3.2. Пайові цінні папери

Пайові ЦП – ЦП, які засвідчують дольову участь у статутному фонді товариства, надають їх власнику право на участь в управлінні товариством, право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та участь у розподілі майна при ліквідації товариства.

 

До них відносяться:

·           акції акціонерних товариств;

·           приватизаційні папери;

·           інвестиційні сертифікати.       

Приватизаційні папери – особливий вид державних ЦП, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації част­­­ки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Це:

·           приватизаційні майнові сертифікати;

·           житлові чеки;

·           земельні бони.

Сюди можна віднести і компенсаційні сертифікати, які цінними паперами законодавчо не визначені.

Інвестиційні сертифікати – пайові ЦП, як правило, без установленого строку обігу, які засвідчують право їх власника на частку капіталу інституту спільного інвестування (інвестиційні фонди та компанії) і право на одержання прибутку у вигляді дивідендів. Номінальна вартість сертифікату повинна дорівнювати номінальній вартості однієї акції інвесткомпанії.

Найбільшу питому вагу на РЦП займають акції.

Акція – пайовий цінний папір без установленого строку обігу, що за­свід­чує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, під­тверджує членство в товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції випускаються акціонерними товариствами (АТ).

Акція має грошову вартість.

Номінальна вартість довільно встановлюється при формуванні АТ та фік­сується на бланку акції. Як правило:

величина статутного фонду АТ

Номінальна вартість = -------------------------------------------

кількість випущених акцій

 

чиста вартість активів АТ

Балансова вартість = --------------------------------------------

кількість розповсюджених акцій

 

Курсова (ринкова) вартість акцій визначається величиною попиту і пропозиції на ці акції на РЦП. Тобто це поточна вартість акцій на торгах фондової біржі.

В АТ усі акції повинні мати лише одну номінальну вартість, яка фіксується при його реєстрації. На вторинному ринку номінальна вартість прак­тич­но нічого не значить; значення має курсова вартість.

 

Види акцій:

 

Про документарну та бездокументарну форми випуску вже йшлося.

 

Акції іменні та на пред’явника.

Облік іменних акцій ведеться у книзі реєстрації акцій. До неї заносяться відомості про час придбання кожної акції, прізвище власника, кількість акцій у кожного акціонера. Якщо АТ нараховує менше 500 акціонерів, воно може вести реєстр самостійно. Якщо більше 500 – повинне передати ведення реєстру незалежному реєстратору.

По акціях на пред’явника у книзі реєстрації реєструється їх загальна кількість.

Прості та привілейовані акції.

Прості акції – акції, прибуток від яких залежить від чистих доходів підприємства та його дивідендної політики.

Власник простої акції має право брати участь в управлінні АТ (право голосу на зборах акціонерів). Розподіл прибутку між власниками простих акцій здійснюється пропорційно вкладеному капіталу – в залежності від кількості акцій, якими вони володіють.

Приклад. Акціонерним товариством випущено і розповсюджено 20 тис. простих іменних акцій. За результатами роботи за рік вирішено, що на дивіденди буде спрямовано 100 тис. гривень. Тоді дивіденд на одну акцію складе 5 гривень. Акціонер, який володіє 10 акціями, отримає 50 гривень.

Власники простих акцій мають переважне право на придбання акцій нових емісій АТ – щоб не “розмивалася” їх частка в акціонерному капіталі товариства. При цьому акціонер може придбати нові акції за номіналом, а продати по ринковому курсу, якщо він буде вищим.

При ліквідації АТ власники простих акцій мають право на частку його активів лише після задоволення усіх інших зобов’язань товариства, погашення заборгованості перед власниками облігацій та привілейованих акцій.

Привілейовані акції випускаються на суму до 10% статутного фонду акціонерного товариства. Власники цих акцій не мають права брати участь в управлінні товариством (не мають права голосу на зборах акціонерів).

Чому ж ці акції називаються привілейованими?

Вони надають їх власникам переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у відшкодуванні своєї долі капіталу при ліквідації АТ.

Привілейовані акції дають право на одержання щорічного доходу, як правило, у вигляді твердого процента від їх номінальної вартості. Якщо за рік чистого прибутку АТ на це не вистачає, то дивіденди виплачуються з резервного фонду.

Привілейовані акції бувають таких видів:

·           кумулятивні: дають їх власникам право не лише на поточні, а й на раніше не виплачені дивіденди;

·           некумулятивні: акціонери втрачають дивіденди за період, за який виплата дивідендів не оголошується;

·           з пайовою участю: акціонери одержують додаткові дивіденди до фіксованого процента, якщо дивіденди по простих акціях перевищують процент;

·           конвертовані: можуть обмінюватися на певну кількість простих акцій;

·           з коригованою ставкою дивідендів: на відміну від акцій з фіксованим процентом дивіденди по цих акціях коригуються відповідно до змін процентної ставки по державних цінних паперах;

·           відзивні: акціонерне товариство має право викупити такі акції за ціною з надбавкою до номіналу.

І ще один вид акцій – безоплатні акції. Якщо акціонерне товариство збільшує статутний фонд, воно випускає додаткову емісію акцій, які без­оплат­но розподіляються між існуючими акціонерами пропорційно їх внеску. Це і є безоплатні акції.