Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.4. Перевірка дотримання законодавства під час приватизації державного майна

4.4. Перевірка дотримання законодавства під час приватизації державного майна

Приватизація є ефективним інструментом здійснення структурної перебудови економіки, підвищення рівня ефективності функціонування підприємств, а також додатковим джерелом надходження коштів до державного бюджету з метою подальшого їх використання на розв'язання соціальних питань та реформування виробничого потенціалу держави. Під час проведення приватизації державою майна, проведення аудиту є обов'язковим.

Основним завданням аудиту є виявлення порушень чинного законодавства під час приватизації державного майна, в т. ч.:

з питань правомірності віднесення підприємств до об'єктів приватизації;

додержання порядку і способу приватизації;

віднесення підприємств до відповідної групи об'єктів;

правильності визначення вартості об'єктів приватизації, в т. ч. і виявлення фактів заниження вартості приватизованого майна;

виявлення порушень у порядку надання пільг під час приватизації державного майна;

виявлення фактів невключення окремих основних фондів до акта оцінки;

виявлення порушень у оформленні угод приватизації;

виявлення порушень під час продажу акцій та часток (паїв), що належать державі в майні господарських товариств;

використання коштів, одержаних від приватизації, в т. ч.і і коштів, які спрямовуються на утримання органів приватизації;

своєчасність перерахування коштів до державного бюджету України.

Перевірка розпочинається з висвітлення питань обґрунтованості віднесення приватизованого підприємства до об'єктів приватизації відповідної групи (А, Б, В, Г, Д, Е, Ж) залежно від первісної (балансової) вартості основних фондів, установлених на відповідний рік законами України "Про державну програму приватизації".

 

Перевіряючи дотримання порядку приватизації, необхідно висвітлити такі питання:

включення об'єкта, що перевіряється, до опублікованого у виданнях державних органів приватизації, місцевій періодиці списку об'єктів, які підлягають приватизації;

наявність схваленого рішення щодо приватизації об'єкта на підставі поданої заяви та у відповідності із завданнями Державної програми приватизації;

правильність формування комісії з приватизації;

додержання термінів затвердження її складу державним органом приватизації;

проведення аудиторської перевірки фінансової звітності (крім об'єктів малої приватизації);

правильність складання і дотримання термінів затвердження плану приватизації чи плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації і корпоратизації, та майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, а також у подальшому його реалізацію;

стан обліку цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, а також майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації.

Після проведення перевірки обґрунтованості віднесення підприємства, яке приватизують, до відповідної групи та способу приватизації, здійснюється перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині виконання плану приватизації підприємства за такими етапами:

1. Інвентаризація об'єктів соціально-культурної та побутової сфери, які знаходяться на балансі підприємства на момент приватизації та передаються в установленому порядку місцевим органам влади.У випадку неможливості утримання цих об'єктів (створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку) за рахунок коштів місцевого бюджету та їх безоплатної передачі підприємству, що приватизують, перевіряється наявність рішення органу приватизації відносно їх безоплатної передачі та виконання умов цієї передачі (належне цільове використання, належне утримання, заборона продажу).

2. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в процесі виявлення державного майна, яке знаходиться на балансі підприємства, що приватизується, і не підлягає приватизації (об'єкти цивільної оборони, соціальної та інженерної інфраструктури).

3. Виявлення високоліквідного майна, не використаного в технологічному процесі підприємства, яке приватизують, для його подальшого продажу з метою поповнення обігових коштів або для погашення заборгованості. При цьому перевіряється достовірність визначення вартості цього майна на підставі даних аналітичного обліку.

4. Виявлення майна та коштів, переданих приватизованим підприємством до статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності. Питання необхідності приватизації таких активів у складі цілісного майнового комплексу приватизованого підприємства є компетенцією органу приватизації.

5. Перевірка достовірності оформлення розподільчого балансу (розподіл основних засобів, виділення незакінчених будівельних об'єктів, розподіл витрат) під час проведення прива­тизації частини майна державного підприємства.

