3.5.3. Права Держветмедицини

3.5.3. Права Держветмедицини

Держветмедицини має право:

залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

видавати накази нормативного та організаційно-розпоряд­чого характеру й приписи щодо виконання протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів, обов’язкові для міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян України, іноземців та осіб без громадянства;

здійснювати контроль за експортом, імпортом та транзитом тварин, продукції тваринного походження, кормів, кормових добавок, ветеринарних медикаментів і препаратів, відповідністю ветеринарним вимогам транспортних засобів, що перевозять зазначену продукцію;

приймати відповідно до законодавства рішення про заборону провадження діяльності, передбаченої в підпункті 3 цього пункту, та делегувати повноваження щодо прийняття таких рішень, а також здійснення контрольних функцій управлінням ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим і облдерж­адміністрацій, регіональним службам державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті;

обмежувати, тимчасово забороняти чи припиняти діяльність підприємств, установ і організацій, що займаються виробництвом, переробкою, реалізацією, зберіганням продукції тваринного походження, у разі порушення ними ветеринарно-санітарних правил;

отримувати інформацію про епізоотичний стан території обслуговування, виявлення причин захворювання тварин, оцінки ветеринарно-санітарної якості продукції тваринного походження;

обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти будівництво й реконструкцію тваринницьких будівель, м’ясо- і молокопереробних підприємств, цехів, складів та інших об’єктів, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;

утворювати в разі потреби комісії з числа фахівців ветеринарної медицини із залученням в установленому порядку працівників навчальних закладів та науково-дослідних установ для встановлення причин захворювання й загибелі тварин;

забороняти переробку сировини тваринного й рослинного походження, що не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, реалізацію продукції тваринного походження, а також ветеринар­них медикаментів і препаратів, кормів, кормових добавок, які не відповідають вимогам щодо їхньої якості;

видавати накази, приписи про забій тварин, знезараження продукції тваринного походження, її переробку чи утилізацію у разі виникнення заразних хвороб чи підозри на наявність особливо небезпечного захворювання;

укладати із зацікавленими державними установами, господарськими організаціями і приватними особами договори, спрямовані на виконання покладених на нього завдань, здійснювати будівництво й капітальний ремонт службових і житлових будинків, у необхідних випадках орендувати відповідні приміщення;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Посадові особи Держветмедицини, яким надано повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини, мають право безперешкодно відвідувати об’єкти, що підлягають ветеринарному контролю.

Держветмедицини в процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, міжнародними кваліфікаційними товариствами, а також відповідними органами іноземних держав.

Держветмедицини для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром аграрної політики утворювати територіальні органи в межах граничної чисельності працівників Департаменту.

Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів та затвердження положень про ці органи здійснюються головою Держветмедицини.

Держветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласних і районних держадміністрацій, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, підприємства, установи й організації ветеринарної медицини.

Держветмедицини очолює голова, який є одночасно Головним державним інспектором ветеринарної медицини України й призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра аграрної політики.

Голова Держветмедицини — Головний державний інспектор ветеринарної медицини України — є членом колегії Мінагрополітики.

Голова Держветмедицини має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра аграр­ної політики, погодженим з головою Держветмедицини.

Розподіл обов’язків між заступниками провадить голова Держветмедицини.

Заступники голови Держветмедицини та начальники управлінь Департаменту є одночасно заступниками Головного державного інспектора ветеринарної медицини України.

Голова Держветмедицини — Головний державний інспектор ветеринарної медицини України:

здійснює керівництво діяльністю Департаменту, персонально відповідає перед Кабінетом Міністрів України й Міністром аграрної політики за виконання покладених на Департамент завдань;

призначає на посаду та звільняє з посади керівників, інших працівників структурних підрозділів Департаменту, крім заступників його голови;

погоджує призначення на посаду керівників служб і підрозділів ветеринарної медицини міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування;

визначає ступінь відповідальності заступників голови Департаменту та керівників його структурних підрозділів;

притягає до дисциплінарної відповідальності працівників Департаменту, крім заступників його голови;

затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

Для вирішення питань у галузі ветеринарної медицини в Держ­ветмедицини утворюється колегія у складі голови Департамен-
ту, його заступників та керівників структурних підрозділів Департаменту.

До складу колегії можуть входити керівники інших органів виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян.

Колегію очолює голова Держветмедицини — Головний державний інспектор ветеринарної медицини України.

Положення про колегію та її персональний склад затверджує Міністр аграрної політики. Рішення колегії проводяться в життя наказами Держветмедицини.

Для експертної оцінки ефективності ветеринарних медикаментів і препаратів при Держветмедицини діє Державна фармакологічна комісія ветеринарної медицини, положення про яку затверджує Кабінет Міністрів України.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку ветеринарної медицини, обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань у Держветмедицини може утворюватися за погодженням з Міністром аграрної політики науково-методична рада з учених і висококваліфікованих фахівців.

Склад науково-методичної ради й положення про неї затверджує голова Держветмедицини — Головний державний інспектор ветеринарної медицини України.

У Держветмедицини можуть утворюватися з урахуванням спе­цифіки його діяльності й інші дорадчі та консультативні органи.

Положення про зазначені органи та персональний склад їх затверджує голова Держветмедицини — Головний державний інспектор ветеринарної медицини України.

Граничну чисельність працівників та структуру Держветмедицини затверджує Міністр аграрної політики в межах граничної чисельності працівників Міністерства, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Держветмедицини затверджує голова Держветмедицини — Головний державний інспектор ветеринарної медицини України за погодженням з Міністром аграрної політики та Мінфіном.

Держветмедицини утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінагрополітики.

Умови оплати праці працівників Держветмедицини визначаються Кабінетом Міністрів України.

Держветмедицини є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Державному казначействі, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням.