3.2. Структурна будова фінансової системи

Фінансова система України за внутрішньою будовою охоплює різносторонні фінансові відносини, які відображаються в різноманітних грошових потоках. При всій єдності них відносин за ознаками категорії "фінанси" у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки, особливості. Крім того, виділення елементів (ланок) фінансової системи важливо з позиції управління фінансами. Внутрішня структура фінансової системи складається із сфер і ланок і є характерною для всіх країн. Сфери виділяються за чотирма рівнями економічної системи:

світова економіка;

макроекономіка;

мікроекономіка;

рівень забезпечення.

      Світовій економіці відповідає сфера міжнародних фінансів, що характеризують централізацію ресурсів та розподільчі відносини на світовому рівні. Макроекономічний рівень обслуговує сфера державних фінансів, яка в першу черг)' характеризує фінансову діяльність держави. Мікроекономічному рівню відповідає сфера фінансів суб'єктів господарювання, що відображає рух грошових потоків підприємств. Сфера фінансового ринку є специфічною і охоплює кругообіг фінансових ресурсів як виду товару.

      Кожна сфера має свої ланки або структурні елементи. Ланка сфери фінансової системи відображає відносно окрему частину фінансових відносин. Відокремлення ланок відбувається за двома ознаками:

наявністю відособленого фонду фінансових ресурсів;

наявністю специфічних норм і методів організації фінансових відносин.

      В науковій та практичній літературі існує декілька варіантів розподілу фінансової системи на ланки. Такий поділ не носить принципового характеру, і на окремих етапах суспільно-економічного розвитку держави кількість ланок може бути різною. В найбільш загальному вигляді сукупність ланок сучасної фінансової системи України за внутрішньою будовою представлена на РИС 6.

      Фінансова система за організаційною будовою представляє собою сукупність фінансових органів і інструментів, що входять до системи управління фінансами. Така побудова пов'язана з тим, що рух грошових потоків не здійснюється об'єктивно сам по собі, а спрямовуються за певними правилами, тобто у відповідності до фінансового механізму і керується управлінськими структурами. Формування фінансової системи держави за організаційною будовою віддзеркалює конкретні умови кожної країни і відповідає типу фінансової політики РИС 7

      Органи управління та фінансові інститути можуть бути згруповані в чотири блоки:

I-й блок - Міністерство фінансів України та його відособлені та відокремлені підрозділи (Казначейство, Контрольно-ревізійна служба, Податкова адміністрація);

ІІ-й блок - контрольно-регулюючі органи (Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Комітет з нагляду за страховою діяльністю, Аудиторська палата й аудиторські фірми);

ІІІ-й блок - органи управління цільовими фондами (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування);

ІV- блок – фінансові інститути, які працюють на фінансовому ринку (Національний банк України і комерційні банки, Міжбанківська валютна біржа, фондові біржі, фінансові посередники, страхові компанії, інвестиційні фонди).

      Існує складний взаємозв’язок органів управління, фінансових інститутів з окремими сферами і ланками фінансової системи. Основна увага зосереджена на сфері державних фінансів і її головної ланки – бюджеті. Тому, що саме у цій сфері концентруються фінансові потоки та зв’язки. Крім того, слід відмітити, що окремі сфери і ланки фінансової системи України не мають відповідних фінансових органів чи інститутів управління (державний кредит, фінансовий ринок).