4.7. Спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води

Спостереження організовується з метою своєчасно забезпечити штаби Цивільної оборони необхідними даними про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження та вжити необхідних заходів щодо захисту населення. Дані спостереження використовують органи державної влади для прийняття відповідних рішень щодо евакуації населення, встановлення режиму тощо.

Система спостережень за станом середовища України має велику відомчу структуру. Режимні спостереження за станом природних ресурсів здійснюють десять міністерств та відомств.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України здійснює спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм граничне допустимих викидів; джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасово узгоджених і гранично допустимих скидів; станом ґрунтів, скидами і викидами з об'єктів, на яких використовуються радіаційне небезпечні технології станом складів, звалищ промислових і побутових відходів, наземних І морських екосистем.

Національне космічне агентство України спостерігає за станом озонового шару, забрудненістю атмосфери, ґрунтів та поверхневих вод. радіаційним станом.

Міністерство охорони здоров'я України проводить вибіркові спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря у місцях проживання населення, станом поверхневих вод у населених пунктах станом здоров'я населення і впливом на нього забрудненого природного середовища та ряду інших фізичних факторів (шум, електромагнітні поля радіація, вібрація тощо).

140Міністерство сільського господарства та продовольства України здійснює контроль за токсилогічним станом сільськогосподарських рослин та тварин і продуктів з них. Міністерство лісового господарства України контролює стан лісів, ґрунтів у лісах та мисливської фауни.

Державний комітет України з гідрометеорології контролює стан атмосферного повітря, поверхневих, підземних та морських вод, стан озонового шару у верхній частині атмосфери, радіаційну обстановку (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС) та ін.

Державні комітети України з водного господарства, геології та використання надр, земельних ресурсів, відповідно, здійснюють спостереження за водами, надрами і земельними ресурсами.

Державний комітет України з житлово-комунального господарства здійснює спостереження за якістю питної води централізованих систем водопостачання, станом стічних вод, міської каналізаційної мережі, станом зелених насаджень, проявами небезпечного підняття ґрунтових вод у містах.

Надану цими організаціями інформацію узагальнює та аналізує Міністерство природи України, щорічно її публікують у Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України.

Спостереження навколишнього середовища ведеться методом моніторингу протягом доби і методом контролю (дозиметричного, хімічного, біологічного), який проводять спеціальні підрозділи: Збройні сили, Цивільна оборона, гідрометеоцентр, санітарно-епідеміологічні станції та інші підрозділи міністерств та відомств.

Моніторинг — це система повторних цілеспрямованих спосте­режень за параметрами навколишнього середовища у динаміці, тобто здійснюється спостереження, оцінка стану і прогноз можливих змін.

На основі зібраних даних про стан середовища даються рекомендації щодо розробки раціональних способів його використання.

Існує три рівні моніторингу:

— санітарно-токсичний — забезпечує спостереження за станом якості навколишнього середовища, головним чином за ступенем забруднення природних ресурсів шкідливими речовинами та їх впливом на людей, рослин, тварин. Багато уваги приділяється контролю за вмістом в атмосфері окисів сірки, азоту, вуглецю, сполук важких металів, якості водних об'єктів, забрудненості іх різними органічними сполуками, нафтопродуктами;

— екологічний — це визначення змін у складі екосистем біогеоценозів, природних комплексів, а також контролю, оцінки і прогнозу екологічного стану на об'єктах народного господарства, територіях, акваторіях, в атмосфері, у зонах розташування хімічно небезпечних підприємств;

б   І-,

141— біосферний — дозволяє визначити глобально-фонові зміни в природі, рівні радіації, вуглекислого газу, запиленості та інших токсикантів, погодно-кліматичні зміни на планеті.

Оскільки охорона навколишнього середовища є глобальною проблемою, 1975 року під егідою ООН було створено глобальну систему моніторингу. Нині міжнародне товариство об'єднує свої зусилля для втілення Програми ООН з охорони оточуючого середовища (ЮНЕП). Вона координує дії у справі проведення сумісного моніторингу, обміну інформацією про природні зміни під впливом антропогенних факторів, яку дають станції глобального моніторингу. З 1991-го у межах України використовується програма системного екомоніторингу України (СЕМ, Україна), в якій беруть участь близько ЗО різних організацій.

Контроль (дозиметричний, хімічний, біологічний) проводиться для безпосереднього визначення ступеня зараження людей, місцевості, повітряної акваторії радіоактивними, отруйними (СДОР) речовинами І біологічними засобами.

Дозиметричний контроль проводиться для своєчасного отримання даних про дози опромінення людей та ступеня зараження місцевості, техніки тощо для вжиття заходів щодо зменшення небезпеки радіаційного ураження.

Контроль щодо опромінення людей виконується груповим та індивідуальним методами.

