Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2. Оцінка товарів

Облік товарних запасів можна здійснювати за двома показниками: перший — кількісно-вартісний облік наявності та руху товарів за купівельними цінами за кожною назвою: видом, типом, гатунком; другий — загальні транспортно-заготівельні витрати, що їх обліковують на всю масу товарних запасів (або за окремими групами).

Товари є видом запасів. У підприємствах торгівлі їх обліковують за первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Придбані (отримані) товари зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно із договором постачальникові (продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку із придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю товарів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включно із витратами зі страхування ризиків транспортування запасів);

інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Стосовно віднесення транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ) до складу первинної вартості запасів існує два методи розподілу цих витрат: прямого підрахунку та середнього відсотка.

Метод прямого підрахунку можна застосовувати на підприємствах із невеликим обсягом обігу товарів. У такому разі суми ТЗВ включають до собівартості одиниць конкретних придбаних товарів, до яких вони належать.

За методу середнього відсотка визначають відсоткове співвідношення сум ТЗВ між сумами залишку товарів на складі на кінець звітного періоду та сумою запасів, що вибули у звітному періоді. Суму ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахунків обліку товарів і щомісячно розподіляють між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та сумою товарів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що стосується товарів, які вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції із якими відображено вибуття цих товарів. Серед­ній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на
початок звітного місяця і суми ТЗВ за звітний місяць на суму залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли впродовж звітного місяця. Приклади розподілу ТЗВ наведено в таблиці 4.1. Суму ТЗВ, що припадає на залишок нереалізованих товарів, відображають у балансі в складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів.

Первинною вартістю товарів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнають узгоджену засновниками (учасниками) підприємства їхню справедливу вартість.

Первинною вартістю товарів, одержаних підприємством без-
оплатно, визнають їхню справедливу вартість.

Первинна вартість одиниці товарів, придбаних внаслідок обміну на подібні товари, дорівнює балансовій вартості переданих товарів. Якщо балансова вартість переданих товарів перевищує їхню справедливу вартість, тоді первинною вартістю отриманих товарів є їхня справедлива вартість. Різницю між балансовою та справедливою вартістю переданих товарів включають до складу витрат звітного періоду.

Первинною вартістю товарів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнають справедливу вартість отриманих товарів.

Справедлива вартість товарів — це їхня ціна реалізації після вирахування витрат на реалізацію і суми надбавки (прибутку) виходячи із надбавки (прибутку) для аналогічних товарів.

Не включаються до первинної вартості товарів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати й нестачі товарів; відсотки за користування позиками; витрати на збут; адміністративні й інші аналогічні витрати, безпосередньо не пов’язані із придбанням і доставкою товарів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

 

Оцінка вибуття товарів

Для визначення фактичної вартості проданих товарів до суми їхньої вартості за цінами купівлі треба додати частину транспорт­но-заготівельних витрат, що належать до вартості проданих товарів. Для цього потрібний спеціальний розрахунок.

У разі відпуску товарів на продаж та іншому вибутті оцінку їхніх запасів здійснюють за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження товарів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження товарів (ЛІФО); нормативних витрат; ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку товарів, що мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовують лише один із перелічених методів.

Товари, що відпускаються, для спеціальних замовлень і проек­тів, дорогі товари, а також незамінювані товари, оцінюють за іден­тифікованою собівартістю.

Оцінку за середньозваженою собівартістю здійснюють за кож­ною одиницею товарів діленням сумарної вартості залишку таких товарів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці товарів на сумарну кількість товарів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці товарів.

Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що товари використовують у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто товари, які першими відпускають у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження товарів.

Оцінка запасів за методом ЛІФО ґрунтується на припущенні, що товари використовують у послідовності, протилежній надход­женню їх на підприємство (відображенню в бухгалтерському
обліку), тобто товари, що їх першими відпускають у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю останніх за часом надходження товарів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат (зокрема й товарів) на одиницю продукції (робіт, послуг), встановлених підприємством із урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм витрат і ціни в нормативній базі слід регулярно перевіряти й переглядати.

Оцінка за цінами продажу ґрунтована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вар­тістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Товари, подібно до інших запасів на дату балансу, відображають у бухгалтерському обліку та звітності за найменшою із двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Товари відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили очікувану економічну вигоду.

Чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею товарів вирахуванням із очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на збут.

Суму, на яку первинна вартість товарів перевищує чисту вартість їх реалізації й вартість цілковито втрачених (зіпсованих або тих, що бракує) товарів списують на витрати звітного періоду.

 

 

Таблиця 4.1

Приклади розподілу
транспортно-заготівельних витрат

Приклад 1. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст

Вартість запасів, тис. грн
(рахунки 20, 22, 28)

Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн
(окремий субрахунок)

1

2

3

1. Залишок на початок місяця

150

25

2. Надійшло за місяць

300

50

3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано тощо)

400

67*

4. Залишок на кінець місяця
(ряд. 1 + ряд. 2 – ряд. 3)

50

8

* Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

Приклад 2. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі, що застосовують оцінку товарів за цінами продажу, та окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст

Субрахунок 282 «Товари в торгівлі»,
тис. грн

Субрахунок 286 «Транспортно-заготівельні
витрати»,
тис. грн

Субрахунок 285 «Торгова націнка»,
тис. грн

Продажна вартість
(гр. 2 + гр. 3), тис. грн

1

2

3

4

5

1. Залишок на початок місяця

227

25

77

252

2. Надійшло за місяць

460

50

160

510

3. Вибуло за місяць (реалізовано)

487**

53

168

540

4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 –
– ряд. 3)

200

22

69

222

** Зменшення залишку на субрахунку 282 «Товари в торгівлі» відбулося на суму 487 тис. грн (168 + 319) внаслідок списання торгової націнки в кореспонденції з субрахунком 285 «Торгова націнка» на суму 168 тис. грн і купівельної вартості товарів у кореспонденції з субрахунком 902 «Собівартість реалізованих товарів» на суму 319 тис. грн.

Сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів (дебет субрахунка 282 «Товари в торгівлі», кредит субрахунка 285 «Торгова націнка» сторно), становить:

.

Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до реалізованих товарів (відображається за дебетом субрахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» і кредитом субрахунка 289 «Транспортно-заготівельні витрати»), становить:

.

Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів», кредит субрахунка 282 «Товари в торгівлі») становить:

540 – 168 – 53 = 319.

У процесі збереження товару з різних причин, можлива втрата його первинної вартості, що потребує уцінювання товару. До того ж окремі товари можуть втрачати первинну вартість внаслідок своїх природних властивостей.

Уцінка товарів та перевищення балансової вартості товарів над їхньою справедливою вартістю відображають записом:

Дебет рахунка 946             Кредит рахунка 28

Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених товарів і товарів із активами на дату балансу й далі збільшується, тоді на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих товарів:

Дебет рахунка 946             Кредит рахунка 28