3.3. Складові фінансової системи України, їх характеристика
Кожна сфера і кожна ланка фінансової системи України має своє призначення і свої характерні ознаки. Державні фінанси та фінанси суб'єктів господарювання становлять основу фінансової системи України, тому що саме в цих ланках відбувається створення, основний розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту. Фінанси суб'єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств. їх обмінно-розподільчі відносини поділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні - характеризують грошові потоки, відображають формування й розподіл його доходів. Зовнішні - характеризують зв'язки з іншими сферами і ланками фінансової системи. Діяльність суб'єктів господарювання в значній мірі залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами і регулюється законодавчо -з державою, на підставі угод - з іншими суб'єктами.
Державний бюджет - це основний фонд фінансових ресурсів і головна, визначальна ланка державних фінансів. Ця ланка фінансової системи призначена для фінансового забезпечення виконання функцій держави (управління, оборони, економічної, соціальної).
Фонди цільового призначення характеризують акумуляцію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем. Характерною ознакою їх є фондовий характер і чітке визначення джерел формування і напрямків використання. Вони можуть носити стабільний, постійний характер (Фонд зайнятості, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування тощо) і тимчасовий (Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення). Формування коштів фондів цільового призначення відбувається за двома варіантами:мобілізація коштів державою, за допомогою податків, платежів, відрахувань, внесків і зборів; виділення коштів у формі інвестицій, дотацій, субсидій, кредитів, кошторисного фінансування, держаних пенсій, державних допомог, відшкодування втрат тощо.
Страхування - це окрема ланка фінансової системи, відображає відносини з приводу формування і використання страхових фондів. У фінансовій системі України воно займає проміжне місце між суб'єктами господарювання і державними фінансами. З одного боку страхові компанії здійснюють свою діяльність як суб'єкти підприємництва, з іншого-досить жорстко регламентується законодавчими та нормативними актами і підлягають контролю з боку Комітету з нагляду за страховою діяльністю, а управлінню - з боку Міністерства фінансів України.
Фінансовий ринок це важлива складова фінансової системи, яка посідає особливе місце. Специфічність цієї ланки полягає в тому, що вона приймає участь у русі грошових потоків через посередників-фінансово-кредитні установи. Фінансовий ринок виконує роль забезпечення, відокремлюється в окрему сферу. Поділяється на дві частини: ринок грошей, який функціонує за допомогою кредитної системи, основою якої є банківська система; ринок капіталів, інструментом якого виступають цінні папери та акції (акції надають право власності, цінні папери, що не дають права власності).
Перерозподіл фінансових ресурсів між галузями, регіонами, суб'єктами господарювання має об'єктивний характер і визначається ефективністю використання капіталу. Міжнародні фінанси охоплюють рівень світового господарства і складаються з: міжнародних розрахунків, які характеризують рух вартості між окремими країнами і базуються на валютному регулюванні; міжнародних організацій, які характеризуються формуванням і використанням фінансових ресурсів світового та регіонального рівня; міжнародних фінансових інститутів, які сьогодні виконують функції надання фінансової допомоги тим країнам чи зонам, що її потребують.
Такою є структура фінансової системи, та загальна характеристика окремих її сфер. Фінансова система та вивчення руху грошових потоків між її ланками дають можливість проводити аналіз фінансових відносин у суспільстві.
Державний бюджет - це основний фонд фінансових ресурсів і головна, визначальна ланка державних фінансів. Ця ланка фінансової системи призначена для фінансового забезпечення виконання функцій держави (управління, оборони, економічної, соціальної).
Фонди цільового призначення характеризують акумуляцію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем. Характерною ознакою їх є фондовий характер і чітке визначення джерел формування і напрямків використання. Вони можуть носити стабільний, постійний характер (Фонд зайнятості, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування тощо) і тимчасовий (Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення). Формування коштів фондів цільового призначення відбувається за двома варіантами:
Страхування - це окрема ланка фінансової системи, відображає відносини з приводу формування і використання страхових фондів. У фінансовій системі України воно займає проміжне місце між суб'єктами господарювання і державними фінансами. З одного боку страхові компанії здійснюють свою діяльність як суб'єкти підприємництва, з іншого-досить жорстко регламентується законодавчими та нормативними актами і підлягають контролю з боку Комітету з нагляду за страховою діяльністю, а управлінню - з боку Міністерства фінансів України.
Фінансовий ринок це важлива складова фінансової системи, яка посідає особливе місце. Специфічність цієї ланки полягає в тому, що вона приймає участь у русі грошових потоків через посередників-фінансово-кредитні установи. Фінансовий ринок виконує роль забезпечення, відокремлюється в окрему сферу. Поділяється на дві частини:
Перерозподіл фінансових ресурсів між галузями, регіонами, суб'єктами господарювання має об'єктивний характер і визначається ефективністю використання капіталу. Міжнародні фінанси охоплюють рівень світового господарства і складаються з:
Такою є структура фінансової системи, та загальна характеристика окремих її сфер. Фінансова система та вивчення руху грошових потоків між її ланками дають можливість проводити аналіз фінансових відносин у суспільстві.