Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.7. Допомога по безробіттю

Згідно зі стандартами МОП, ті, хто бажає отримати статус безробітного, мають відповідати таким критеріям:

· мусять зареєструватись у державній службі зайнятості;

· повинні активно шукати роботу;

· періоду безробіття має передувати період роботи;

· безробіття не повинно починатися добровільно;

· безробітний не може відмовлятись від пропозицій «відповід­ної» («підходящої») роботи;

· період отримання допомоги по безробіттю може тривати певну кількість місяців, після чого розмір допомоги або скорочується, або виплата припиняється зовсім;

· безробітний не може мати інших джерел доходу.

Жорсткість перелічених критеріїв призводить до того, що допомогу по безробіттю отримують не всі дійсно безробітні. Так, допомогу по безробіттю фактично отримують: у США — 30 %, у Франції — 39 %, у ФРН — 55 %, у Швеції — 68 % дійсно безро­бітних [49].

Згідно з концепцією добровільної зайнятості держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:

а) добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності;

б) захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу й незаконного звільнення, а також сприяння в збереженні роботи;

в) безплатне сприяння в доборі підходящої роботи й праце­влаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб, усіма доступними засобами, включаючи професійну орієнтацію і перепід­готовку. З цією метою, зокрема, державні органи забезпечують публікацію статистичних даних та інформаційних матеріалів про пропозиції та попит на робочу силу, можливості працевлаштування, професійної підготовки й перепідготовки, професійної орієнтації і соціально-трудової реабілітації;

г) надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам — випускникам державних закладів освіти рані­ше заявлених підприємствами, установами, організаціями;

д) компенсацію матеріальних витрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

е) виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили постій­ну роботу на підприємствах, в установах і організаціях, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством;

є) безплатне навчання безробітних нових професій, перепідго­товку в закладах освіти або в системі державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги;

ж) виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім’ї, які перебувають на їхньому утриманні, та інших видів допомоги;

з) включення періоду перепідготовки та навчання нових про­фесій, участі в оплачуваних громадських роботах, отримання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудо­вого стажу.

Місцеві державні адміністрації за участю державної служби зайнятості з метою забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності і за договорами — на інших підприємствах, в установах і організаціях.

З особами, які бажають брати участь у громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їхнє праце­влаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.

У разі закінчення встановленого терміну виплати допомоги по безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) та участь в оплачуваних громадських роботах на період до надання йому підходящої роботи.

Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійсню­ється за фактично виконану роботу і не може бути меншою від мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, за умови якісного виконання норм праці.

На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.

За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю в розмірах і в терміни, встановлені відповідно до цього Закону.

Громадські роботи фінансуються з місцевого бюджету із залу­ченням коштів державного фонду сприяння зайнятості населення (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.

Положення про оплачувані громадські роботи затверджується Кабінетом Міністрів України.

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації та перепід­готовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, можуть здійснюватися у таких випадках: неможливо підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; потрібно змінити кваліфікацію через відсутність роботи, яка відповідає професійним навичкам громадянина; втрачено здатність виконувати роботу за попередньою професією; роботу шукають уперше і немає професії (спеціальності).

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепід­готовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у закладах освіти, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їхньої підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах з коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їхньої трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підгото­вки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

г) подання додаткової матеріальної допомоги безробітному громадянинові й членам його сім’ї з урахуванням наявності осіб похилого віку і неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні.

Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціа­тиви власника або уповноваженого ним органу через зміни в орга­нізації виробництва й праці, в тому числі через ліквідацію, реорганізацію, перепрофілювання підприємств, установ, організацій, скорочення чисельності або штату працівників, і військово­службовцям, звільненим з військової служби через скорочення чисельності або штату без права на пенсію, за умови їхньої реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звіль­нення як таких, що шукають роботу, гарантується:

а) надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівникові не було запропоновано підходящої роботи;

б) право на отримання допомоги по безробіттю в розмірі 100 % середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % — протягом 90 календарних днів і 50 % — протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;

в) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи;

г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством терміну осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах).

Витрати, пов’язані із достроковим виходом на пенсію, здійсню­ються з коштів Пенсійного фонду України з наступним відшко­дуванням цих витрат із державного фонду сприяння зайнятості населення.

Вивільненим працівникам надаються також інші пільги й компенсації відповідно до законодавства.

У разі, коли вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався в державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає зазначені пільги, а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на загальних підставах, а якщо цей працівник відмовився від двох пропозицій підходящої роботи в період пошуку роботи, він втрачає право на надання статусу безробітного терміном на три місяці з подальшою перереєстрацією як такого, що шукає роботу.

Працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, внаслідок відселення або самостійного переселення з території радіоактивного забруднення і зареєструвалися у місячний термін після звільнення в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, за умовами виплати допомоги по безробіттю прирівнюють до працівників, вивільнених через зміни в організації виробництва та праці.