6. Виявлення державного майна, що тимчасово не використовується, у зв'язку з необхідністю його консервації, для визначення його істинної вартості на дату приватизації.

7. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в процесі виявлення державного майна, яке перебуває на відповідальному зберіганні підприємства, що приватизується, і не підлягає приватизації (матеріальні цінності державного і мобілізаційного резерву).

8. Перевірка фактично працюючих на підприємстві акціонерів, розподілу акцій між ними; наявність оформлення "мертвих душ" для подальшого вилуплення їх акцій.

9. Перевірка правильності визначення частки, яка належить державі, у статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання.

Дотримання чинного законодавства під час приватизації майна підприємств передбачає перевірку результатів інвентаризації (інвентаризаційних описів, актів), проведеної інвентари­заційною комісією.

Інвентаризація майна підприємств, які приватизуються, повинна проводитися відповідно до вимог Положення про інвентаризацію майна, що приватизується, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою КМУ 02.03.93 р., а саме:

o наявність основних засобів, зафіксованих у інвентарних описах на дату приватизації, має відповідати аналітичному обліку по кожному інвентарному об'єкту;

o основні засоби мають бути внесені до інвентаризаційного опису за назвою об'єкта відповідно до основного призначення, із зазначенням інвентарного номера, року випуску та інших відомостей;

o основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, повинні включатися до окремого інвентаризаційного опису;

o інвентаризаційні описи орендованих об'єктів складаються окремо по кожному орендодавцю із зазначенням, крім установлених відомостей, терміну оренди;

o у разі наявності на балансі підприємства нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вносяться дані, які містять їх найменування і характеристику, первісну вартість і суму зносу, дату придбання і строк корисного використання;

o інвентаризація фінансових вкладень у цінні папери проводиться перевіркою наявності свідоцтва на їх придбання (з внесенням до інвентаризаційного опису їх назви, емітента, номера серії, номінальної та балансової вартості кожного цінного паперу);

o інвентаризація вкладень підприємства до статутних фондів спільно створених підприємств включає перевірку наявності установчих документів, свідоцтв про державну реєстрацію, документів, які підтверджують внески в спільні підприємства (накладні на передачу цінностей і майна, виписок банку про сплату, свідоцтв про внесок до статутного фонду);

o у процесі інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей здійснюється перевірка правильності переоцінок;

o під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, на відвантаженні, які не оплачені у встановлений термін покупцями, і таких, що перебувають на складах інших підприємств і організацій. Такі суми можуть бути визначені, якщо вони підтверджені належно оформленими документами - рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур);

o в акті інвентаризації наявності готівки вказується фактичний залишок коштів за даними обліку і визначається результат інвентаризації. Під час проведення інвентаризації готівкових коштів необхідно провести й інвентаризацію бланків суворої звітності із зазначенням в інвента­ризаційному описі їх назви, номера, серії;

o готівка в іноземній валюті заноситься до актів інвентаризації із зазначенням назви і суми іноземної валюти, курсу Національного банку України на день інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку на грошову одиницю України;

o під час інвентаризації коштів, що перебувають у дорозі, звіряються суми, зазначені в рахунку, з даними квитанцій установ банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку;

o інвентаризація коштів на розрахункових, валютних і інших спеціальних рахунках банків, а також розрахунків з бюджетом має підтверджуватися взаємними актами звірки;

o у випадках, коли на балансі приватизованого підприємства обліковувалося незавершене капітальне будівництво, його вартість за передаточним балансом має бути підтверджена платіжними документами;

o в інвентаризаційних описах незавершеного капітального будівництва зазначається найменування об'єктів, обсяг виконаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням. У разі необхідності слід перевірити проведення індексації (дооцінки) незавершеного капітального будівництва;

o інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості обов'язково передбачає перевірку дотримання терміну позивної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, а та­кож перевірку одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів.

