

визначена в розмірі _____________ гривень, або __________відсотків

Голова_______________________________________________________

(назва сільської, селищної, міської ради)

_______________________ _____________________

(прізвище та ініціали) (підпис)

“____” ________ 200__р.

(дата видачі свідоцтва)