4.2.1. Постановка проблеми, її теоретичне і логічне формулювання
Рішенню будь-якої проблеми неодмінно передує точно визначена постановка задачі і її формулювання. В постановці задачі повинні міститися мета і призначення дослідження, строки проведення досліджень, замовники результатів дослідження, відповідальні за проведення досліджень.
Коректно, точно сформульована постановка, врахування можливостей реалізації поставленої мети (організаційне, технічне, методичне, математичне, програмне забезпечення, наявність підготовлених кадрів) - усе це сприяє вирішенню поставлених задач.Усяка постановка проблеми повинна опиратися на фундаментальні теоретичні положення економіки, глибоке знання змістовної основи питання і формулюватися у відповідності з законами, категоріями, природою економічних параметрів (показників).
Складність вирішення поставленої проблеми залежить в першу чергу від масштабності прогнозування (макро- і мікрорівень) і особливості об'єкта прогнозування. Звідси і важливість ретельного аналізу об'єкта прогнозування, який по суті визначає розробку прогностичності моделі і вибір методів її реалізації.
Аналіз об'єктів прогнозування починається вже на стадії передпрогнозних досліджень, коли визначаються цілі та задачі прогнозування. Далі аналіз поглиблюється, стає більш конкретним і детальнішим. Тільки детальний і поглиблений аналіз дозволяє розробити прогностичну модель і вибрати відповідні методи прогнозування. Аналіз об'єкта прогнозування проводиться на всіх етапах побудови і реалізації прогностичної моделі, забезпечуючи при цьому необхідну інформацію для уточнення, корегування моделі, хоча роль його на різних етапах неоднакова.
Якщо процес прогнозування неперервний, то аналіз об'єкта прогнозування також неперервно супроводжує усі етапи розробки прогнозів, здійснюючи прямий і зворотний зв'язок між реальним об'єктом і його прогностичною моделлю.
Глибока теоретична і логічна оцінка проблеми, аналіз об'єкта прогнозування дозволяє забезпечити умови для створення теоретичної моделі, тобто сформулювати теоретичні положення про взаємозв'язок, взаємообумовленість її параметрів.
Дуже важливо в цьому зв'язку встановити смислове значення знаків при змінних. Між економічними показниками існують певні взаємозв'язки, які випливають з їх змісту, внутрішньої природи. Наприклад, між продуктивністю праці і собівартістю при інших рівних умовах, існує зворотний зв'язок. Тому у рівнянні знак перед фактором продуктивності праці повинен бути від'ємним. Навпаки, в моделі випуску продукції знаки перед факторами виробництва повинні бути додатними. В протилежному випадку можна прийти до абсурдних висновків.
Тому, як це неодноразово зазначалось раніше, моделювання повинно опиратися на глибокі фундаментальні знання економічної теорії і об'єкта прогнозування. Ніякі математичні хитрощі не допожуть отримати об'єктивні знання про реальні процеси. За висловленням Гекслі, "математика, подібно жорнам, перемелює те, що під них засипають, і як, засипаючи лобеду, ви не отримаєте пшеничної муки, так, списуючи цілі сторінки формулами, ви не отримаєте істини із неправдивих передумов".