Аудитор також повинен з'ясувати, чи здійснено інвентаризацію державного майна (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного будівництва, малоцінних та швидкоз­ношуваних предметів, коштів та розрахунків) в повному обсязі, чи не включено до інвентаризаційних описів товарно-матеріальні цінності державного і мобілізаційного резерву, що перебували на відповідальному зберіганні на підприємстві, яке приватизується, і якщо включено, то за якими цінами.

Результати інвентаризації, затверджені державним органом

приватизації або орендодавцем, мають бути відображені в бухгалтерському обліку за той місяць, у якому закінчена інвентаризація.

Перевіряючи дотримання чинного законодавства під час оцінки майна підприємств державної та змішаної форм власності, які приватизуються, необхідно з'ясувати правомірність застосу­вання "Методики оцінки вартості майна під час приватизації" відповідно до періодів ЇЇ чинності, тобто зафіксувати дату затвердження акта оцінки об'єктів приватизації та з'ясувати, чи ту Ме­тодику, яка була чинною на той час, застосовано.

Так, акти оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджені органом приватизації з 03.11.2000 р., мають бути складеш з урахуванням вимог "Методики оцінки вартості майна під час привати­зації", затвердженої постановою КМУ від 12.10.2000 р.

 

Особливостями цієї методики є:

o державний орган приватизації має обрати експерта на конкурсних засадах, державним органом приватизації проводиться обов'язкове рецензування матеріалів експертної оцінки, висновки його надаються експерту в 10-денний термін з дня надходження матеріалів експертної оцінки; виявлені експертною оцінкою недоліки усуваються експертом у 3-денний термін;

o оцінка вартості об'єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, визначається на підставі проведення аудиторської перевірки даних бухгалтерського обліку, якщо фінансування об'єкта незавершеного будівництва здійснюється за рахунок власних коштів підприємства або власних коштів та централізованих капітальних вкладень, з метою підтвердження фактів такого фінансування;

o під час створення господарських товариств оцінка вартості державного та комунального майна, в якому держава володіє часткою не менше ніж 25 %, здійснюється виключно експертом;

o державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти державним майном) разом з керівництвом підприємства до реєстрації ВАТ (продажу майна) здійснюють заходи з метою приведення у відповідність із законодавством операцій оренди державного майна, повернення до державної власності незаконно відчуженого майна або визначають порядок компенсації державі його вартості. У разі неможливості здійснення таких заходів державний орган приватизації повідомляє правоохоронні органи про виявлені факти порушень;

o будь-яке майно, що не було відображено в матеріалах інвентаризації, у т. ч.і безпідставно виключене майно, майно, щодо якого знято заборону на приватизацію, гроші та інше майно, отримані підприємством після проведення оцінки внаслідок погашення сумнівної або безнадійної заборгованості, яка виникла перед державним або орендним підприємством, але є державною до дати реєстрації ВАТ (дати укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу) і не була включена до вартості цілісного майнового комплексу (державної частки в статутному фонді), підлягає компенсації;

o строк дії акта оцінки майна, висновок експерта щодо вартості майна та звіт експерта з експертної оцінки, необхідного для реєстрації ВАТ або підписання договору купівлі-продажу майна, становить два місяці з дня його затвердження;

o при приватизації ВАТ, створених на базі майна державних орендних підприємств (крім майна сільськогосподарських підприємств), вартість державної частки статутного фонду ВАТ збільшується на суму заборгованості орендаря з вартості оборотних засобів, зданих в оренду, або з викупу оборотних активів;

o особливості визначення фізичного зносу будинків, споруд, машин, обладнання тощо з метою обчислення їх залишкової вартості за даною методикою встановлюються згідно з Порядком проведення експертної оцінки майна під час приватизації, який затверджується ФДМУ. Функціональний знос будинків та споруд окремо не розраховується, оскільки враховується експертом у процесі застосування витратного методу та методу, що базується на капіталізації доходів;

o під час проведення повної інвентаризації майна зовсім зношені за даними бухгалтерського обліку основні засоби розподіляються на такі дві групи: строк корисного використання яких не вичерпаний на дату оцінки і строк корисного використання яких вичерпаний на вказану дату. Ці групи основних засобів підлягають переоцінюванню спеціальною комісією, яка створюється керівником підприємства, або проведенням експертної оцінки на принципах, установлених даною Методикою;

