Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.34. Столипінська аграрна реформа

Столипінська реформа — ряд законодавчих актів царського уряду, спря­мованих на перерозподіл селянських земельних ділянок, надання права виходу з громади, зміцнення приватної власності на землю, ліквідацію об­межень щодо відчуження надільних селянських земель.

Реформу було названо за прізвищем міністра внутрішніх справ Росії, а згодом — голови ради міністрів Петра Столипіна, який був ініціато­ром її проведення. Столипінська реформа була пов'язана з революційними подіями 1905 р. та невдачами царського уряду у вирішенні аграрного пи­тання.

Уряд Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 р. та ухвалений на його підставі Державною думою Ро­сійської імперії закон 1910 р.

Згідно з цими законами кожному селянинові надавалося право закрі­пити свою земельну ділянку, що перебувала у розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу з цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (по­льова ділянка без садиби) або продати її. Селяни могли брати кредит у Селянському земельному банку. Однак ціна за викуп землі була високою, і це робило їх недосяжними для основної селянської маси.

Протягом 1907—1910 рр. із громад вийшли близько 26% усіх селян. Кожний селянин міг вийти з "подвірного" господарства і стати власником своєї землі. Тільки ліс, сіножаті залишалися у спільному володінні.

Тепер селяни могли бодай частково виявити ініціативу, в чому їм до­помагали сільськогосподарські спілки, кооперація. Завдяки цьому дещо зросла врожайність і рентабельність їхніх господарств.

Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 р. Протягом 1906—1912 рр. з України виїхало майже 1 млн. чол.

10.4

Щоправда, багато селян поверталося, не знайшовши відповідних умов для життя.

Аграрна реформа прискорила розвиток товарних відносин у сільсько­му господарстві, а також соціальне розшарування на селі (прискори­лося відокремлення заможної верхівки). Реформа не була доведена до кінця: з самого початку їй протидіяли як праві сили, так і ліворади­кальні партії. Аграрне питання не було вирішене, ставши однією з причин революції 1917 р.