4.2.1. Маркетинговий профіль екотуриста
Вивчення маркетингового профілю споживача екоту-ристичних послуг дозволяє виділити характерні психологічні, поведінкові та мотиваційні аспекти вибору певного туру. Це дає можливість більш чітко визначити маркетингову стратегію турфірми. Як правило маркетинговий профіль досліджують за п'ятьма основними складовим: продукт, ціпа, місце, просування, зв'язки з громадськістю.
У якості прикладу наведемо результати дослідження маркетингового профілю міжнародного екотуриста, що були здійснені американськими консалтинговими компаніями «HLA&ARA» па замовлення Міжнародного товариства екотуризму (TIES). Після проведення дослідження були тримані наступні характеристики маркетингового профілю північноамериканського екотуриста:
- вік: основну вікову групу складають туристи 35-54 років (хоча є досить значні поодинокі відхилення, від середнього показника);
- статева структура споживачів: 50% жінки, 50% чоловіки;
- освіта: як мінімум коледж, (основу вибірки складають туристи з базовою вищою освітою - бакалаври) ;
- віддають перевагу подорожам: у двох - 60%, із сім'єю - 15%, самостійно -13%;
- бажана тривалість туру: 8-14 днів;
- готовність та бажання витрачати гроші в подорожі: екотуриста готові втрачати в середньому на подорож 1-1,5 тис. $ (що більше, від с\ м що витрачають звичайні туристи);
- наявність аграктивних елементів туру: мальовничі пейзажі, дика незаймана природа, можливість вивчення живої природи, піші прогулянки, трекінг, каньй-онінг, скелелазіння, коноенг, рафтіпг, дайвінг, балонінг, парапланеризм, джамнінг та ін., вивчення культури та історії місцевих жителів (цс викликає найбільший інтерес у досвідчених екотуристов та є основними мотивами, що спонукають відправлятися в екотур)
- вибір засобів розміщення: 40% екотуристов віддають перевагу зупинятися в селах; 27% у наметових таборах; 21% у комфортабельних готелях; 33% в інших готелях. (За даними Служби туризму Канади, у outdoor (активному) туризмі 40% туристів віддають перевагу базуванню у наметових таборах і біваках, ще 41% туристів віддають перевагу у розміщенні в сімейних котеджах і лісових хатинах).
Подальші дослідження дозволили визначити три основних складових екотуру, що визначають вибір клієнта:
1) унікальність району майбутньої подорожі;
2) наявність і професіоналізм гідів;
3) можливість активного відпочинку (прогулянки, піші і кінні переходи, заняття спортивним, пригодницьким та екстремальним туризмом тощо).
Окрім цього для екотуристів, що цікавляться місцевою культурою, важливим мотиваційним чинником є можливість відвідати давні руїни, музеї, зустрітися з місцевими мешканцями. Необхідно відзначити, що значна частина респондентів визначає професіоналізм гідів та менеджерів екотуризму найважливішим чинником вибору. Це пов'язано з тим, що клієнтура туроператорів екологічного туризму відрізняється високим освітнім рівнем (як мінімум коледж) та відповідними вимогами до обслуговування та кондиційності інформації. Основні нарікання викликає екологічна, географічна та краєзнавча неосвіченість безпосередніх реалізаторів екотуризму, інколи відсутність навіть елементарної інформації про
природу, культуру й історію місць, де проводиться еко-тур. У зв'язку з цим одним з приоритстних напрямків сталого розвитку екотуризму є посилена екологізація та географізація тідготовки гідів та менеджерів екологічного туризму.
Підсумовуючи вище наведене підкреслимо, що рекреаційні потреби екотуристів є дуже динамічними, тільки 45% екотуристів вибирають таку ж подорож, як і попередня. Більша частина 55 % віддає перевагу новим пропозиціям. Досвідчені екотуристи, як правило, сполучать декілька видів активного відпочинку в одному турі (трекінг, кінні переходи, рафтінг та каноенг, каньйоніиг тощо), приділяючи велику увагу подорожам водою. Тому туроператори повинні враховувати високі освітньо-інформаційно вимоги та досвід клієнтів, розробляючи нові скотури і пропонуючи усталені програми для новачків.