o у разі викупу не повністю зношеного індивідуально визначеного майна та викупу або продажу на аукціоні цілісних майнових комплексів, до складу яких не включено будівлі та споруди, оцінка такого майна проводиться органом приватизації. При цьому ціна продажу виробничих запасів, які були придбані підприємством, визначається відповідно до цін постачальника або на підставі інформації про їх ринкові ціни на дату оцінки;

o оцінка вартості цілісних майнових комплексів, які державною програмою приватизації на 2000 - 2002 р. віднесено до груп А, Г і Ж, проводиться залежно від складу майна вказаних об'єктів, фінансових результатів їхньої діяльності за останні два роки до визначеної дати оцінки і способу продажу з переважним застосуванням методичних основ експертної оцінки;

o під час оцінки пакетів акцій, що належать державі, у відкритих акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації, початкова ціна пакетів акцій акціонерних товариств, розмір статутних фондів яких визначено без урахування індексації балансової вартості основних засобів станом на 01.01.95 р., розраховується на підставі їхньої номінальної вартості з урахуванням коефіцієнта індексації.

 

Необхідно перевірити правильність внесення змін до вартості майна, що приватизується, відповідно до чинних Методик, а саме:

· правильність надання пільг;

· поширення особливого режиму приватизації (виключення об'єктів незавершеного будівництва, часток, паїв, акцій, що належать державі в майні підприємств, тощо);

· правильність визначення переліків об'єктів, які не приватизуються;

· наявність врахування вартості нематеріальних активів, не відображених у балансі підприємства;

· чи враховано потенційну прибутковість об'єкта приватизації.

Перевіряючи правильність формування і зміни розміру статутного фонду господарчих товариств, необхідно проаналізувати:

o розмір статутного фонду за установчими документами товариства і фактично сформований;

o склад і структуру статутного фонду (кількість і вид акцій, їх номінальна вартість); перелік власників, які мають більше 5 % статутного фонду, акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій;

o дотримання терміну відкритої передплати на акції;

o дотримання правил і вимог додаткового випуску акцій;

o порядок оцінки внесків до статутного фонду згідно з установчими документами. Відносно внесків, зроблених у матеріальній формі, слід навести їх перелік із зазначенням дати випуску, залишкової вартості, розміру зносу, а також інвентарного номера;

o порядок формування та змін статутного фонду;

o порядок ведення аналітичного обліку рахунка "Статутний капітал" ("Статутний фонд"); своєчасність і достовірність записів про зміни власників цінних паперів у реєстратора;

o емісійний доход, облік його та використання.

Операції з приватизації державного майна обов'язково мають відображатися в бухгалтерському обліку на таких стадіях:

o вартості об'єктів приватизації в якій потрібно висвітлити правильність відображення результатів індексації і складання звітності надходження, реалізації, ліквідації, ремонту та інвентаризації основних засобів;

o накопичення і використання коштів покупцями - юридичними особами;

o акціонування підприємств та викуп його акцій;

o прийняття на баланс новим покупцем (юридичною особою) майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом чи викупленого.

Основними джерелами інформації під час перевірки питань, пов'язаних з оцінкою майна цілісних майнових комплексів, які приватизуються, є:

Баланс ф-1 та ф-2 станом на дату приватизації; баланс на останню звітну дату та акт перерахунку в гривні у разі приватизації до грошової реформи, передаточний баланс;

Звіт про фінансові результати підприємства (ф-3) за останні два роки, звіт про власний капітал (з 2001 р);

матеріали останньої повної інвентаризації;

баланс до матеріалів останньої повної інвентаризації та протокол засідання інвентаризаційної комісії;

наказ по Фонду (підприємству) про проведення інвентаризації, оцінки майна;

довідка про відображення в бухгалтерському обліку операцій щодо використання позикових коштів;

відомості індексації станом на 01.05.92 р., 01.08.93 р., 01.01.95р., 01.04.96р.;

