Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

35.2. Початковий етап розслідування

Підставою для порушення кримінальної справи є матеріали, які свідчать про те, що пожежа сталася внаслідок підпалу або порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також заяви громадян.

Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки:

а) є дані про подію злочину та спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;

б) є дані про подію злочину, проте спосіб його вчинення і особа злочинця невідомі.

Залежно від ситуації слідчий обирає оптимальні слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а в окремих випадках — тактичні операції, спрямовані на затримання злочинця, виявлення речових доказів, встановлення документів, що належать до забезпечення пожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі. Першочергові слідчі дії при розслідуванні пожеж:

а) огляд місця події;

б) призначення пожежно-технічної, судово-медичної, криміналістичної експертиз;

в) обшуки у підозрюваних осіб;

г) освідування;

ґ) допити свідків.

Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися негайно. Для цього запрошуються фахівці — інженер-електрик, інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі сприяли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є припущення про можливе самозаймання речовини) та інші спеціалісти — відповідно до специфіки об’єкта, що оглядається.

Під час огляду місця події особлива увага приділяється вивченню обстановки і слідів, що дає змогу з’ясувати:

1) вогнище пожежі;

2) обставини, що сприяли поширенню вогню;

3) час виникнення пожежі;

4) її причини;

5) засоби підпалу;

6) винних;

7) стан протипожежних засобів та заходів;

8) характер і розміри заподіяних збитків.

При огляді трупа необхідно зафіксувати позу, визначити ступінь обгоряння, наявність кіптяви у дихальних шляхах, слідів боротьби та ін.

Огляду місця події має передувати опитування очевидців, потерпілих. При опитуванні слідчий з’ясовує: коли, за яких обставин виникла пожежа; хто перший побачив вогонь, дим; якого кольору вони були, як розповсюджувалось полум’я; хто із сторонніх осіб був на місці пожежі; хто і як гасив пожежу, чи не було в процесі горіння вибухів тощо.

При огляді місця події слідчий передусім встановлює вогнище пожежі: за характером і напрямком розповсюдження вогню (показання свідків) або руйнувань, ступенем обгоряння і задимленості предметів. Температурний режим при горінні залежить від характеру, кількості та розташування пальних матеріалів, доступу та напрямку руху повітря, інших умов, інтенсивності горіння тих чи інших матеріалів.

Час виникнення пожежі визначають за характером руйнувань, ступенем обгоряння окремих предметів.

Причини пожежі встановлюють за слідами та речовими доказами, якими є: предмети, облиті пальною рідиною, обвуглені сірники, залишки свічок, бікфордових шнурів, пляшки з-під пальних сумішей, різні пристосування, що сприяють підпалу або швидкому поширенню вогню, а іноді й частини одягу, документи підпалювача.

Важливо вивчити стан опалювальної та освітлювальної систем, виявити ознаки порушення протипожежних правил у процесі експлуатації опалювальних приладів, що могли бути джерелом пожежі.

Якщо внаслідок пожежі є жертви, необхідно встановити:

1) в якому місці виявлено труп;

2) поза трупа в момент виявлення (поза «боксера» свідчить про прижиттєвий характер ушкоджень);

3) ушкодження на трупі (від високої температури, вогнестрільної рани; ушкодження, заподіяні внаслідок обвалу будівлі тощо);

4) стан одягу та знайдених біля трупа предметів;

5) наявність слідів пальної рідини на одязі і поблизу трупа (можливе свідчення самоспалення). Ці дані відображаються в протоколі огляду місця події.

У процесі огляду дуже важлива координація дій слідчого і оперативно-розшукових працівників.

Дані, отримані внаслідок огляду, нерідко є вихідною інформацію для організації оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з переслідуванням злочинця по «гарячих слідах», встановленням свідків, організацією системи загороджувальних заходів. При огляді місця події використовуються всі сучасні методи фіксації обстановки — фотозйомка (орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна), відеозйомка (особливо за необхідності фіксації обстановки, яку важко докладно описати в протоколі огляду: протяжність території, значні руйнування тощо). До протоколу огляду слід додати схематичний план місця події.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються у свідків та потерпілих, зумовлені слідчими версіями, спрямованими на встановлення причин пожежі. Однак до моменту допиту вони не завжди бувають чітко сформульовані. У всіх випадках виявлення пожежі у свідків і потерпілих доцільно з’ясувати обставини:

а) що відносяться до моменту виникнення пожежі та передували їй (стан протипожежних пристроїв, дотримання правил експлуатації освітлювальних і опалювальних приладів, їх технічний стан, місце і час виникнення пожежі, колір полум’я, диму, його запах, поширення вогню, особи, які перебували поблизу, вибігали з будинку та ін.);

б) що є підставою для встановлення причини пожежі (стан опалювальної системи, виявлення пристосувань для підпалу, наявність декількох вогнищ пожежі, дані про недбале поводження з опалювальними приладами, встановлення попередніх випадків загоряння внаслідок недбалого поводження з недопалками, сірниками тощо);

в) що вказують на особу, винну в підпалі або порушенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, кого бачили біля пожежі перед подією чи втікаючим з місця події, хто порушив протипожежні правила, хто останнім виходив з приміщення та ін.).

Залежно від характеру слідчої версії про причину пожежі і винну особу можуть з’ясовуватися й інші питання. Зокрема, при перевірці версії про підпал: чи не було погроз щодо підпалу, з ким перебуває у неприязних стосунках потерпілий, хто конкретно підозрюється, як поводився підозрюваний до пожежі та після неї, кого бачили поблизу місця пожежі тощо. За наявності даних про те, що причиною пожежі є порушення протипожежних правил, слідчий з’ясовує у допитуваних: чи не було порушення правил з боку підозрюваних осіб, який стан обладнання (опалювального, освітлювального), режим зберігання самозаймистих і легкозаймистих речовин, стан протипожежної охорони на об’єктах та ін.

Призначення експертиз. Найчастіше у справах про пожежі призначається пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з’ясовуються:

1) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;

2) технічні причини пожежі;

3) несправність протипожежної техніки і причини її виникнення;

4) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка);

5) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов;

6) чи не було короткого замикання;

7) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади;

8) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані;

9) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина;

10) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт;

11) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події знайдено труп, призначається судово-медична експертиза, яка вирішує такі питання:

1) причина смерті;

2) час настання смерті;

3) характер і походження ушкоджень на трупі;

4) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла;

5) прижиттєво чи посмертно спричинені вогнем ушкодження та ін.

Для з’ясування складу предметів, що згоріли, і виявлених речовин, їх властивостей та інших питань, що мають значення для розслідування, призначається судово-хімічна експертиза. На її розв’язання залежно від обставин, що з’ясовуються, можуть бути поставлені такі запитання:

1) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального;

2) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин;

3) що є речовиною спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків;

4) що є вмістом вогнища пожежі;

5) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах;

6) чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі (пальні матеріали), на речовину, вилучену під час обшуку в підозрюваного.

У слідчій практиці мають місце випадки, коли результати судово-хімічної експертизи щодо складу досліджуваної золи спростовують заяви матеріально відповідальних осіб про майно, що згоріло, його характер і сприяють викриттю розкрадань державного або колективного майна.

Так, дослідження золи, надісланої на судово-хімічну експертизу у справі про підпал промтоварного магазину, спростувало заяву завідувача магазином про те, що згоріло близько 300 м натурального шовку в рулонах. Дані судово-хімічного дослідження вказували на те, що зола за своїм характером і походженням є продуктом згоряння бавовняної тканини і гумового взуття.

При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки широко використовуються також висновки дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, почеркознавчої експертиз.

Криміналістична експертиза, що призначається у справах про пожежі, вирішує такі питання:

1) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг;

2) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і гільзами, особи — за почерком (записки, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.

Обшук повинен бути проведений своєчасно і ретельно. Під час обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підпалювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних речовин, залишки тканин або частин предметів, знайдених на місці підпалу. Також можуть бути знайдені пляшки з пальними рідинами; листи з погрозами підпалу або такі, що свідчать про неприязні стосунки, та інші матеріали. Обшуку в приміщенні передує особистий обшук підозрюваного: кишень одягу, взуття, де можуть бути сліди пальних речовин, кіптява, сажа або сліди дії вогню. На виявлене під час обшуку майно підозрюваного в підпалі накладається арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 193 КПК підозрюваний може бути підданий освідуванню з метою виявлення на ньому слідів обпалення або пальних речовин.