Груповий контроль щодо опромінення застосовується для груп людей, які спільно діють в однакових умовах радіоактивного ураження, з метою отримання даних про працездатність. Він проводиться за допомогою вимірювача потужності доз радіації ДП-5В, комплекту індивідуальних дозиметрів ДП-24 або побутових дозиметричних приладів типу РКС-01 «Стора» та інших.

Індивідуальний контроль щодо опромінення проводиться з метою отримання даних про дози опромінення кожної людини за допомогою дозиметра кишенькового ДКП-50А, дозиметричних приладів або стаціонарного лічильника іонізації людини ЛІЧ-1.

Груповий контроль щодо опромінення розрахунковим методом визначається за середньою потужністю експозиційної дози опромінення населення (ПЕД).

ПЕД у населених пунктах вимірюється через рівні частини часу: за першу добу з моменту ураження—через 0,5-1 год., за другу добу —через 1-2год., за третю і наступні доби — через 3-4 год. Для вимірювання ПЕД використовують прилади ДП-5В, ВПД-21 (вимірювач потужності дози) та інші.

Розрахунок доз опромінення населення проводиться за формулою:

І/

^посл

142де Д — доза опромінення, бер,

Рсер — середня потужність експозиційної дози, Р/год.,

Т — тривалість опромінення, год.,

Кпосл — коефіцієнт послаблення доз опромінення.

Середня потужність експозиційної'дози визначається за формулою:

Р =

п

де Р,, Р2, ..Рп— ПЕД на час виміру 1, 2, 3, .. п год,, п — кількість виміру ПЕД за тривалість опромінення.

Дози опромінення, що не призводять до променевої хвороби, наведено в табл. ЗО.

Ступінь радіоактивного ураження людей, техніки та інших предме­тів оцінюється шляхом вимірювання потужності експозиційної дози від них у мр/год.

Ступінь радіоактивного забруднення продуктів, води, фуражу та іншого визначається виміром активності продуктів шляхом поділу ланцюгових ядерних реакцій та вимірюється в Кі/л, Кі/кг.

Потужність експозиційної дози вимірюється за допомогою ДП-5В, а питома активність радіоактивних речовин за допомогою лічильних установок ВПД-12 (ДП-100).

Допустимі дози опромінення, бер

Таблиця ЗО

143Для визначення питомої активності радіоактивних речовин за бета- й альфа-випромінюваннями відбираються проби продуктів і проводиться їх аналіз.

Контроль щодо радіоактивного ураження людей, техніки, транспорту здійснюється на ураженій місцевості і поділяється на суцільний І вибірковий. При суцільному контролі перевірці підлягають 100 відсотків населення і техніки. При вибірковому контролі перевірці підлягають 2-3 людини з групи на підприємстві, 5-Ю відсотків від складу бригади (цеху).

При вибірковому контролі техніки від кожних 10 одиниць техніки перевіряють 1—2.

Ступінь радіоактивного зараження людей, техніки за допомогою приладу ДП-5В визначається у такій послідовності:

— вимірюють гама-фон у місці, де буде визначатись ПЕД людей та техніки (Рф),

— вимірюють ПЕД на поверхні людини, техніки (Рвим), із ПЕД вираховують гама-фон, тобто:

Р   = Р     - Р

об вим           ф

Контрольну потужність експозиційної дози забрудненої поверхні наведено у табл. 31.

Ступінь радіоактивного забруднення продуктів харчування, води наведено у табл. 32.

Хімічний контроль проводиться для визначення: факту та ступеня зараження отруйними речовинами та сильнодіючими отруйними речовинами засобів індивідуального захисту, одягу, техніки, споруд, води, продуктів харчування й іншого, можливості життєдіяльності населення без засобів захисту, повноти дегазації заражених об'єктів.

Хімічний контроль проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки та у спеціальних хімічних лабораторіях.

За допомогою ВПРХ забезпечується можливість визначення типу ОР (СДОР) та їх концентрації у повітрі, на місцевості й техніці, а також взяття проб в уражених районах.

Хімічні лабораторії проводять аналіз проб, в яких визначають кількість ОР (СДОР), які містяться в продуктах харчування, у воді й на місцевості.

Біологічний контроль проводиться для виявлення характеру та ступеня небезпеки зараженої місцевості, людей, продуктів харчування, води збудниками інфекційних хвороб та визначення заходів проти-біологічного захисту. Він включає: відбір проб зараженого повітря й елементів зовнішнього середовища, а також специфічної індикації, тобто виявлення виду збудника інфекційної хвороби в медичних закладах, лабораторіях.

144Таблиця 31

ПЕД забрудненої поверхні, мР/ год.

Таблиця 32

Ступінь забруднення продуктів харчування та води радіонуклідами цезію і стронцію