3.4. Лізингові операції
Класифікація лізингових операцій. Основні категорії лізингової угоди. Лізингові платежі. Механізм визначення лізингових платежів.
Лізингова операція — це:
довгострокова оренда матеріальних цінностей, придбаних лізингодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за лізингодавцем на весь строк угоди;
специфічна форма фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, яка купує майно для третіх осіб та передає його в довгострокову оренду.
Класифікація лізингових операцій
Міжнародний лізинг — договір лізингу, що укладається суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Розрізняють міжнародний лізинг:
прямий експортний;
прямий імпортний;
транзитний (непрямий).
Технологічно вони реалізуються за допомогою договорів, що укладаються:
українською лізинговою компанією безпосередньо із зарубіжним орендатором;
українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через дочірню компанію за кордоном;
українською лізинговою компанією з іноземним орендатором через зарубіжну лізингову компанію за комісійну винагороду або участь у прибутках;
українським орендатором безпосередньо з іноземним постачальником або із зарубіжною лізинговою компанією через українську лізингову компанію.
Прямий міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції здійснюються між комерційними організаціями, наділеними правами юридичної особи з двох різних країн. Привабливість його полягає в тому, що:
лізингодавець має можливість одержати експортний кредит в своїй країні і тим самим розширити ринок збуту своїх товарів і послуг;
орендатор забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, устаткування і прискорене технічне переоснащення виробництва.
Експортна лізингова операція — міжнародна операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди у національної фірми і передає в оренду іноземному лізингоодержувачу.
Рис. 19. Спрощена модель експортного лізингу
Імпортна лізингова операція — лізингова операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми і передає його вітчизняному лізингоодержувачу.
Рис. 20. Спрощена модель імпортного лізингу
Транзитний (непрямий) лізинг — лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, що знаходиться в третій країні.
Рис. 21. Спрощена модель транзитного міжнародного лізингу
Переваги транзитного лізингу:
одержання доступу до місцевих фінансових джерел країни орендаря;
зменшення ризику, пов’язаного з обміном валюти;
розширення номенклатури технічних засобів, що здаються в лізинг;
зниження податкових бар’єрів на переведення лізингових платежів за кордон;
зняття обмеження на діяльність іноземних партнерів-лізингодавців;
розширення іноземних ринків збуту продукції, що виробляється.
Рис. 22. Класифікація основних видів лізингу
Прямий лізинг — має місце, коли постачальник сам без посередників здає об’єкт у лізинг, що дозволяє безпосередньо виробнику одержувати всі економічні переваги від лізингу своєї продукції і спрямовувати їх на розширення і технічну реконструкцію виробництва.
Непрямий лізинг передбачає участь посередників: лізингодавець спочатку фінансує купівлю засобів виробництва виробника і постачає їх орендарю, а потім одержує лізингові платежі від орендаря.
Зворотний лізинг — полягає в тому, що власник майна спочатку продає його майбутньому лізингодавцю, а потім сам орендує цей об’єкт у покупця, тобто одна і та ж особа (початковий власник) виступає і як постачальник, і як лізингоодержувач.
Лізинг постачальнику — відрізняється від зворотного тим, що постачальник, хоча й виступає в ролі продавця та орендаря одночасно, але не є користувачем майна, яке він зобов’язується передати в сублізинг третій особі.
Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на термін, не менший за той, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору об’єкт лізингу переходить у власність лізинго-
одержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший за той, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути подовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Пайовий (leveraged) — суть його полягає в об’єднанні кількох фінансових установ для фінансування крупної операції з лізингу. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів згідно із Законом України «Про лізинг» не може перевищувати 80% вартості набутого для лізингу майна.
? Приклад. У лізинг пропонується завод з виробництва алюмінію великому американському концерну «Анаконда», в якому взяли участь кілька страхових компаній, інвестиційних банків і лізингова компанія «ЮС Лізинг». За розрахунками керівництва «Анаконди», економія завдяки лізингу порівняно з покупкою в кредит повинна становити за 20 років 74 млн дол.
Груповий лізинг — орендодавцем виступає група учасників (акціонерів). Вони засновують спеціальну корпорацію і призначають довірену особу, яка здійснює в подальшому всі операції з лізингових відносин.
Чистий лізинг — угода, за якої за всіх інших умов технічне обслуговування устаткування, переданого у користування, лягає на лізингоодержувача.
«Мокрий» лізинг — звільняє лізингоодержувача від згаданого вище зобов’язання, оскільки лізингова фірма пропонує йому цілий набір послуг з експлуатації вказаного майна.
Лізинг нерухомості — лізингодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і передає йому для користування у виробничих та комерційних цілях з правом викупу або без нього по закінченні строку договору.
Лізинг рухомого майна — поділяється на лізинг виробничого і будівельного обладнання, комп’ютерів, транспортних засобів, верстатів і т. д.
Фіктивний лізинг — має спекулятивний характер і розрахований на одержання прибутку за рахунок діючих у країні податкових та інших пільг. Ця угода здійснюється для прикриття операцій купівлі-продажу в розстрочку, яку б хотіли здійснити сторони насправді.
Дійсний лізинг — з правової точки зору повинен відповідати чинному законодавству та економічному змісту лізингу.
Грошовий лізинг — коли всі платежі здійснюються у грошовій формі.
Компенсаційний лізинг — передбачає платежі у формі поставки товарів, що виробляються на орендованому обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг.
Змішаний лізинг — базується на поєднанні грошових і компенсаційних платежів.
Слід зазначити, що в Україні сьогодні можуть застосовуватись далеко не всі види лізингу через відсутність необхідної законодавчої бази (законодавчо дозволені лише фінансовий і оперативний, зворотний, пайовий і міжнародний лізинги).