розшифровка об'єктів соцкультпобуту із зазначенням балансової остаточної вартості та їхнього місцезнаходження;

довідка про оцінку нематеріальних активів, відображених у передаточному балансі на дату його складання, з розшифровкою по об'єктах і термінах введення та зазначенням рівня їх зношеності;

висновок комісії щодо відсутності нематеріальних активів, не врахованих в балансі підприємства;

методичні роз'яснення щодо здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, які приватизуються;

копія ліцензії аудиторської фірми;

довідка про об'єкти цивільної оборони та мобілізаційні резерви, яку погоджено з управлінням цивільної оборони чи відповідними військовими комітетами;

акт про завершення капітального ремонту та витрати на завершення капремонту основних засобів;

довідка про довгострокові фінансові вклади з розшифровкою їх видів;

довідка про дату отримання, початкову вартість, знос предметів прокату;

відомість дооцінки основних засобів зі 100-відсотковим зносом для підприємств, що підлягають викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом;

акт оцінки з додатками;

статут та установчий договір;

довідка про відчуження основних засобів (з додатком копії дозволу);

розшифровка об'єктів житлового фонду (із зазначенням балансової та остаточної вартості, місцезнаходження, наявності вбудованих - добудованих приміщень, їх вартості та загальної площі);

довідка з податкової інспекції про надані підприємству пільги;

довідка Антимонопольного комітету про монопольне становище на ринку товарів та послуг.

Аудитор має також перевірити правомірність нарахування дивідендів на частку (акцій, паїв) державного майна господарських товариств та повноту перерахування їх до бюджету.

Відповідно до Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", дивіденди — це платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів, емітованих такою юридичною особою у зв'язку з розподілом частини її прибутку.

Дивіденди за акціями виплачуються у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після встановлених законодавством платежів до бюджету та відсотків за банківський кредит.

Таким чином, перевірці підлягають платники дивідендів - акціонерні товариства та інші види господарських товариств, які створені під час приватизації і корпоратизації підприємств загаль­нодержавної і комунальної власності, які мають акції (частки, паї), що належать державі (далі - підприємства); їх прибуток, який є джерелом дивідендних відрахувань, та підстава для нарахування та виплати дивідендів.

Таким чином, підставою для нарахування та виплати дивідендів до бюджету є прийняте вищим органом акціонерного товариства (загальними зборами акціонерів) рішення про роз­поділ, строк та порядок виплати дивідендів.

Щоб перевірити правомірність нарахування та виплати дивідендів акціонерним товариством, необхідно перевірити правомірність і правильність розпоряджання довгостроковими фінансовими внесками товариства, зробленими до моменту його приватизації, в статутні фонди підприємств, банків, установ та організацій.

Таким чином, у ході перевірки виплати дивідендів необхідно проаналізувати:

правильність визначення розміру частки державного майна у статутному фонді підприємства упродовж календарного року (відповідно до реєстру акціонерів товариства);

правомірність прийняття рішення про розподіл прибутку підприємств у відповідності зі статутом підприємства, рішеннями органу приватизації, чинним законодавством;

правильність розподілу прибутку підприємства відповідно зі статутом підприємства, рішенням зборів акціонерів та розпорядженнями ФДМУ та його регіональних відділів; аналіз показників прибутковості: прибутку на акцію та дивідендів на одну акцію;

наявність відрахувань з чистого прибутку на благодійні та інші цілі, не передбачені статутом підприємства;

співставлення фактичного розподілу прибутку підприємств з розподілом прибутку відповідно до нормативних актів;

використання прибутку;

правильність обліку і покриття збитків минулих років, наявність та використання прибутку минулих років.

З суми дивідендів утримується податок на дивіденди у розмірі 30 %. Перерахувати його до бюджету можна протягом З банківських днів з моменту проведення таких виплат. При цьому платник податків - емітент корпоративних прав — зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного в бюджет податку на дивіденди.

Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки; паї) господарських товариств, які знаходяться в державній власності, зараховуються до державного бюджету.