4.1. Функції фондової біржі на ринку цінних паперів

Що означає саме слово “біржа”?

Тут існує декілька версій. За однією – це переклад з пізньолатинської (або середньовічної німецької) мови слова “гаманець”.

Інша версія: у ХШ столітті у бельгійському місті Брюгге жив багатий тор­говець Ван дер Бурсе. На своєму будинку він зробив надпис “Допоможу усім, хто повідомить, що він бажає купити чи продати”. Незабаром господар був вже невзмозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів певний фінасовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву “біржа”.

Вже в першій половині ХVI століття біржі виникають у Нідерландах, Італії, Франції. Відкриваються біржі: 1531 р. – в Брюгге і Антверпені, 1549 р. – в Ліоні та Тулузі, 1558 р. – у Гамбурзі, 1560 р. – у Франкфурті-на-Майні і Лейпцігу. Спочатку біржі працюють як універсальні – на них торгують різними товарами, у тому числі і цінними паперами. Згодом біржі спеціалізуються на продажу певного виду товару (хлібні, вугільні та інші).

  У 1602 р. утворилася біржа в Амстердамі, яка незабаром посіла провідне місце у міжнародній торгівлі. Тут продавалися акції Голландської і Британської Ост-Індських, а потім і Вест-Індської торгових компаній. Вважається, що це була перша у світі фондова біржа.

Інші фондові біржі (ФБ) створюються:

Лондонська – 1773 рік;

Філадельфійська – 1791 рік;

Нью-Йоркська – 1792 рік.

В Російській імперії перша біржа була створена Петром Першим у Санкт-Петербурзі у 1703 році; на ній торгували й цінними паперами (ЦП).

У 1865 році був затверджений статут Київської біржі, яка пройшла дуже цікавий шлях до 1914 р. і з 1921 по 1930 р. Для біржі був споруджений будинок по вул. Інститутській (нині клуб Кабінету Міністрів України), а згодом – на розі Інститутської та Хрещатика. На біржі проходили торги державними облігаціями, паями та акціями цукрових заводів, заставними листами банків. З’явилися суто київські цінні папери – права на вивіз цукру до Персії та Фінляндії. Це були ЦП на зразок нинішніх фінансових ф’ючерсів, які з’явилися лише через 70 років.

Правонаступником Київської біржі є Українська фондова біржа, створена у 1991 році.

Як і будь-яка біржа, ФБ має такі відзначальні риси:

·           на біржі здійснюється торгівля замінними родовими цінностями (а не наявним товаром);

·           організація усіх операцій з купівлі-продажу та укладання угод за певними правилами і під контролем відповідних органів управління біржі;

·           офіційне і справедливе встановлення ціни шляхом співставлення попиту і пропозиції.

Згідно з Законом України “Про цінні папери і фондову біржу” (ст.ст. 32,33):

Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

ФБ може бути створена не менш як 20 засновниками – торговцями ЦП, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах.

Статутний фонд ФБ як акціонерного товариства має бути не меншим 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не може перевищувати 5 відсотків.

Раніше ФБ реєструвалася Кабінетом Міністрів України, зараз – ДКЦПФР, яка видає біржі Свідоцтво про реєстрацію. Термін дії Свідоцтва – 2 роки.

ФБ є некомерційним та безприбутковим товариством. Перевищення доходу над видатками спрямовується на розвиток та удосконалення біржової торгівлі.

Які ж функції виконує фондова біржа?

В економічній сфері:

·           Прискорення обігу надлишкового капіталу у вигляді ЦП, його акумуляція для інвестицій у виробничу та соціальну сфери.

·           Переміщення капіталу із однієї галузі в інші, що сприяє структурній перебудові економіки.

·           Акумуляція вільних грошових коштів населення, їх зв’язування та вилучення із вільного обігу, що стримує інфляційні процеси, сприяє фінансовій стабілізації.

·           Відтворення дійсної вартості основних виробничих фондів та рента­бельності підприємства шляхом встановлення ринкової ціни його акцій.

·           Регулювання обігу цінних паперів шляхом їх котирування, зміни їх курсу, ринкової вартості. Реалізація цієї функції виступає як регулятор ринкових відносин та економіки в цілому.

·           Відтворення суспільного багатства. Фондова біржа – це дзеркало економіки. Показники тут – біржові фондові індекси та ступінь капіталізації ринку.

У політичній сфері:

·           Сприяння становленню економічної самостійності, яка виступає головною підвалиною політичної незалежності держави. В той же час економічна суверенність не повинна означати економічної самоізоляції.

·           Сприяння створенню дійсної ринкової економічної системи, що є необхідною передумовою для розбудови демократичного суспільства.

·           Прискорення інтеграційних процесів, входження України до європейського та світового співтовариства. А воно прийме до себе лише країну по-справжньому політично незалежну, з розвинутою демократією.

·           Вихід через фондову біржу національного капіталу на світові ринки, що має не тільки економічне, а й політичне значення.

·           Розвиток взаємовигідних зв’язків із зарубіжними національними та міжнародними фінансовими і біржовими структурами, вступ до міжнародних організацій, що утверджує Україну як незалежну державу.

Все це – відтворення діалектичного зв’язку економіки і політики. Наприклад, економічна криза у Росії у серпні 1988 року була тісно пов’язана з політичною – урядовою кризою.

У соціальній сфері:

·           Позитивний вплив на динаміку соціальної структури суспільства: сприяння формуванню численного прошарку власників – прообразу майбутнього “середнього класу”.

·           Підвищення добробуту людей завдяки володінню цінними паперами: людина стає співвласником підприємства чи компанії, отримує дивіденди, може продати свої ЦП у разі зростання їх курсової вартості.

·           Отримання людиною більшого числа ступенів соціальної свободи. Якщо людина володіє власністю – нерухомістю, акціями, облігаціями, то вона отримує додатковий прибуток і стає менш залежною від основного місця роботи. А економічна незалежність означає і соціальну незалежність у самому широкому плані.

·           Сприяння акумуляції капіталу для його інвестування у соціальну сферу, інфраструктура якої сьогодні зовсім не розвинута.

·           Шляхом залучення інвестицій в економіку створення додаткових та нових робочих місць, що важливо при зростаючому безробітті.

У морально-психологічній сфері:

·           Формування у населення ринкової психології, нового економічного мислення та поведінки, бажання займатися операціями з цінними паперами.

·           Створення у суспільстві відповідної морально-психологічної атмосфери, формування довіри до ЦП та операцій з ними, яка підірвана діяльністю багатьох трастів та інвесткомпаній.

·           Формування нового, цивілізованого типу підприємця, ведення чесного бізнесу, оскільки на фондовій біржі він повинний працювати за певними правилами та етичними нормами.

·           Запобігання виникненню на ринку цінних паперів зловживань, шахрай­ства, кримінального середовища. Чому в Україні більшість угод з ЦП здійснюються на позабіржовому неорганізованому ринку, який є продов­женням і розвитком тіньової економіки? Перш за все тому, що біржовий ринок прозорий і справедливий, створює абсолютно рівні умови для його учасників.