Основні категорії лізингової операції
Об’єкт та суб’єкти (сторони лізингової угоди)
Строк лізингової угоди
Лізингові платежі
Послуги, що надаються по лізингу
Об’єкт лізингової операції — будь-яка форма матеріальних цінностей, яка не знищується у виробничому циклі.
Суб’єкти лізингової операції — сторони угоди:
прямі —
лізингові фірми або компанії;
виробничі, торговельні, транспортні підприємства та населення;
постачальники об’єкта угоди (виробничі та торговельні компанії);
непрямі —
комерційні банки;
інвестиційні банки;
страхові компанії;
брокерські компанії;
інші посередницькі фірми.
Строк лізингової угоди = період лізингу, тобто строк дії угоди.
Фактори, що впливають на визначення строку лізингової угоди:
строк служби устаткування;
період амортизації устаткування;
цикл появи дешевшого аналога об’єкта угоди;
динаміка інфляційних процесів;
кон’юнктура ринку позичкових капіталів;
тенденції розвитку ринку позичкових капіталів.
Основні елементи лізингового платежу
Амортизація
Плата за ресурси
Лізингова маржа
Ризикова премія
Лізинговий процент — це плата за ресурси, лізингова маржа та ризикова премія.
Грошові платежі — всі платежі здійснюються в грошовому виразі.
Натуральні, або компенсаційні, платежі — розрахунки здійснюються товарами, що виробляються з використанням об’єкта лізингу або шляхом надання лізингодавцю зустрічних послуг.
Змішані платежі — поєднання грошових і компенсаційних виплат.
Фіксовані ставки — встановлюються в грошовій, натуральній або змішаній формі в абсолютній сумі.
Пайові платежі — розраховуються як частка від обсягу реалізованої продукції, виробленої на орендованому обладнанні, шляхом участі у прибутках або валовому доході лізингоодержувача та ін.
Сукупні платежі — сума всіх лізингових платежів за весь період лізингу плюс плата за викуп орендованого майна у власність після закінчення строку угоди.
Лінійні платежі — сплачуються пропорційно рівними частками.
Рис. 23. Види і форми лізингових платежів
Прогресивні платежі — незначні внески, які встановлюються в початковий період контракту і поступово збільшуються в міру освоєння устаткування і розширення обсягу виробництва продукції.
Дегресивні платежі — виплати, що, поступово знижуючись, більшою мірою застосовуються при прискорених платежах на початковому етапі лізингу.
Сезонні платежі — застосовуються в сільському господарстві і переробних галузях з сезонним характером процесу виробництва, де можливості оплати значно поліпшуються після збору врожаю.
Одноразові платежі — здійснюються після поставки об’єкта лізингу та підписання сторонами акта приймання устаткування.
Періодичні платежі — щомісячні, щоквартальні, щорічні.
Платежі з авансом — це свого роду часткова попередня оплата в момент підписання лізингової угоди, яка потім вираховується із загального обсягу лізингових платежів, а решта суми погашається у встановленому порядку.
Згідно з п. 2 ст. 16 Закону України «Про лізинг» лізингові платежі включають:
суму, що відшкодовує частину вартості об’єкта лізингу, яка амортизується за строк, за який вноситься платіж;
суму, яка сплачується лізингодавцеві як процент за залучений ним кредит для придбання майна;
платіж як винагорода лізингодавцю за одержане в лізинг майно;
відшкодування страхових платежів, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;
інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.
При зовнішньому лізингу у розмір лізингових платежів має також включатися вартість митних платежів. Однак, наприклад, при розгляді операції з лізингу обладнання для виробництва згущеного молока мито не включатиметься у лізинговий платіж, оскільки вартість устаткування вже включає мито: поставка здійснена ДДР, Інкотермс-1990.
Методика визначення лізингових платежів
Методично кожний елемент платежів розраховується згідно із загальноприйнятим порядком, виходячи з практики, що склалася.
1. Амортизаційні відрахування (А) на об’єкт лізингу розраховуються за формулою:
А = С ´ На/100, (21)
де С — вартість об’єкта лізингу; На — норма амортизації.
2. Плату за кредитні ресурси (Пк) визначають таким чином:
Пк = Вк ´ Пс/100, (22)
де Вк — величина кредитних ресурсів, що залучаються; Пс — кредитна ставка, %.
При цьому
Вк = (Сп + Ск)/2,
де Сп і Ск — вартість об’єкта лізингу відповідно на початок і на кінець року.
3. Розмір комісійних витрат (Пком):
Пком = Вк ´ Пв/100, (23)
де Пв — ставка комісійної винагороди лізингодавцю.
4. Плата за додаткові послуги (Пп):
Пп = Рп + Рв + Рн + Рі, (24)
де Рп — витрати на послуги (юридичні, консультаційні, інформація з експлуатації устаткування); Рв — витрати на відрядження; Рн — витрати на навчання персоналу; Рі — інші витрати лізингодавця.
5. ПДВ розраховується таким чином:
ПДВ = В ´ 20/100, (25)
де В — виручка за лізинговою угодою, з якої стягується ПДВ; В-Пк + Пком + Пп.
Слід зазначити, що операції з оплати послуг за договорами оперативної оренди є об’єктом оподаткування ПДВ згідно із п. 3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а при фінансовому лізингу орендні платежі не оподатковуються ПДВ.
6. Загальна сума лізингових платежів (Лп) розраховується за формулою:
Лп = А + Пк + Пком + Пп + ПДВ. (26)
7. Величина лізингових внесків визначається відповідно до їх періодичності:
а) при щорічній сплаті:
Лв = Лп/Тл, (27)
де Тл — строк лізингу в роках;
б) при щоквартальній сплаті:
Лв = Лп/Тл/4; (28)
в) при щомісячній сплаті:
Лв = Лп/Тл/12. (29)