4.13. Конституція США
Під час війни за незалежність (1775—1783) США були конфедерацією суверенних штатів. Центральну владу здійснював Континентальний конгрес, що складався з представників штатів, які не обиралися народом, а призначалися. У роки війни в кожному зі штатів було прийнято власну конституцію, що проголошувала республіканську форму правління. У північних штатах і на незайнятих територіях Заходу було скасовано рабство, а на Півдні воно залишилося.
1787 р. збори представників штатів (Установчий конвент) у Філадельфії прийняли Конституцію США, що проголошувала Сполучені Штати федеральною державою, республікою, в якій найвища законодавча влада належить Конгресу.
Конгрес складався з двох палат — сенату і палати представників. До сенату входило по два сенатори від кожного штату, а до палати — депутати пропорційно до чисельності населення штатів.
Конституція проголошувала республіканську форму правління. Державу й уряд мав очолювати президент, якого обирають на чотири роки. Йому надавалися величезні повноваження — командування армією та флотом, призначення найвищих урядовців.
1789 р. було обрано перший Конгрес. Президентом США став Джордж Вашингтон.
Конституція надала великі повноваження Верховному суду, членів якого довічно призначав президент. Верховний суд повинен був вирішувати, чи відповідає певний закон або дія влади Конституції.
Конституція визнавала рабів власністю їхніх хазяїв. Питання про існування рабства окремі штати мали вирішувати на власний розсуд. Землі індіанців було проголошено власністю держави.
Виборчі права у Конституції США не визначалися, їх установили конституції окремих штатів. Майже в усіх штатах, щоб користуватися виборчим правом, треба було мати власність — землю або капітал. Жінки, чорношкірі раби та індіанці не дістали виборчих прав (фермери, робітники і ремісники добилися виборчих прав лише через кілька десятиріч).
1791 р. Конгрес США прийняв "Білль про права" — десять поправок до Конституції. У "Біллі" проголошувалося право громадян на свободу зборів, слова, преси, совісті, недоторканність особи тощо. "Білль про права" не скасовував у США систему рабовласництва, але утверджував у молодій республіці демократичні свободи.
Конституція США за змістом була значно демократичнішою порівняно з існуючими порядками дворянських монархій Європи, в яких були відсутні демократичні засади. Американська революція XVIII ст. означала перемогу капіталістичного ладу, що прискорило соціально-економічний розвиток США.