Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1.1. Сутність категорії «активність» та її різновиди

4.1.1. Сутність категорії «активність» та її різновиди

Однією з категорій, яка характеризує використання ресурсів праці, є економічна активність, що визначається як міра економічної діяльності і спрямована на реалізацію внутрішнього та зовнішнього потенціалу людини задля досягнення економічних результатів і задоволення суспільних та власних потреб. Крім економічної активності в життєдіяльності людини можна виділити й інші види активності, що наведено на рис. 4.1.1.

Рис. 4.1.1. Види активності населення

Ділова активність визначається як реальні, ініціативні та ефективні дії підприємницьких структур і ділових людей, спрямовані на одержання позитивних результатів підприємницької діяльності, внаслідок якої реалізуються задані програми й заплановані заходи. Вона посилює використання трудового потенціалу суспільства.

Творча активність характеризує діяльність, спрямовану на виконання творчих, нестереотипних виробничих завдань (участь у раціоналізаторстві та винахідництві, у пошуку резервів виробництва, розробці нових методів праці та ін.). Вона сприяє підвищенню ефективності використання робочої сили.

Суспільна активність виражається в розширенні участі в суспільно-політичній діяльності, в управлінні справами виробництва. Це участь в обговоренні загальнодержавних справ, у виборчих органах, у роботі громадських організацій тощо. Вона сприяє загальному розвитку трудового потенціалу суспільства.

Пізнавально-творча активність виявляється у підвищенні загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня. Це постійний пошук нових постановок завдань, рішень, оволодіння передовими засобами та методами праці, внесення у трудовий процес нових, прогресивних елементів, які раніше не використовувались, участь у раціоналізаторстві та винахідництві тощо. Пізнавально-творча активність також сприяє розвитку трудового по­тенціалу суспільства.

Часто трудова та економічна активність ототожнюються та визначаються як прагнення працездатної особи застосувати на практиці свої знання та досвід за винагороду. Проте категорії «трудова активність» та «економічна активність» нетотожні, тому що трудова активність виявляється у процесі праці, тоді як економічна активність — ширше поняття, яке включає і підготовку до цієї праці, профнавчання, профпідготовку, досягнення еко­номічних результатів та активність безробітних у пошуку праці, підвищення кваліфікації, активність зайнятих у напряму продуктивнішої праці та раціоналізаторства, активність економічно неактивного населення щодо переходу в категорію економічно активного населення.

Трудова активність населення — це прагнення працездатної особи застосувати на практиці свої знання та досвід і одержати за це винагороду. Особа, яка виявляє таке бажання, є носієм трудової або економічної активності. Трудова активність може бути потенційною, такою, що відповідає прагненням особи працювати за винагороду; і реалізованою, коли особа вже є зайнятою. Потен­ційна трудова активність є основою формування робочої сили, а реалізована — її зайнятості. Отже, співвідношення між потенційною і реалізованою трудовою активністю досить об’єктивно характеризує стан ринку праці. Е. М. Лібанова дає таку схему процесу розвитку трудової активності (рис. 4.1.2).

Рис. 4.1.2. Схема розвитку трудової активності

Основним виміром трудової активності є її рівень (t), який розраховується як відношення чисельності трудоактивного населення (LF) до його загальної чисельності (S)

t = (LF / S) · 100 %.     (4.1.1)

Узагальнюючим фактором трудової активності є соціально-економічні умови життя, психологічні настанови та стимули трудової діяльності.

За даними Е. М. Лібанової, рівень трудової активності в Україні наближається до стандартів країн з розвинутою ринковою економікою, хоча є певні відмінності, зумовлені чинним законодавством (більш ранній вихід на пенсію) (табл. 4.1.1).

Таблиця 4.1.1

РІВЕНЬ ТРУДОВОЇ АКТИВНОСТІ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ1

Країни

Чоловіки

Жінки

15—24 рр.

25—49 рр.

50—64 рр.

15—24 рр.

25—49 рр.

50—64 рр.

Україна (1996 р.)

51,1

96,9

72,1

31,8

92,7

23,9

Великобританія

72,7

94,0

74,0

62,6

73,9

49,5

Греція

43,0

94,9

68,4

33,2

54,5

27,0

Німеччина

60,1

94,1

69,5

56,4

73,3

40,8

Франція

42,2

96,0

55,0

37,3

76,2

37,9

Італія

46,4

92,8

62,0

37,8

56,1

21,5

Іспанія

49,4

93,6

68,4

39,0

53,1

23,6

Данія

73,0

94,3

76,1

71,0

88,6

60,0

Основною характерною рисою трудової активності населення України є високі трудові орієнтири жінок. Цьому сприяє як високий освітній рівень жінок України (вища й неповна вища освіта у 43,1 % жінок), так і матеріальні нестатки. Основним фактором, який формує трудову активність населення, є соціально-економічний стан його життя, а також соціально-демографічна структура.

Розглядаючи економічну активність населення, необхідно звернути увагу на відмінності об’єктів, на які спрямована економічна актив­ність залежно від категорії населення (зайняті, безробітні). Так, об’єк­тами економічної активності зайнятого населення є продуктивна праця, внутрішня мобільність, збільшення прибутку тощо (рис. 4.1.3).

Рис. 4.1.3. Об’єкти економічної активності зайнятого населення

Об’єктами економічної активності безробітного є пошук праці, започаткування власної справи, підвищення конкурентоспроможності тощо (рис. 4.1.4).

Рис. 4.1.4. Об’єкти економічної активності
безробітного населення



1 Скуратовський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. — К.: УАДУ, 1997. — С. 232.