У якості прикладу наведемо результати дослідження маркетингового профілю міжнародного екотуриста, що були здійснені американськими консалтинговими компаніями «HLA&ARA» па замовлення Міжнародного товариства екотуризму (TIES). Після проведення дослідження були тримані наступні характеристики маркетингового профілю північноамериканського екотуриста:
- вік: основну вікову групу складають туристи 35-54 років (хоча є досить значні поодинокі відхилення, від середнього показника);
- статева структура споживачів: 50% жінки, 50% чоловіки;
- освіта: як мінімум коледж, (основу вибірки складають туристи з базовою вищою освітою - бакалаври) ;
- віддають перевагу подорожам: у двох - 60%, із сім'єю - 15%, самостійно -13%;
- бажана тривалість туру: 8-14 днів;
- готовність та бажання витрачати гроші в подорожі: екотуриста готові втрачати в середньому на подорож 1-1,5 тис. $ (що більше, від с\ м що витрачають звичайні туристи);
- наявність аграктивних елементів туру: мальовничі пейзажі, дика незаймана природа, можливість вивчення живої природи, піші прогулянки, трекінг, каньй-онінг, скелелазіння, коноенг, рафтіпг, дайвінг, балонінг, парапланеризм, джамнінг та ін., вивчення культури та історії місцевих жителів (цс викликає найбільший інтерес у досвідчених екотуристов та є основними мотивами, що спонукають відправлятися в екотур)
- вибір засобів розміщення: 40% екотуристов віддають перевагу зупинятися в селах; 27% у наметових таборах; 21% у комфортабельних готелях; 33% в інших готелях. (За даними Служби туризму Канади, у outdoor (активному) туризмі 40% туристів віддають перевагу базуванню у наметових таборах і біваках, ще 41% туристів віддають перевагу у розміщенні в сімейних котеджах і лісових хатинах).
Подальші дослідження дозволили визначити три основних складових екотуру, що визначають вибір клієнта:
1) унікальність району майбутньої подорожі;
2) наявність і професіоналізм гідів;
3) можливість активного відпочинку (прогулянки, піші і кінні переходи, заняття спортивним, пригодницьким та екстремальним туризмом тощо).
Окрім цього для екотуристів, що цікавляться місцевою культурою, важливим мотиваційним чинником є можливість відвідати давні руїни, музеї, зустрітися з місцевими мешканцями. Необхідно відзначити, що значна частина респондентів визначає професіоналізм гідів та менеджерів екотуризму найважливішим чинником вибору. Це пов'язано з тим, що клієнтура туроператорів екологічного туризму відрізняється високим освітнім рівнем (як мінімум коледж) та відповідними вимогами до обслуговування та кондиційності інформації. Основні нарікання викликає екологічна, географічна та краєзнавча неосвіченість безпосередніх реалізаторів екотуризму, інколи відсутність навіть елементарної інформації про
природу, культуру й історію місць, де проводиться еко-тур. У зв'язку з цим одним з приоритстних напрямків сталого розвитку екотуризму є посилена екологізація та географізація тідготовки гідів та менеджерів екологічного туризму.
Підсумовуючи вище наведене підкреслимо, що рекреаційні потреби екотуристів є дуже динамічними, тільки 45% екотуристів вибирають таку ж подорож, як і попередня. Більша частина 55 % віддає перевагу новим пропозиціям. Досвідчені екотуристи, як правило, сполучать декілька видів активного відпочинку в одному турі (трекінг, кінні переходи, рафтінг та каноенг, каньйоніиг тощо), приділяючи велику увагу подорожам водою. Тому туроператори повинні враховувати високі освітньо-інформаційно вимоги та досвід клієнтів, розробляючи нові скотури і пропонуючи усталені програми для новачків.