Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

4.4. Укриття людей у захисних спорудах

Одним із основних засобів захисту населення^ у надзвичайних обставинах мирного та воєнного часів є укриття людей у захисних спорудах, розташованих за місцем проживання, роботи та навчання.

Захисні споруди залежно від захисних властивостей розподіляються наГ

— сховища;

— протирадіаційні укриття (ПРУ);

— простіші укриття. ,

Сховищами називають інженерні споруди герметичного зразка, які забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин (ОР, СДОР) бактеріальних засобів (БЗ), а також високих температур і обвалів будівель

За місцем розташування сховища можуть бути вбудованими під будинками (у підвалах) і побудованими поза будинками.

У мирний час їх використовують під господарські приміщення Сховище складається із основних і допоміжних приміщень. До основних відносяться приміщення для людей, тамбури, шлюзи. Допоміжними вважаються фільтровентиляційні установки, системи водопостачання, освітлення, опалення, санітарні кімнати і т. ін.

Повітря у сховища постачається за допомогою фільтровентиляційних установок (ФВУ), які працюють у трьох режимах роботи:

1. Режим чистої вентиляції — зовнішнє повітря очищається від радіоактивного пилу.

2. Режим фільтровентиляції — окрім радіоактивного пилу, повітря також очищається від отруйних речовин (ОР) та бактеріальних засобів (БЗ).

3. Режим повної ізоляції із регенерацією внутрішнього повітря —очищення повітря від вуглекислого газу (СО2) та збагачення його киснем (О2).

ФВУ може працювати як від електричної мережі, так і в ручному режимі

Система водопостачання забезпечує людей водою для життя та гігієнічних потреб, вона підключена до міської мережі водопостачання. У разі припинення подачі води у сховищах повинен бути аварійний запас води з розрахунку 3 л на добу на одну особу.

Система освітлення працює від загальної електромережі. За відсутності струму використовуються ліхтарики, свічки.

Система опалення працює від загальної опалювальної мережі та інших теплових приладів.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) призначені для захисту людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пилу в органи дихання людини, на шкіру та одяг, а також світлового випромінювання ядерного вибуху. При належній міцності конструкцій ПРУ в стані частково захистити від дії ударної хвилі та уламків зруйнованих будинків. Захисні властивості ПРУ в тому, що стосується проникаючої радіації, оцінюються коефіцієнтом послаблення випро­мінювання, який вказує, у скільки разів рівень радіації на відкритій місцевості вищий від рівня радіації у сховищі, і залежать від матеріалу, з якого побудовано ПРУ (див. табл. 29).

Простіші укриття-щілини викопують на глибину до 180—200 см, шириною 100—120 см, по дну — 80 см, із входом під кутом 90° до повздовжньої осі. Довжина визначається з розрахунку 0,5 м на одну особу Роль та значення щілин в умовах аварії на АЕС або застосування ядерної зброї підвищується. Щілина може бути відкритою або перекритого типу Перекриті щілини — це вдосконалені щілини, обладнані перекриттям із

132дерев'яних колод довжиною 240 см, боки яких обшиваються дошками. На перекриття насипається 50—60 см землі.

Захисні властивості місцевості залежать від її рельєфу, від форм місцевих предметів та їхнього розташування щодо осередку вибуху. Кращий захист забезпечують вузькі, глибокі яри. Височини із крутими схилами, земляні насипи, котловини, копри є добрим захистом від впливу уражаючих факторів ядерного вибуху.

Лісові масиви послаблюють дію усіх уражаючих факторів ядерного вибуху. Але неодмінно треба пам'ятати, що світлове випромінювання спричиняє в лісі пожежу. Окрім цього, дія ударної хвилі призводить до руйнувань і ломки дерев. За цих оставин найкраще розташовуватися на полях, галявинах і вкритих чагарниками просіках. При відсутності просік необхідно ховатися у глибині лісу на відстані ЗО—50 м від шляхів та просік і 150—200 м від узлісся, аби у разі пожежі зуміти швидко вибратися із лісового масиву.

Таблиця 29

Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів, см

Матеріал

 

Щільність, г/см3

 

Товщина слою, см

 

 

 

випромінювання проникаючої радіацм

 

випромінювання радіоактивного ураження

 

нейтронів

 

Вода

 

1

 

23

 

13

 

2,7

 

Деревина

 

0,7

 

33

 

18,5

 

9,7

 

Ґрунт

 

1,6

 

14,4

 

8,1

 

12

 

Цегла

 

1,6

 

14,4

 

8,1

 

9,1

 

Бетон

 

2,3

 

10

 

5,7

 

12

 

Глина

 

2,06

 

11

 

6,3

 

8,3

 

Вапняк

 

2,7

 

8,5

 

4,8

 

6,1

 

Лід

 

0,9

 

26

 

14,5

 

3

 

Сталь, залізо

 

7,8

 

3

 

1,7

 

11,5

 

Свинець

 

11,3

 

2

 

1,2

 

12

 

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+