3.4.1. Джерела права
Авторські права і суміжні права охороняються Законом України "Про авторське право і суміжні права". Цей закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів і їхніх правонаступників, пов'язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (суміжні права). Крім того, немайнові і майнові права власників авторського права і суміжних прав охороняються іншими законами України, а саме;
- Про інформацію (1992);
- Про друковані засоби масової інформації в Україні (1992);
- Про науково-технічну інформацію (1993);
- Про збереження і розвиток народних художніх промислів України в ринкових умовах (1993);
- Про телебачення і радіомовлення (1993);
- Про захист інформації в автоматизованих системах (1994);
- Про наукову і науково-технічну експертизу (1995);
- Про інформаційні агентства (1995);
- Про рекламу (1996);
- Про видавничу справу (1997);
- Про систему суспільного телебачення і радіомовлення в Україні (1997);
- Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів (1997);
- Про професійних творчих працівників і творчі союзи (1997);
- Про кінематографію (1998) тощо.
Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України, Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, у низці постанов Верховної Ради України і нормативних актах Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП).
За загальним правилом твір може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторського права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи іншим способом відтворювати твір, здійснювати звукозапис виконання твору; виконувати перед публікою твори, зокрема, музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, іншими способами трансляції; переводити на іншу мову літературні твори; здійснювати прокат, особливо творів, записаних на носій і комп'ютерні програми; екранізувати твори і, зокрема, створювати на їхній основі аудіовізуальні твори.
- Про інформацію (1992);
- Про друковані засоби масової інформації в Україні (1992);
- Про науково-технічну інформацію (1993);
- Про збереження і розвиток народних художніх промислів України в ринкових умовах (1993);
- Про телебачення і радіомовлення (1993);
- Про захист інформації в автоматизованих системах (1994);
- Про наукову і науково-технічну експертизу (1995);
- Про інформаційні агентства (1995);
- Про рекламу (1996);
- Про видавничу справу (1997);
- Про систему суспільного телебачення і радіомовлення в Україні (1997);
- Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів (1997);
- Про професійних творчих працівників і творчі союзи (1997);
- Про кінематографію (1998) тощо.
Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України, Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, у низці постанов Верховної Ради України і нормативних актах Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП).
За загальним правилом твір може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторського права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи іншим способом відтворювати твір, здійснювати звукозапис виконання твору; виконувати перед публікою твори, зокрема, музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, іншими способами трансляції; переводити на іншу мову літературні твори; здійснювати прокат, особливо творів, записаних на носій і комп'ютерні програми; екранізувати твори і, зокрема, створювати на їхній основі аудіовізуальні твори.