Для підприємств, установ та організацій, що забезпечують перенавчання працівників, вивільнених через зміни в організації виробництва та праці, при обчисленні податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмір витрат, пов’язаних з організа­цією професійної підготовки таких працівників.

Якщо протягом двох років, які передують вивільненню, праців­ник не мав змоги підвищити свою кваліфікацію чи здобути суміжну професію за попереднім місцем роботи і якщо при праце­влаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи здійснюються за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

У разі потреби державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 % витрат на організацію навчання зарахованих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій.

Зазначені гарантії поширюються також на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або виявлення професійного захворювання, а відтак потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення квалі­фікації.

Працівникам, вивільненим через зміни в організації виробництва та праці, зареєстрованим у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, в період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога в розмірі 75 % їхньої середньої заробітної плати за останнім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Громадянам, які звільнилися з підприємств, установ і організацій з інших причин або вперше шукають роботу, або тривалий час (більше шести місяців) не працюють, або закінчили навчання у професійно-технічних і вищих закладах освіти чи звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, зареєстрованим у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і безробітні, у період професійної підготовки й пере­підготовки виплачується матеріальна допомога в розмірі допомоги по безробіттю, передбаченої для цієї категорії громадян.

У державній службі зайнятості громадяни реєструються на загальних підставах як такі, що шукають роботу, крім осіб, які реєструються як вивільнювані з підприємств через зміни в організації виробництва та праці.

Право на допомогу по безробіттю мають незайняті (непра­цюючі) громадяни, визнані в установленому порядку безробітними.

Допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації громадянина в державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років; для осіб передпенсійного віку — до 720 календарних днів, а громадянам, які бажають поновити трудову діяльність після тривалої (більше шести місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше
180 календарних днів.

У період пошуку роботи та в період безробіття громадянин зобов’язаний сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій працівників державної служби зайнятості.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнані в установленому порядку безробітними і мають право на одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата в розмірі:

а) не менше 50 % середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру міні­мальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював не менше 26 календарних тижнів;

б) не нижче встановленого законодавством розміру мінімаль­ної заробітної плати — у решті випадків, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (більше шести місяців) перерви.

Розмір допомоги по безробіттю підлягає індексації в установленому законодавством порядку.

Порядок подання допомоги по безробіттю визначається Кабінетом Міністрів України.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється в разі:

а) працевлаштування безробітного;

б) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

в) вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва;

г) проходження професійної підготовки, перепідготовки та під­вищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

д) призову на строкову військову або альтернативну (невійсь­кову) службу;

е) набрання законної сили вироку суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілак­торію;

є) отримання права на пенсію відповідно до законодавства
України;

ж) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто);

з) закінчення терміну їх виплати;

и) отримання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом;

і) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

ї) подання до державної служби зайнятості письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;

й) смерті безробітного.

Виплата допомоги по безробіттю відкладається на термін до трьох місяців у разі:

а) надання громадянинові відповідно до діючого порядку вихід­ної допомоги та інших виплат після вивільнення з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім державної допомоги сім’ям з дітьми та допомоги, виплачуваної з громадських фондів;

б) звільнення на підставах, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтею 41 Кодексу законів про працю України;

в) несприяння безробітним громадянином його працевлаштуванню відповідно до рекомендацій працівників державної служби зайнятості;

г) звільнення громадянина з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.

Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється на термін до трьох місяців у разі:

а) відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;

б) приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період отримання допомоги по безробіттю;

в) порушення громадянином умов і терміну його реєстрації та перереєстрації як безробітного;

г) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше місяця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;

д) відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;

е) припинення навчання в навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.

Термін, на який припиняється виплата допомоги по безро­біттю або матеріальної допомоги по безробіттю, зараховується до загального періоду виплати допомог.

Безробітні після закінчення терміну виплати допомоги по безробіттю можуть отримувати протягом 180 календарних днів матері­альну допомогу по безробіттю в розмірі до 75 % встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомі­сячний сукупний доход на члена сім’ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, членам сім’ї безробітного або особі, яка здійснювала поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі, встановленому законодавством.

Кожному з членів сім’ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився термін виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, надається одноразова матеріальна допомога в розмірі 50 % установленої законодавством мінімальної заробітної плати.

Умови подання матеріальної допомоги по безробіттю та іншої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Громадяни можуть укладати з органами державного страхування договір на випадок втрати роботи. Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством України. Громадяни, які уклали такі договори, не втрачають права на отримання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги в період професійної підготовки й пере­підготовки.

Законодавством України можуть передбачатися з коштів бюд­жету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з під­приємств, що підлягають ліквідації через здійснення заходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихійного лиха.