4.13.4. Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт, як і залізничний, з'явився у XIX ст., його появі сприяв розвиток нафтової промисловості. Цей вид транспорту передає на відстань рідкі, газоподібні або тверді продук­ти по трубопроводах. Призначений здебільшого для транспорту­вання газу (газопровід магістральний), нафти (нафтопровід), твер­дих матеріалів (гідравлічний і пневматичний). Нині протяжність нафто- і газопроводів у світі становить понад 1,5 млн км, з них 900 тис. км припадає на магістральні газопроводи, а 600 тис. км — на нафто- та продуктопроводи.

Найбільшого поширення цей вид транспорту дістав у США, Росії, Канаді, Китаї, ФРН, Франції, Італії, Саудівській Аравії, Мек­сиці.

Магістральні газопроводи є підземні, надземні, підводні, тиск транспортного газу — до 75 атмосфер — підтримується газо­компресорними станціями, діаметр труб досягає 1420 мм. Трубо­провідний транспорт має досить високі шанси на розвиток у не­далекому майбутньому. Зокрема, у зв'язку з необхідністю транс­портувати природні багатства з регіону Каспійського моря та Центральної Азії у розвинені країни Заходу.