3.4. Облік формування власного капіталу на реформованих сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм
3.4. Облік формування власного капіталу на реформованих сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм
Облік власного капіталу в новостворених агроформуваннях будується
відповідно до правових вимог створення підприємств різних організаційно-
правових форм та особливостей реорганізації КСП і трансформації відносин
власності.
Для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та
товариств з додатковою відповідальністю законодавством встановлені норми
щодо формування та зміни статутного капіталу. Розмір статутного капіталу
фіксується в установчих документах і не може бути меншим за встановлену
законодавством величину. Товариство має право змінювати (збільшувати або
зменшувати) статутний капітал, але його зменшення не допускається при
наявності заперечень кредиторів підприємства.
При реорганізації КСП у господарське товариство для підтвердження
вартості майна, визначеного засновникам товариства в рахунок їх майнових
паїв, що передається до статутного капіталу, до органу державної реєстрації
подаються виписка з рішення вищого органу управління зі списком визначеного
майна та довідки про його вартість.
При створенні господарського товариства з числа колишніх членів КСП,
що не є правонаступником КСП, засновники можуть використати один з таких
методів оцінки майна при внесенні його до статутного капіталу:
а) за балансовою (залишковою) вартістю майна на момент його отримання з
КСП. До органів державної реєстрації подається довідка про вартість майна,
що видана КСП;
б) за вартістю, визначеною за домовленістю між засновниками (учасниками).
До органів державної реєстрації подається виписка з протоколу установчих
зборів про затвердження оцінки вкладів;
в) за вартістю, визначеною експертом-оцінювачем. До органу державної
реєстрації подається звіт про експертну оцінку.
Формування статутного капіталу після державної реєстрації товариства на
всю суму, зазначену в статуті, відображають записом за дебетом рахунка 46
“Неоплачений капітал” та за кредитом рахунка 40 “Статутний капітал”.
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених
неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником
(учасником) підприємства.
Передача майна оформляється актом приймання-передачі.
Оприбуткування активів, отриманих у рахунок внесків до статутного
капіталу товариства та оплати акцій, відображають за дебетом рахунків 10
“Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи”, 12 “Нематеріальні
активи”, 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”, 15 “Капітальні інвестиції”,
рахунків з обліку виробничих запасів, коштів тощо та за кредитом рахунка 46
“Неоплачений капітал”.
У випадку конвертації зобов’язань товариства у власний капітал, що
можливо при санації, реорганізації товариства або приєднанні дивідендів до
власного капіталу тощо, рахунок 46 “Неоплачений капітал” кореспондує з
рахунками 50 “Довгострокові позики”, 63 “Розрахунки з постачальниками та
підрядниками”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 67 “Розрахунки з учасниками”,
68 “Розрахунки за іншими операціями” та іншими рахунками з обліку
зобов’язань.
Облік власного капіталу в сільськогосподарських кооперативах
здійснюється згідно зі Законом України “Про сільськогосподарську
кооперацію”.
У сільськогосподарському кооперативі створюється неподільний та
пайовий капітал. Пайовий капітал формується за рахунок пайових внесків
членів кооперативу і складається з обов’язкового та додаткового паю. Розмір
обов’язкових пайових внесків встановлюються в рівних частинах і/або
пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській
діяльності. Понад обов’язковий пай член кооперативу може передати до
пайового капіталу додатковий пай.
Порядок формування і розміри неподільного капіталу визначаються
статутом. Він формується за рахунок вступних внесків членів кооперативу в
розмірах, встановлених статутом, та майна кооперативу (за винятком землі).
Пайові внески членів кооперативу до нього не належать.
Формування неподільного фонду відображається за кредитом рахунка 411
“Неподільний капітал” і дебетом рахунків з обліку коштів або інших активів. За
кредитом рахунка 412 “Пайовий капітал” відображаються внески до пайового
фонду в кореспонденції з дебетом рахунків, на які зараховується майно.
Відповідно на кредиті рахунка 412 “Пайовий капітал” обліковується фактично
внесена сума пайового капіталу. В аналітичному обліку інформація
узагальнюється за кожним членом кооперативу щодо складових його внеску.
У випадку виходу із кооперативу фізична чи юридична особа має право на
отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними
паперами відповідно до вартості паю на момент виходу. Термін та інші умови
отримання паю встановлюються статутом кооперативу. Операція з виділення
паю члену кооперативу відображається за дебетом рахунка 412 “Пайовий
капітал” та кредитом рахунка 67 “Розрахунки з учасниками”. Виділення
конкретних об’єктів відображається за дебетом рахунка 67 “Розрахунки з
учасниками” і кредитом рахунків з обліку необоротних активів, виробничих
запасів, грошових коштів тощо.
Прийняті на баланс правонаступником КСП об’єкти соціальної сфери та
майно, що не підлягало паюванню, відображаються на відповідних рахунках з
обліку активів. Одночасно на їх вартість формується фонд майна соціальної
сфери та загального користування, що обліковується в складі додаткового
капіталу на рахунку 426 “Фонд майна соціальної сфери та загального
користування”.
Нарахування амортизації на необоротні активи, які відносяться до
соціальної сфери, і ті, що не підлягають паюванню, відображають збільшенням
суми витрат підприємства і зносу необоротних активів записом за дебетом
субрахунка 949 “Інші витрати операційної діяльності” і кредитом рахунка 13
“Знос необоротних активів”. Одночасно на суму нарахованої амортизації
вищезазначених об’єктів зменшується додатковий капітал. Ця операція
відображається за дебетом рахунків 426 “Фонд майна соціальної сфери та
загального користування” і кредитом рахунка 719 “Інші доходи від операційної
діяльності”.