Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.31. США в 1877-1914 рр

Перемога Півночі у Громадянській війні 1861 —1865 рр., ліквідація ра­бовласницьких латифундій та прийняття гомстед-акта стали важливими чинниками швидкого розвитку капіталізму.

До 70-х рр. територія США простягалася від Атлантичного до Тихого океану, 1867 р. у Росії було куплено Аляску. Розширення кордонів на захід, освоєння нових територій та приплив іммігрантів сприяли постійно­му розширенню внутрішнього ринку. Поклади вугілля, заліза, міді, нафти забезпечували промисловість необхідною сировиною та енергією. До 1900 р. залізниці з'єднали усі штати, зокрема Тихоокеанське і Атлантичне узбе­режжя, їхня довжина становила половину світової залізничної мережі.

Перехід до масового виробництва промислових товарів супроводжу­вався його концентрацією та монополізацією: були засновані сталева кор­порація Карнегі, електротехнічний трест "Дженерал електрік" та ін. Пер­шою великою корпорацією була "Стандард Ойл", що належала Джорджу Рокфеллеру. У банківській справі домінували банки Моргана, Рокфеллера, Меллона та ін.

Наявність значного прошарку фермерів сприяла економічним успі­хам США.

У політичному житті США провідну роль відігравала Республіканська партія як партія переможців у громадянській війні.

Швидкий процес монополізації виробництва супроводжувався зловжи­ваннями з боку трестів: підвищенням цін на залізничний проїзд та товари широкого вжитку, посиленням експлуатації робітників. Вплив трестів на всі сфери суспільства викликав невдоволення широких верств населен­ня. Держава змушена була рахуватися з цим і здійснювати заходи, що зберегли б свободу підприємництва в умовах монополізації. 1890 р. було прийнято "закон Шермана", що декларативно проголошував заборону трестів, але давав можливість для його різного тлумачення. Зокрема, він інколи застосовувався для заборони діяльності профспілок.

Фермери вели боротьбу проти залізничних корпорацій, що встановлю­вали високі тарифи на сільськогосподарську продукцію, яка перевозилася, а також проти посередницьких фірм, що завищували ціни на сільськогоспо­дарські машини та інвентар.

Робітники боролися за 8-годинний робочий день. Рух набув таких мас­штабів, що для його придушення уряд використовував федеральні війська.

Провідним профспілковим центром СТА в другій половині 80-х рр. стала Американська федерація праці (АФТ) (створена в 1886 р.). АФТ очолила рух за 8-годинний робочий день. Найвищим піком робітничого руху був загальний страйк 1 травня 1889 р., в якому брало участь 350 тис. чоловік. Центром подій став Чикаго, де відбулися сутички страйкуючих з поліцією.

У зовнішній політиці увага США була сконцентрована на Латинській Америці і Далекому Сході.

Про свої претензії на пануючу роль на Американському континенті США відверто заявили 1895 р., коли втрутились у суперечку між Венесуе­лою і Британською Гвіаною щодо кордону. Під приводом захисту інте­ресів країн Західної півкулі США проголосили свою виключну відпові­дальність за справи американських країн. Скориставшись вибухом амери­канського крейсера на рейді в Гавані (Куба), США оголосили війну Іспанії. Знищивши іспанський флот в бухті Маніла (Філіппіни) та іспанську ес­кадру біля Сантьяго (Куба), США змусили Іспанію капітулювати.

Американсько-іспанська війна закінчилася підписанням мирного дого­вору. США переходили Філіппінські острови, о. Гуам, Пуерто-Рико. Куба була проголошена незалежною, але фактично опинилася під контролем США.

У XX ст. США вступили провідною промисловою державою. На почат­ку XX ст. було засновано гігантський "Сталевий трест" Джорджа Морга­на, зросло виробництво автомобілів. Одночасно зростала чисельність робіт­ничого класу, який захищав свої інтереси у боротьбі з монополіями.

Необхідність реформ стали усвідомлювати і правлячі кола США. Так, президент США Теодор Рузвельт вів боротьбу з корупцією, намагався регулювати діяльність трестів, контролювати якість продуктів харчування і медичних препаратів.

На виборах 1912 р. перемогу здобув Вудро Вільсон (Демократична партія), який поставив за мету сприяти свободі особи, свободі конкуренції, зовнішній торгівлі.

Як і в попередні часи, США приділяли велику увагу латиноамери­канським справам: направляли війська в Домініканську Республіку, Кубу, Гондурас, Нікарагуа, одночасно надаючи їм кабальні позики. США намага­лися позбавити впливу європейські держави у Латинській Америці і до 1914 р. контролювали 50% латиноамериканської торгівлі. 1903 р. США організували в Панамі заколот проти Колумбії і досягли бажаної мети — проголошення Панами незалежною республікою, з якою було укладено договір про спорудження США Панамського каналу.

США мали намір, використовуючи свою економічну перевагу, витіснити конкурентів з Далекого Сходу, 3 цією метою вони проголосили доктрину "відкритих дверей", що вимагала рівних прав у торгівлі для всіх західних

держав у Китаї. Під час російсько-японської війни США підтримали Япо­нію, намагаючись таким чином ослабити позиції Росії на Далекому Сході. Перед закінченням війни було укладено таємну угоду між США та Япо­нією, згідно з якою США визнали протекторат над Кореєю, а Японія пого­джувалася зі збереженням управління США на Філіппінах. Проте ця угода не запобігла загостренню американсько-японських відносин після росій­сько-японської війни.